Пролактиноми є найпоширенішим підтипом аденом гіпофіза й одним із провідних етіологічних факторів, відповідальних за аменорею та безпліддя в жінок. Основний терапевтичний підхід передбачає використання агоністів дофаміну, які ефективно відновлюють фертильність. У разі мікропролактином імовірність симптоматичного збільшення пухлини під час вагітності надзвичайно низька та становить лише 2,4%. Представлено клінічний випадок мікропролактиноми, яка збільшилася під час вагітності внаслідок апоплексії пухлини гіпофіза.
Ожиріння визначають як надмірне або аномальне накопичення жирової тканини в організмі центрально та підшкірно, що супроводжується ризиками для здоров’я. Протягом минулих декад поширеність ожиріння зростала з величезною швидкістю, чинячи навантаження на світову економіку. Історично ожиріння визначали як підвищення маси тіла щонайменше на 20% від ідеальної маси тіла. У сучасному світі ожиріння діагностується та класифікується лише на підставі визначення індексу маси тіла (ІМТ), що розраховують як масу тіла в кілограмах, поділену на зріст у метрах, піднесений до квадрату. Отже, маса тіла вважається нормальною при ІМТ 18,5-24,9 кг/м2, надлишкова маса тіла (НМТ) діагностується при ІМТ у межах 25-29,9 кг/м2, а ожиріння – при ІМТ ≥30 кг/м2. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2017 р. налічувалося майже 2 млрд дорослих з НМТ, понад 600 млн з яких мали ожиріння. В Америці поширеність ожиріння зросла з 6,8% у 1980 р. до 22,4% у 2019 р., а в Європі – з 8,4% у 1980 р. до 20% у 2019 р.
Хронічна хвороба нирок (ХХН) уражає кожного сьомого дорослого в США, при цьому >12% дорослих американців протягом життя матимуть патологію щитоподібної залози (ЩЗ). Враховуючи велику поширеність перехресних захворювань ЩЗ та нирок, значна кількість пацієнтів перебувають у групі ризику розвитку комбінованої патології. Такі пацієнти потребують індивідуального догляду та вдумливої уваги щодо особливостей одночасного захворювання ЩЗ та нирок. У цьому огляді висвітлено ключові моменти, особливо важливі для клініцистів, щодо впливу коморбідної патології ЩЗ та нирок на патофізіологію захворювань, клінічну картину, а також діагностичні, прогностичні та лікувальні можливості.
Прагнення тисяч лікарів до самовдосконалення та пізнання нового втілилося в реальність 20 березня 2025 р. під час онлайн-трансляції ІІІ Міжнародної школи «Сучасний лікар: від теорії до практики», яка була організована Всеукраїнською асоціацією безперервної професійної освіти лікарів. Яскравий весняний день зібрав перед моніторами провідних експертів і лікарів з різноманітних медичних галузей. Серед найцікавіших доповідей, які привернули увагу лікарів різних спеціальностей, особливо виділялася презентація докторки медичних наук, професорки Олександри Юріївни Філіппової (м. Дніпро) «Кардіометаболічний фенотип поліморбідності та метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП): мейнстрим у комплексному захисті пацієнта». Пропонуємо нашим читачам ознайомитися з основними положеннями цієї доповіді.
Патофізіологія підвищеної ламкості кісток за наявності цукрового діабету (ЦД) охоплює множинні, подекуди протилежні чинники. ЦД 1-го та 2-го типів властиві спільні риси, зокрема гіперглікемія та судинні ускладнення, котрі безпосередньо й опосередковано негативно впливають на мікроархітектуру кісткової тканини. Водночас ключовими відмінностями між цими двома типами діабету виступають рівень ендогенного інсуліну та відносна тривалість дозрівання скелета до початку захворювання (ЦД 1-го типу часто виникає в молодому віці, до досягнення пікової кісткової маси)
Мікро- та макросудинні ускладнення цукрового діабету (ЦД) займають одне з провідних місць серед захворювань у різних країнах світу [4]. Вони є причиною підвищеної смертності (головним чином серцево-судинної) та тяжкої інвалідності, яка загрожує якості життя, включно зі сліпотою, обмеженням рухів через кульгавість і діабетичну стопу, а також нирковою недостатністю, що потребує діалізу. Сулодексид є глікозаміногліканом, який може бути корисний для профілактики та лікування ЦД, включно з ускладненнями з боку нирок, очей і периферичних судин.
Провідною причиною серцевої недостатності (СН) зі зниженою фракцією викиду (ФВ) є ішемічна хвороба серця. Водночас у світі зростає кількість випадків СН зі збереженою ФВ (СНзберФВ), яка асоціюється з артеріальною гіпертензією, ожирінням, хронічною нирковою недостатністю та цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Співіснування ЦД 2-го типу та СН значно підвищує показники смертності й госпіталізації.
Цукровий діабет (ЦД), хронічне метаболічне захворювання, що характеризується порушенням гомеостазу глюкози, є однією з основних проблем охорони здоров’я в усьому світі. Хоча традиційні ускладнення ЦД, як-от ретинопатія, нефропатія й серцево-судинні хвороби, були детально вивчені, дедалі більше уваги приділяється впливу ЦД на когнітивну функцію та здоров’я мозку.
Стаття у фортма PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук СУБКЛІНІЧНИЙ ГІПОТИРЕОЗ (ГІПОТ) ЯК ЛАБОРАТОРНИЙ ДІАГНОЗ Клінічна картина гіпоТ часто відрізняється від класичного опису в підручниках. Наприклад, А. Carlé та співавт. (2014) повідомляють, що найважливішим симптомом маніфестного гіпоТ є втомлюваність. Проте багато пацієнтів із субклінічним гіпоТ взагалі не мають симптомів або скаржаться лише […]
