Протягом останніх двох десятиліть значна увага вчених прикута до кишкової мікробіоти (КМ). Нині КМ вважається важливим модулятором фізіології організму хазяїна (ОХ), який здатний спричиняти розвиток захворювань у людей. КМ можна розглядати як ендокринний орган, що метаболізує поживні речовини раціону й виробляє численні метаболіти. Ці метаболіти можуть всмоктуватися та впливати на рецептори багатьох органів, включаючи кишківник, печінку, коричневу й білу жирову тканину, центральну нервову систему. Більшість таких важливих метаболічних захворювань (МЗ), як ожиріння, цукровий діабет (ЦД) 2 типу, серцево-судинні захворювання (ССЗ), стеатоз печінки, модулюється мікробними продуктами та метаболітами; доказові дані підтверджують важливу роль КМ у виникненні цих захворювань. У цій статті розглянуто, яким чином мікробіота з’являється в організмі під час народження, розвивається та функціонує як складна мікробна екосистема; обговорюються зміни бактеріального складу кишківника при різноманітних МЗ.
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Лариса Стрільчук Визначальний вплив цукрового діабету (ЦД) на наслідки гострого респіраторного синдрому, спричиненого новим коронавірусом SARS-CoV-2, швидко став очевидним. Протягом подальших 2 років стали явними й опосередковані впливи пандемії коронавірусної хвороби (СOVID-19) на надання медичної допомоги, й довготривалі наслідки цього захворювання (рис. 1) Гостра COVID-19 […]
Відомо, що суворий глікемічний контроль зменшує кількість асоційованих із цукровим діабетом (ЦД) ускладнень і покращує якість життя пацієнтів. Відповідно до результатів британського дослідження UKPDS, кожне зниження рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c) на 1% асоціюється зі зменшенням ризику опосередкованої діабетом захворюваності та смертності на 12-43% [52].
Щорічно в додатку до січневого номера часопису Diabetes Care публікуються оновлені «Стандарти лікування цукрового діабету» ADA. Ця скорочена версія містить лише ті засновані на доказах рекомендації, що мають найбільше значення для медичних працівників первинної ланки. Із повною версією стандартів можна ознайомитися на сайті professional.diabetes.org/standards.
Уперше лікувальні властивості йоду – зменшення розміру зоба при прийомі всередину водоростей і попелу морської губки – зафіксували задовго до офіційного «дня народження» цього хімічного елемента, приблизно в 3600 році до н. е. Одна з перших згадок належить до епохи правління китайського імператора Шень-нуна (2838-2698 роки до н. е.): в одному з трактатів він описав водорості Sargasso як надзвичайно дієві при зобі. Згодом ці природні засоби згадувались як ефективні в роботах Гіппократа, Галена, Роджера й Арнольда з Віланови.
Метформін (1,1-диметилбігуаніду гідрохлорид) – бігуанід, рекомендований для лікування цукрового діабету (ЦД) 2 типу, й найширше використовуваний сенсибілізатор інсуліну проти периферичної резистентності до цього гормону. Він знижує гіперглікемію та гіперінсулінемію завдяки послабленню інсулінорезистентності (ІР), а також шляхом пригнічення глюконеогенезу в печінці та посилення трансдукції сигналів інсуліну. Вважається, що ефект метформіну стосовно сенсибілізації скелетних м’язів до інсуліну опосередковується аденозинмонофосфат‑активованою протеїнкіназою (AMPK) – ключовим датчиком енергії та пухлинним супресором [1-3].
Цукровий діабет (ЦД) 2 типу залишається глобальною проблемою охорони здоров’я. Швидкий економічний розвиток та урбанізація призвели до зростання поширеності хвороби в більшості частин світу [1, 2]. Діабет впливає на функціональні можливості та якість життя, зумовлює втрату працездатності, тяжкі ускладнення, інвалідність і передчасну смерть.
Цьогорічний конгрес Європейської асоціації з вивчення діабету відбувся 19-23 вересня в гібридному форматі; очна частина проходила в Стокгольмі (Швеція). У заході взяли участь близько 20 тисяч учасників зі 130 країн. У ході роботи конгресу учасники мали змогу прослухати виступи спікерів, які стосувалися різноманітних теоретичних і практичних аспектів діагностики, лікування та профілактики цукрового діабету (ЦД), а також інновацій у галузі діабетології. У цьому матеріалі коротко подано вибрані матеріали конгресу практичної спрямованості.
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Лариса Стрільчук Цукровий діабет (ЦД) і пародонтит належать до найпоширеніших хронічних хвороб людства [1-3] та мають низку спільних характеристик. Захворювання тканин пародонту являють собою групу хвороб, які вражають підтримувальний апарат зубів, тобто ясна, цемент кореня зуба, пародонтальну зв’язку й альвеолярну кістку. Найпоширеніші форми хвороб пародонту, […]
Хвороба Грейвса (ХГ) – це автоімунне захворювання, котре розвивається внаслідок того, що автоантитіла до рецепторів тиреотропіну (АТ-рТТГ) стимулюють рецептори тиреотропного гормону (ТТГ), які розташовані в щитоподібній залозі (ЩЗ). Взаємодія антитіл із рецептором призводить до надмірної секреції гормонів ЩЗ (гіпертиреоз). ХГ є найпоширенішою причиною гіпертиреозу в дітей і підлітків; зареєстровані показники захворюваності на ХГ у Великій Британії становлять 0,9 випадку на 100 тис. осіб віком менш як 15 років [1]. Поширеність ХГ у дитячій популяції в усьому світі має тенденцію до зростання; всесвітня захворюваність коливається в межах 1,5-6,5 випадку на 100 тис. осіб [2-4]. ХГ може виникнути на будь-якому етапі дитинства, хоча з віком частота захворювання зростає.
