Атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АССЗ) є основною причиною захворюваності та смертності у світі. Зазвичай ризик серцево-судинних захворювань (РССЗ) оцінюється шляхом розрахунку 10-річної ймовірності виникнення події. Проте така стратегія має низку недоліків: 1) непридатна для людей до 40 років; 2) недооцінює кумулятивний ефект впливів різних чинників ризику; 3) враховує окремі фактори ризику, як-от стать, вік, куріння, рівні систолічного артеріального тиску (САТ), холестерин, залишаючи на розсуд клініциста оцінювання ризику від інших модифікаторів. Тому важливо оптимізувати оцінювання РССЗ у кожної людини.
У Сполученому Королівстві знову фіксують легкий і помірний дефіцит йоду, насамперед серед жінок репродуктивного віку. На тлі зниження споживання молочних продуктів і риби, поширення нефортифікованих рослинних альтернатив і відсутності програми йодування солі зростає частка груп ризику, включно з веганами. Паралельно популярні онлайн-практики на кшталт «детоксів щитоподібної залози» та ламінарії спричиняють надлишкове споживання йоду.
Досягненням сучасної медицини є збільшення тривалості життя людей, але цей процес супроводжується зниженням фізичних і когнітивних функцій, зростанням кількості хронічних захворювань. Тому особливо важливим завданням медицини є вдосконалення методів профілактики хвороб, що дає змогу не лише подовжити життя, а й зберегти його якість.
Гіпоталамо-гіпофізарні захворювання (ГГЗ) – це рідкісні складні розлади, які потребують багатопрофільного та довічного лікування. Дисфункція гормонів гіпофіза найчастіше є ускладненням доброякісних пухлин гіпофіза чи негіпофізарних пухлин, розташованих у гіпоталамо-гіпофізарній ділянці. Серед інших причин – нейрохірургічні втручання, променева терапія, травми голови та/або вроджені аномалії. Дефіцит гормону задньої частки гіпофіза аргінін-вазопресину (АВП, антидіуретичний гормон), раніше відомий як нецукровий діабет, клінічно вивчений і лікується за допомогою гормональної замісної терапії. Проте, чи існує клінічно значущий дефіцит окситоцину (OXT), який, подібно до АВП, виробляється в супраоптичному та паравентрикулярному ядрах гіпоталамуса, донедавна залишалося невивченим.
Менопауза є переломною точкою в розвитку метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП). МАСХП є найпоширенішим хронічним захворюванням печінки, що уражає 30% населення; її поширеність продовжує зростати, зокрема на тлі епідемії цукрового діабету (ЦД) й ожиріння [1].
Нещодавно в професійному медичному середовищі стартував проєкт, що змінює вектор у розумінні метаболічного здоров’я. Йдеться про LiverCore – нову освітню ініціативу, яка фокусується на сучасній гепатології та переосмисленні ролі печінки в розвитку системних захворювань. Перша зустріч у межах LiverCore відбулася онлайн 23 березня за підтримки компанії Abbott.
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) вражає 170 мільйонів жінок репродуктивного віку. Після виключення інших розладів цей діагноз установлюють у дорослих віком ≥20 років, які відповідають принаймні двом з таких критеріїв: 1) олігоановуляція; 2) клінічна чи біохімічна гіперандрогенія; 3) полікістоз яєчників за даними ультразвукового дослідження або підвищений рівень антимюллерового гормону (АМГ). Для підлітків віком 10-19 років обов’язковою є наявність перших двох критеріїв.
Переклала й адаптувала канд. мед. наук Ольга Королюк
Цукровий діабет (ЦД) давно вийшов за межі суто метаболічної проблеми: через значну поширеність з ним регулярно стикаються лікарі різних спеціальностей, а його ускладнення визначають прогноз та якість життя пацієнта. При неконтрольованому перебігу ЦД порушення мікро- та макроциркуляції, нейропатія, імунна дисрегуляція впливають не лише на внутрішні органи, а й на периферичні тканини, створюючи умови для розвитку діабетичних виразок на нижніх кінцівках (ДВНК).
У матеріалі розглянуто роль забору крові з надниркових вен (ЗКНВ) у діагностиці хірургічно виліковного первинного гіперальдостеронізму (ПГА), відбір і підготовку пацієнтів, інтерпретацію результатів, переваги та недоліки фармакологічної стимуляції.
