Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Ольга Королюк Впливи статевих гормонів і здоров’я судин Експресія ERα, ERβ та GPER спостерігається на клітинах ендотелію та гладких м’язів судин, хоча може змінюватися залежно від віку, статі й рівнів естрогену в крові. Зокрема, експресія ERα знижувалася після менопаузи або після оваріектомії в щурів, а […]
Клінічні аспекти
Кардіоренальний метаболічний синдром (КРМС) підкреслює взаємозв’язок між серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), хронічною хворобою нирок (ХХН) і супутніми метаболічними розладами.
Урсодезоксихолева кислота (УДХК) є природним стероїдом, що міститься в жовчі ведмедів і має важливе терапевтичне значення. Завдяки унікальному молекулярному скелету УДХК має широкий спектр біологічної активності, специфічні мішені та низьку токсичність. Вона вважається потужним материнським структурним ядром, яке привертає дедалі більше уваги дослідників і знову стає в центрі наукових інтересів.
Огляд присвячений опису відомих патофізіологічних взаємозв’язків метаболічного синдрому (МС), серцево-судинних захворювань (ССЗ), хронічної хвороби нирок (ХХН), метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП), переддіабету та діабету 2-го типу (Д2Т), пропонуючи нову модель CARDIAL-MS (CArdio-Renal-DIAbetes-Liver-Metabolic Syndrome) – МС з ураженням серця, нирок, печінки й діабетом.
Ожиріння визначають як надмірне або аномальне накопичення жирової тканини в організмі центрально та підшкірно, що супроводжується ризиками для здоров’я. Протягом минулих декад поширеність ожиріння зростала з величезною швидкістю, чинячи навантаження на світову економіку. Історично ожиріння визначали як підвищення маси тіла щонайменше на 20% від ідеальної маси тіла. У сучасному світі ожиріння діагностується та класифікується лише на підставі визначення індексу маси тіла (ІМТ), що розраховують як масу тіла в кілограмах, поділену на зріст у метрах, піднесений до квадрату. Отже, маса тіла вважається нормальною при ІМТ 18,5-24,9 кг/м2, надлишкова маса тіла (НМТ) діагностується при ІМТ у межах 25-29,9 кг/м2, а ожиріння – при ІМТ ≥30 кг/м2. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2017 р. налічувалося майже 2 млрд дорослих з НМТ, понад 600 млн з яких мали ожиріння. В Америці поширеність ожиріння зросла з 6,8% у 1980 р. до 22,4% у 2019 р., а в Європі – з 8,4% у 1980 р. до 20% у 2019 р.
Через невисокий уміст вітаміну D в обмеженій кількості харчових продуктів і вплив безлічі чинників на його синтез у шкірі недостатність вітаміну D поширена навіть у розвинених країнах. Активна форма вітаміну D – секостероїдний гормон 1,25-дигідроксивітамін D (1,25(OH)2D) – утворюється шляхом двохетапного гідроксилювання в печінці й нирках і зв’язується з рецептором вітаміну D (VDR), регулюючи безліч біологічних процесів, насамперед гомеостаз кальцію та здоров’я опорно-рухового апарату. Локальна активація вітаміну D можлива в інших органах, зокрема в жировій тканині.
Крихкість кісток дедалі частіше розглядають як ускладнення цукрового діабету (ЦД) 1-го та 2-го типів, але проведення клінічних досліджень із цього питання є складним через гетерогенність діабетичної остеопатії та відсутність докладних даних щодо стану кісток у цих пацієнтів. Водночас ризик переломів і асоційована з ними смертність у осіб із ЦД є підвищеними.
У 2025 році п’ята частина населення Землі матиме надмірну вагу. Накопичення надмірної кількості жиру в організмі може спричинити цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, який є відомим чинником ризику серцево-судинних захворювань, тоді як коморбідними станами дитячого ожиріння є метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП), інсулінорезистентність, артеріальна гіпертензія тощо.
Хоча цукровий діабет (ЦД) під час вагітності вперше описав Benewith у 1826 р., піонеркою в розвитку принципів належного лікування розладів вуглеводного метаболізму вагітної жінки стала Прісцилла Вайт (1900-1989; США). Запропонована нею класифікація вагітних з діабетом дотепер у вжитку (в модифікації Hare та White).