Еозинофіли – це термінально диференційовані лейкоцити з цитоплазматичними гранулами, які містять біологічно активні молекули: еозинофілпероксидазу, еозинофільний катіонний білок, основний базовий білок і декілька цитокінів, зокрема трансформувальний фактор росту-β. Еозинофіли утворюються в кістковому мозку з мультипотентних гемопоетичних стовбурових клітин, які перетворюються на попередники еозинофілів, котрі диференціюються в зрілі клітини. Зрілі еозинофіли залишають кістковий мозок і потрапляють у кров, де циркулюють приблизно 1 день, після чого мігрують у тканини: слизові оболонки травного тракту, тимус, селезінку, лімфатичні вузли та матку. В інших здорових тканинах та органах людини еозинофіли зазвичай не трапляються. Щодо функції, то еозинофіли значною мірою сприяють захисту господаря від зовнішніх патогенів, але останнім часом їх пов’язують з регуляцією ремоделювання та фіброзу тканин, а також з регуляцією інших імунних реакцій.
Хронічний риносинусит (ХРС), одне з найпоширеніших запальних захворювань дихальних шляхів у світі, має значний вплив як на якість життя пацієнтів, так і на соціально-економічну сферу, високі прямі (візити до спеціалістів, ліки, операції) та непрямі (втрата продуктивності праці) витрати.
Респіраторні інфекції (РІ) є важливою проблемою охорони здоров’я із серйозними клінічними й економічними наслідками. Бронхіальна астма вражає понад 300 мільйонів людей у світі й асоціюється з підвищеною схильністю до рецидивних РІ. Переважна більшість РІ в цій когорті зумовлена різними підтипами риновірусів людини (HRV), аденовірусів (HAdV), коронавірусів (наприклад, SARS-CoV-2), вірусів грипу (IFV) та респіраторно-синцитіальних вірусів (RSV). Бактеріальні патогени, особливо в разі синуситу або пневмонії, також відіграють вирішальну роль у загостренні РІ.
Йодовмісні контрастні засоби (ЙКЗ) широко використовуються в сучасній діагностичній візуалізації, особливо при КТ-дослідженнях. Хоча перехід на низькоосмолярні засоби (НОКЗ) значно знизив частоту гострих реакцій, питання премедикації та лікування побічних ефектів залишаються актуальними через розбіжності між практичними настановами в алергології/імунології та радіології, європейськими й північноамериканськими рекомендаціями. Для вирішення цих суперечностей було створено спеціальну багатодисциплінарну робочу групу експертів. У матеріалі розглядаються ключові зміни та питання, що лишаються проблемними до сьогодні.
Осінь, яка вже стукає нам у двері, неминуче приносить із собою хвилю застудних захворювань. А з ними приходить і кашель, один з найбільш поширених і неприємних симптомів. Він здатен виснажувати, заважаючи спати вночі, ускладнюючи роботу і навчання. Сьогодні вибір протикашльових засобів, як безрецептурних, так і рецептурних, настільки широкий, що можна легко розгубитися. Кожний препарат обіцяє полегшення, але не всі підходять для конкретного пацієнта, особливо якщо враховувати супутні хвороби, схильність до алергій або одночасний прийом інших ліків. Саме тому правильний вибір потребує не лише знання етіології кашлю, а й розуміння профілю безпеки кожного засобу, адже навіть ефективний препарат може виявитися небезпечним в окремій ситуації. Дуже цікавим з позиції безпеки видається такий протикашльовий засіб, як окселадин.
Стаття у форматі PDF Підготувала лікарка-алерголог Ірина Калікіна У червні в Глазго (Велика Британія) відбувся щорічний конгрес Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI). Захід зібрав понад 7600 учасників з більш ніж 100 країн і проходив під гаслом «Розширюючи межі в алергології, астмі й імунології: інтегруючи здоров’я планети заради сталого майбутнього» [1]. Протягом 4 днів […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Світлана Опімах Свистячі хрипи (wheezing – візинг) як притаманні для астми, так і пов’язані з респіраторними інфекціями в ранньому віці. Зв’язок зумовленого інфекціями свистячого дихання з подальшим розвитком астми є актуальним питанням поточних досліджень в алергології та пульмонології. Астма – це складна патологія, що характеризується […]
Стаття у форматі PDF Автор: Ю.В. Просвєтов, С.С. Барінов, І.О. Шехунова, А.Ю. Гусарова, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет Сьогодні алергічні хвороби входять до числа найпоширеніших хронічних захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується близько 1 млрд людей, які страждають на хронічні неінфекційні захворювання органів дихання, з яких 300 млн хворих на бронхіальну астму […]
На початку липня в м. Порту (Португалія) відбувся 2-й конгрес Міжнародного товариства дитячих респіраторних захворювань INSPiRED-2024. Програма заходу включала різноманітні тематичні наукові сесії, які охопили основні проблеми цієї медичної галузі на сьогодні. У конгресі брала участь і делегація з України. Під час заходу яскраво пролунала думка, що протягом останнього часу (приблизно від початку постковідної епохи) віруси, які циркулюють у людській популяції, докорінно змінилися, причому і кількісно, і якісно.
При інгаляції часточки пилу вивільняють у дихальному тракті низку речовин, включаючи алергени та протеази (Van Cleemput J. et al., 2019; Guryanova S.V. et al., 2022). У такій ситуації епітелій дихальних шляхів виступає першою лінією захисту, експресуючи різноманітні рецептори, здатні виявляти небезпечні тригери (Cecchi L. et al., 2022). Алергени стимулюють ці рецептори, запускаючи процеси вродженої імунної відповіді та сприяючи продукції цитокінів, які, своєю чергою, активують систему набутого імунітету в схильних до алергії осіб (рис. 1) (Jakwerth C.A. et al., 2022; van Ree R. et al., 2014).
