Ця настанова стосується зареєстрованих в анамнезі алергічних реакцій (АР) на антибіотики (АБ). β-лактамні АБ, зокрема пеніциліни, є одними з найчастіше призначуваних протимікробних препаратів завдяки своїй ефективності та безпеці. Вони також є причиною більшості АР на ліки. Поширеність справжньої алергії на β-лактамні АБ значно нижча, ніж свідчать медичні записи: лише 1-2 з кожних 20 висновків про АР є правильними. Помилкові висновки пов’язані з гіршими клінічними результатами та збільшенням використання АБ широкого спектра дії. Хибні діагнози АР на пеніцилін призводять до уникнення АБ першого ряду, неоптимальної терапії, тривалішого перебування в лікарні, вищих витрат на охорону здоров’я, більшої кількості ускладнень, як-от інфекції Clostridioides difficile, та більшої залежності від препаратів другого ряду. Це спричиняє зростання резистентності до протимікробних препаратів.
Алергічні хвороби належать до найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань сучасності та характеризуються неухильним зростанням захворюваності в усьому світі, що зумовлено складною взаємодією генетичних, епігенетичних і екологічних чинників. Сучасні уявлення про їхній патогенез ґрунтуються на концепції порушення імунної толерантності, активації вродженого й адаптивного імунітету з розвитком запалення 2-го типу, яке лежить в основі більшості клінічних проявів алергії. Поглиблене вивчення молекулярних і клітинних механізмів алергічної відповіді відкриває нові можливості для розвитку персоналізованої діагностики та цільових терапевтичних стратегій.
Новий клінічно орієнтований огляд підсумовує сучасні дані щодо механізмів, диференційної діагностики й лікування кропив’янки та схожих висипів під час вагітності.
IgE-опосередкована харчова алергія є одним з найпоширеніших типів алергічних захворювань у дітей і може призводити до небезпечних для життя ускладнень. Пероральна імунотерапія (ПІТ) демонструє перспективність як у дослідах, так і на практиці, однак її застосування потребує спеціалізованих умов і кваліфікованого медичного супроводу. Тож наразі сувора елімінаційна дієта залишається основним підходом до лікування більшості дітей з харчовою алергією. Інтенсивний розвиток сучасних методів імунологічних і генетичних досліджень дає змогу глибше вивчати імунні процеси, що лежать в основі алергії, а також зміни імунних реакцій, які відбуваються в процесі ПІТ. У цьому матеріалі викладено другу частину ґрунтовного огляду літератури, метою якого була систематизація свіжих наукових даних про нові механізми патогенезу харчової алергії в дітей, з акцентом на зміни імунної відповіді при проведенні ПІТ і біологічної терапії.
Антигістамінні засоби (АГЗ) широко використовуються в клінічній практиці для контролю симптомів багатьох алергічних захворювань. Нещодавнє дослідження продемонструвало, що седативні властивості АГЗ й індивідуальні чинники (стать, стрес, робота вночі) суттєво впливають на якість сну, денну сонливість, когнітивні розлади та порушення функціонування. Отже, призначення АГЗ потребує врахування балансу між контролем симптомів і ризиком порушення сну та когнітивних функцій.
Алергічний риніт (АР) і бронхіальна астма (БА) є двома найпоширенішими хронічними запальними хворобами дихальних шляхів. За даними епідеміологічних досліджень, АР уражає від 10 до 20% населення планети, а БА – близько 300 мільйонів осіб [1]. Згідно із сучасними консенсусними рекомендаціями понад 80% пацієнтів з БА мають супутній АР [2].
Алергічні хвороби належать до найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань сучасності. За останні десятиліття у світі спостерігається неухильне зростання поширеності алергічного риніту, кропив’янки, атопічного дерматиту та бронхіальної астми, що пов’язують з урбанізацією, змінами способу життя й особливостями впливу факторів довкілля [1, 2].
Candida albicans, хоч і є нормальним компонентом мікробіоти людини, може спричиняти гіперчутливості в здорових осіб унаслідок здатності активувати Th1-, Th2- та Th17-зумовлену імунну відповідь [1, 5]. Candida spp. індукує утворення імуноглобуліну G (IgG) у здорових осіб [9], а в деяких пацієнтів зумовлює розвиток реакції гіперчутливості II типу, зокрема за реактивності проти манан-полісахариду, присутнього в клітинній стінці грибів роду Candida [14].
Алергічний риніт (АР) – атопічний стан, що вражає понад 400 млн людей у світі, погіршує якість життя й може призводити до ускладнень, як-от астма та синусит. Монтелукаст, антагоніст лейкотрієнових рецепторів, часто застосовують у комбінації з антигістамінними препаратами другого покоління (АГП ІІ) для посилення контролю симптомів. Однак відносна ефективність комбінованої терапії залишається невизначеною.
Рецидивні респіраторні інфекції (РРІ) є одними з найпоширеніших інфекційних захворювань, які формують значний клінічний і соціально-економічний тягар.
Найбільше навантаження припадає на дітей, людей похилого віку та пацієнтів
із хронічними респіраторними хворобами, включно з астмою й алергічними станами,
для котрих інфекції є ключовими тригерами загострень.
