Стаття у форматі PDF Підготувала Ганна Гаврюшенко Традиційно ожиріння визначається за індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2, а надмірна вага діагностується при ІМТ від 25 до 29,9 кг/м2. Підвищений уміст жирової тканини в організмі може мати негативні наслідки для здоров’я та добробуту людини, проте наявність надлишкової ваги не обов’язково свідчить про погіршення стану здоров’я чи […]
Схвалення у 2009 р. фебуксостату розширило вибір ліків, які лікарі можуть використовувати для корекції гіперурикемії при подагрі. Це також зменшило кількість пацієнтів, рефрактерних до наявних пероральних уратознижувальних препаратів (УЗП). Американська колегія ревматологів (ACR) радить алопуринол або фебуксостат як препарати першої лінії уратознижувальної терапії, а практичні настанови Європейської протиревматичної ліги (EULAR) рекомендують фебуксостат як терапію другої лінії для пацієнтів, які не переносять алопуринол [1, 2]. Нещодавні дослідження викликали занепокоєння щодо ризику серцево-судинних (СС) подій серед пацієнтів, які приймають фебуксостат; це призвело до переоцінки його місця серед пероральних УЗП, які використовуються для лікування подагри.
Прогресивний перебіг неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), від якої нині страждають понад 115 млн людей у всьому світі, призвів до глобального поширення та виникнення прихованої епідемії цієї патології. Згідно зі статистичними прогнозами кількість хворих на НАЖХП у 2030 р. зросте більш ніж у 3 рази та становитиме 357 млн осіб. Незважаючи на малосимптомність печінкового стеатозу та початкових стадій неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ), НАЖХП та НАСГ визнані чинниками ризику іншої клінічно значущої супутньої патології: >70% пацієнтів страждають на ожиріння, ≈75% хворих – на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, 20-80% – на гіперліпідемію.
Тиреоїдні гормони вважаються одними з ключових регуляторних гормонів для гомеостазу шкіри. Численні захворювання шкіри та її похідних пов’язані з порушенням регуляції гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). Гіпотиреоз, гіпертиреоз, онкологічні й автоімунні процеси ЩЗ можуть мати безліч проявів, пов’язаних зі змінами стану шкіри, волосся та нігтів. Нерідко шкірні зміни є одними з перших помітних ознак тиреоїдної дисфункції, що виникають за кілька років до розгорнутої клінічної картини захворювань ЩЗ і можуть сприяти ранній діагностиці й ефективній терапії. У цьому матеріалі розглядаються останні дані щодо впливу патології ЩЗ на захворювання шкіри та її придатків, а також обговорюються клінічні прояви, диференційна діагностика й методи лікування дерматологічних проявів дисфункції ЩЗ.
Поширеність цукрового діабету (ЦД) значно зросла в усьому світі насамперед через збільшення захворюваності на ЦД 2 типу, підвищення рівня життя. Нині хворі на ЦД живуть довше, ніж у додіалізну еру. Прогнозується збільшення кількості дорослих хворих на ЦД 2 типу до 642 млн до 2040 р. Зростання середньої чисельності пацієнтів із ЦД провокує розвиток діабетичної хвороби нирок; у майбутньому очікується значне збільшення її поширеності разом із великим соціально-економічним тягарем [1, 2]. Діабетична хвороба нирок уражає майже 20-40% хворих на ЦД, провокуючи розвиток термінальної хронічної ниркової недостатності (ТХНН), що робить її глобальною проблемою для громадського здоров’я зі значною захворюваністю та смертністю.
Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) визнана провідною причиною хронічних захворювань печінки в усьому світі з рівнем глобальної поширеності 25-30%. Ця патологія асоціюється з вірогідною трансформацією в цироз, гепатоцелюлярну карциному та супроводжується значним економічним тягарем (Younossi Z. et al., 2023). Згідно з рекомендаціями Американської асоціації з вивчення захворювань печінки (AASLD, 2023) НАЖХП діагностують на підставі виявлення макровезикулярного стеатозу печінки з ураженням ≥5% гепатоцитів за відсутності альтернативних причин стеатозу.
Доказову базу для визначення ризику гестаційного цукрового діабету (ГЦД) забезпечило велике міжнародне проспективне обсерваційне дослідження HAPO (Hyperglycemia and Adverse Pregnancy Outcomes), результати якого опубліковано 2008 року.
Подагра – найпоширеніша форма запального артриту у світі. За останні 20 років захворюваність на подагру зросла більш ніж удвічі [1]. Ризик захворюваності збільшується з віком. Хвороба виникає внаслідок стійкого підвищення рівня сечової кислоти (СК) у сироватці крові. Період безсимптомної гіперурикемії може тривати багато років. Важливість гіперурикемії як чинника ризику виникнення подагри підтверджена багатьма дослідженнями. Зокрема, метааналіз результатів 4 когортних досліджень за участю 18 889 осіб, які на початковому етапі не хворіли на подагру, виявив, що 15-річна кумулятивна захворюваність на подагру становить 1,1% (95% довірчий інтервал, ДІ 0,9-1,4%) в осіб із рівнем СК <6 мг/дл порівняно із 49% (95% ДІ 31-67%) в осіб із рівнями ≥10 мг/дл [2]. Однак у певної частки осіб із гіперурикемією навіть протягом тривалого періоду спостереження не виникає подагри. За відсутності типових клінічних проявів або наявності кристалів під час мікроскопії аспірованої із суглоба рідини гіперурикемія не дає змоги встановити діагноз подагри.
У світі поширеність сліпоти й інших порушень зору, спричинених діабетичною ретинопатією (ДР), із 1990 по 2015 р. зростала. Це пов’язано зі збільшенням поширеності цукрового діабету (ЦД) 2 типу, зокрема в бідних країнах і країнах із середнім рівнем доходу (Flaxman S. et al., 2017). Скринінг ДР потрібний для того, щоб виявляти осіб, які мають бути оглянуті спеціалістом. У результаті ці особи отримають своєчасне та повне офтальмологічне обстеження й лікування, що зможе запобігти постійній втраті зору. Крім того, візуалізація сітківки як складова скринінгу ДР дає змогу ідентифікувати осіб із ризиком серцево-судинних уражень і когнітивних порушень.
Відомо, що суворий глікемічний контроль зменшує кількість асоційованих із цукровим діабетом (ЦД) ускладнень і покращує якість життя пацієнтів. Відповідно до результатів британського дослідження UKPDS, кожне зниження рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c) на 1% асоціюється зі зменшенням ризику опосередкованої діабетом захворюваності та смертності на 12-43% [52].
