Стаття у форматі PDF Автори: С.В. Зайков, доктор медичних наук, професор, Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), І.В. Гогунська, докторка медичних наук, професорка, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ) Актуальність проблеми Бронхіальна астма (БА) є найпоширенішим хронічним захворюванням дихальних шляхів. Незважаючи на появу високоефективних лікарських засобів […]
Монтелукаст уже понад 27 років схвалений для лікування бронхіальної астми (БА), зокрема БА, що супроводжується алергічним ринітом (АР). У багатьох країнах він також показаний для лікування ізольованого АР.
Коров’яче молоко та молочні продукти є важливою частиною раціону дітей і дорослих в Україні й усьому світі. Висока поживна та гастрономічна цінність молока, значний уміст у ньому білків, жирів, вітамінів, макро- й мікроелементів у біодоступній формі, а також різноманіття молочних продуктів і страв з ними роблять молоко одним з основних щаблів харчової піраміди.
Минуло понад 50 років, відтоді як термін «фактор активації тромбоцитів» (ФАТ) був уперше запроваджений Бенвеністом, Генсоном і Кокрейном (1972) для опису активації й агрегації тромбоцитів під впливом цієї активної речовини. Хімічну структуру ФАТ було встановлено лише в 1979 р. Ця сполука являє собою гліцериловий ефірний ліпід (1-O-алкіл-2-ацетил-sn-гліцеро-3-фосфохолін). У наш час ФАТ визнано ліпідним медіатором, який має широкий спектр дій у майже всіх системах організму людини та задіяний у різноманітних фізіологічних і патологічних процесах.
У комплексному лікуванні різних алергічних захворювань широко застосовуються препарати, що блокують H1-рецептори гістаміну (H1R). Серед великого кола таких препаратів сьогодні є можливість вибрати ті, котрі мають найвищу ефективність і одночасно найкращий профіль безпеки. Це особливо важливо за потреби збільшення дозування, або тривалого приймання, або призначення певним контингентам осіб. Ми проаналізували публікації 2024-2025 рр., знайдені в наукометричній базі PubMed. Результати свідчать на користь вибору серед антагоністів H1R їхніх активних метаболітів другого покоління, як-от дезлоратадин. Із цим висновком узгоджуються й результати власних клінічних спостережень.
Діагностика алергії, в тому числі на вкритих шерстю тварин, не завжди є простою, оскільки дуже часто симптоми пацієнта не відповідають результатам діагностичних обстежень. Вибір методу діагностики має ґрунтуватися на індивідуальному підході, тобто забезпечувати якомога більш ранню діагностику та якомога менший стрес для пацієнта. Водночас варто враховувати вартість і доступність методу.
На сьогодні лікувальні ефекти алергенспецифічної імунотерапії оцінюють за вираженістю симптомів. Водночас оцінювання клінічної симптоматики пацієнтів часто є недостатньо інформативним через високу індивідуальну варіативність щодо впливу алергенів довкілля й відповідного тягаря симптомів. Своєю чергою, органоспецифічні тести з алергенами та проби, як-от назальний, кон’юнктивальний або бронхіальний провокаційний тест, надають інформацію про індивідуальну клінічну реактивність і поріг реакції, а також щодо органоспецифічної ефективності активної сполуки, що застосовується.
9-10 травня відбулася конференція «Життя без алергії Іnternational», що проводилася в змішаному офлайн-/онлайн-форматі. У межах заходу виступив італійський алерголог, професор Університету Humanitas (м. Мілан) Джорджіо Вальтер Каноніка (Giorgio Walter Canonica), який присвятив свою доповідь лікуванню алергічного риніту (АР).
