Ендокринологія

Вплив дефіциту естрогенів на метаболізм печінки: наслідки для замісної гормональної терапії

Менопауза є переломною точкою в розвитку метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП). МАСХП є найпоширенішим хронічним захворюванням печінки, що уражає 30% населення; її поширеність продовжує зростати, зокрема на тлі епідемії цукрового діабету (ЦД) й ожиріння [1].

Розуміння ролі статевих гормонів у кардіоренальному метаболічному синдромі: шлях до персоналізації терапії. Частина 2

Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Ольга Королюк Впливи статевих гормонів і здоров’я судин Експресія ERα, ERβ та GPER спостерігається на клітинах ендотелію та гладких м’язів судин, хоча може змінюватися залежно від віку, статі й рівнів естрогену в крові. Зокрема, експресія ERα знижувалася після менопаузи або після оваріектомії в щурів, а […]

Вплив мікробіоти на розвиток ендокринологічних захворювань людини. Частина 2

Мікробіота кишківника є складною та динамічною мікробною екосистемою, яка відіграє ключову роль у підтриманні метаболічного, імунного й ендокринного гомеостазу організму. Останніми роками дедалі більше наукових досліджень підтверджують існування тісного двобічного зв’язку між кишковою мікробіотою й ендокринною системою, в межах якого мікроорганізми здатні впливати на синтез, метаболізм і регуляцію гормонів, тоді як гормональні сигнали організму можуть модулювати склад і функціональну активність мікробіоти. Така взаємодія має важливе значення для підтримання фізіологічного балансу та може відігравати провідну роль у розвитку численних ендокринних і метаболічних захворювань.

Клінічні рекомендації ATA (2026) щодо ведення хвороб щитоподібної залози на етапі планування вагітності, під час вагітності та в післяпологовому періоді. Частина 2

Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Тетяна Можина Розділ F. Гіпотиреоз, автоімунні хвороби ЩЗ на етапі преконцепційної підготовки та під час вагітності Підходи до ведення гіпотиреозу під час вагітності залежать від часу встановлення діагнозу (до настання вагітності / під час гестації), а також від ступеня порушення функції ЩЗ (явний/субклінічний гіпотиреоз та/або ступінь […]

Скринінг субклінічного атеросклерозу та прогнозування серцево-судинних подій в осіб із цукровим діабетом 1-го типу

Атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АССЗ) є основною причиною захворюваності та смертності у світі. Зазвичай ризик серцево-судинних захворювань (РССЗ) оцінюється шляхом розрахунку 10-річної ймовірності виникнення події. Проте така стратегія має низку недоліків: 1) непридатна для людей до 40 років; 2) недооцінює кумулятивний ефект впливів різних чинників ризику; 3) враховує окремі фактори ризику, як-от стать, вік, куріння, рівні систолічного артеріального тиску (САТ), холестерин, залишаючи на розсуд клініциста оцінювання ризику від інших модифікаторів. Тому важливо оптимізувати оцінювання РССЗ у кожної людини.

Йод у клінічній практиці ендокринолога: популяційний дефіцит, індивідуальний надлишок і поширені хибні уявлення на прикладі Сполученого Королівства

У Сполученому Королівстві знову фіксують легкий і помірний дефіцит йоду, насамперед серед жінок репродуктивного віку. На тлі зниження споживання молочних продуктів і риби, поширення нефортифікованих рослинних альтернатив і відсутності програми йодування солі зростає частка груп ризику, включно з веганами. Паралельно популярні онлайн-практики на кшталт «детоксів щитоподібної залози» та ламінарії спричиняють надлишкове споживання йоду.

Розуміння ролі статевих гормонів у кардіоренальному метаболічному синдромі: шлях до персоналізації терапії. Частина 1

Кардіоренальний метаболічний синдром (КРМС) підкреслює взаємозв’язок між серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), хронічною хворобою нирок (ХХН) і супутніми метаболічними розладами.

Фізичні вправи проти старіння: нові наукові перспективи

Досягненням сучасної медицини є збільшення тривалості життя людей, але цей процес супроводжується зниженням фізичних і когнітивних функцій, зростанням кількості хронічних захворювань. Тому особливо важливим завданням медицини є вдосконалення методів профілактики хвороб, що дає змогу не лише подовжити життя, а й зберегти його якість.

Окситоцинова система та значення дефіциту окситоцину при гіпоталамо-гіпофізарних захворюваннях

Гіпоталамо-гіпофізарні захворювання (ГГЗ) – це рідкісні складні розлади, які потребують багатопрофільного та довічного лікування. Дисфункція гормонів гіпофіза найчастіше є ускладненням доброякісних пухлин гіпофіза чи негіпофізарних пухлин, розташованих у гіпоталамо-гіпофізарній ділянці. Серед інших причин – нейрохірургічні втручання, променева терапія, травми голови та/або вроджені аномалії. Дефіцит гормону задньої частки гіпофіза аргінін-вазопресину (АВП, антидіуретичний гормон), раніше відомий як нецукровий діабет, клінічно вивчений і лікується за допомогою гормональної замісної терапії. Проте, чи існує клінічно значущий дефіцит окситоцину (OXT), який, подібно до АВП, виробляється в супраоптичному та паравентрикулярному ядрах гіпоталамуса, донедавна залишалося невивченим.