Інсектна алергія на отруту перетинчастокрилих (ІАП) проявляється широким спектром симптомів, які можуть бути як помірними (наприклад, шкірні симптоми), так і небезпечними для життя (зомління та зупинка серця). У більшості пацієнтів діагностика ІАП не викликає труднощів, але може бути складною в пацієнтів з подвійним, позитивним і негативним, результатом тесту. Результати тестів іноді можуть уводити в оману, оскільки пацієнти з високою активністю шкірних тестів і високими рівнями специфічного імуноглобуліну E (sIgE) не обов’язково мають ризик розвитку тяжких системних реакцій (СР) на укуси, і навпаки: пацієнти зі слабопозитивними або навіть негативними результатами тестів можуть мати СР. Пацієнти мають бути навчені правильно застосовувати аптечку для невідкладної допомоги на випадок повторної реакції на укус. Водночас усім пацієнтам із середньотяжкими й тяжкими реакціями варто проводити алергеноспецифічну імунотерапію з отрутами перетинчастокрилих (ОІТ), оскільки вона є безпечною та високоефективною. ОІТ також може розглядатися для пацієнтів з генералізованими шкірними симптомами, якщо такі реакції значно погіршують якість їхнього життя.
Алергічний риніт (АР) являє собою хронічне, опосередковане імуноглобулінами E (IgE) запалення носоглотки, яке виникає у відповідь на інгальовані алергени довкілля. АР уражає 20-30% дорослих і 40% дітей. Симптоми АР включають свербіж у носі, чхання, ринорею та закладеність носа, а також екстраназальні прояви (сльозотечу, почервоніння, свербіж і набряк очей, свербіж піднебіння та вух). Алергенами при АР можуть виступати пилок дерев і трав, пліснява, пилові кліщі тощо.
Алергічний риніт (АР) – найпоширеніше імунологічне захворювання – вражає близько 400 млн осіб у всьому світі (Scadding G.K. et al., 2025). АР характеризується розвитком у слизовій оболонці носа реакції гіперчутливості 1-го типу, опосередкованої імуноглобуліном E (IgE). У дорослих факторами ризику АР виступають куріння, наявність бронхіальної астми, сімейний анамнез цієї хвороби, алергії на харчові продукти та медикаменти, антибіотикотерапія, контакт з пилом у робочих умовах, проведення ремонту вдома. Додатковими факторами ризику для дітей виступають пасивне куріння, екзема, споживання морепродуктів, наявність домашньої тварини та чоловіча стать. Тригерами нападів АР виступають пилок дерев і трав, кліщі домашнього пилу, пліснява та лупа тварин. Хоча перебіг АР зазвичай нетяжкий, його несприятливі наслідки значно погіршують навчання та працездатність пацієнтів, виражено знижуючи якість життя (Jangan A. et al., 2024; Shaqran T.M. et al., 2024).
Хронічна кропив’янка (ХК) характеризується типовим висипом та/або ангіонабряком, які тривають або спорадично виникають протягом щонайменше 6 тижнів.
Висип супроводжується інтенсивним свербежем, самостійно зникає впродовж <24 годин і зазвичай щоденно рецидивує. У переважній більшості випадків ХК триває 2-5 років і спонтанно минає. Провідною скаргою пацієнтів з ХК виступає свербіж, який найчастіше спостерігається в ділянці спини, верхніх і нижніх кінцівок і нерідко супроводжується відчуттям тепла. ХК здатна спричиняти порушення фізичних функцій, емоційного стану та сну, а також провокувати втомлюваність і дратівливість, достовірно погіршуючи якість життя пацієнтів. На тлі ХК частіше, ніж у групі контролю, виникають такі психічні патологічні стани, як тривожність, депресії та соматоформні розлади (Yosipovitch G. et al., 2023).
Стаття у форматі PDF Б.М. Пухлик – відомий вітчизняний алерголог і фтизіатр, науковець, педагог. Він зробив величезний внесок у розвиток алергологічної та фтизіатричної служби України. За майже 50 років роботи на різних посадах ним надано ефективну лікарську та консультативну допомогу десяткам тисяч пацієнтів. Він є автором понад 400 наукових робіт, у тому числі 16 монографій, 30 патентів […]
