Стареча астенія (frailty) являє собою багатогранний стан, притаманний особам похилого віку, який є причиною несприятливого прогнозу, зокрема когнітивного та функціонального погіршення, потреби в госпіталізаціях, смерті. Раніше було продемонстровано зв’язок старечої астенії з артеріальною гіпертензією (АГ). Аналогічно стареча астенія часто співіснує з цукровим діабетом (ЦД), який є вагомою причиною когнітивних порушень.
Кардіометаболічний ризик належить до чинників, які підвищують імовірність виникнення серцево-судинних подій, цукрового діабету (ЦД) тощо. У концепції кардіометаболічного ризику провідне місце посідають такі чинники, як артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпідемія й абдомінальне ожиріння, котрі, за прогнозами, негативно відбиватимуться на роках життя, втрачених у 2040 році [1]. Самі ці чинники є складовими метаболічного синдрому (МС) – глобальної проблеми охорони здоров’я, що споживає величезну кількість медичних ресурсів.
Позаклітинний матрикс (ПКМ) являє собою тривимірну архітектурну мережу макромолекул, яка визначає морфологічні та фізичні властивості тканин і органів, а також бере участь у керуванні клітинними процесами. Будь-яка модифікація складу та структури ПКМ, тобто його ремоделювання, має значний вплив на морфологію, механічні й функціональні властивості артеріальної стінки (Wagenseil and Mecham, 2009). Основними компонентами стінки артерій є еластин і колагени. Білі еластичні волокна, які складаються з еластину та мікрофібрил, забезпечують судинам еластичність і пружність,
а колагени, передусім колаген 1-го типу, – жорсткість і міцність на розрив. У ході старіння еластин і колаген підлягають змінам і хімічній модифікації, в тому числі через їхній тривалий період напіврозпаду
Стаття у форматі PDF Підготувала канд. мед. наук Ольга Королюк Результати проведеного у 2019 р. дослідження STEPS указують, що лише 2/5 (39,6%) населення України мали нормальні показники маси тіла – МТ (індекс МТ (ІМТ) – 18,5-24,9 кг/м2). Надмір МТ (ІМТ ≥25-29,9 кг/м2) виявлено в 34,3% населення, ожиріння (ІМТ ≥30 кг/м2) – у 24,8%. Частка осіб […]
Субклінічний гіпотиреоз (СГТ) являє собою ранню стадію дефіциту тиреоїдних гормонів, за якої вільний тироксин перебуває на рівні нижньої межі діапазону нормальних значень, а рівень тиреотропного гормону (ТТГ) є підвищеним. СГТ спостерігається в 4-20% дорослого населення світу та є типовішим для країн, де у воді та продуктах достатньо йоду. Близько 75% пацієнтів з СГТ мають помірну його форму, яка характеризується сироватковим рівнем ТТГ у межах 4,5-6,9 мМО/л. Зазвичай сироватковий рівень ТТГ нормалізується під час періоду спостереження, тому цей стан не потребує лікування в асимптоматичних пацієнтів без серцево-судинних чинників ризику та невагітних жінок. У 20% дорослих пацієнтів із СГТ спостерігається помірно тяжка форма дефіциту тиреоїдних гормонів, якій притаманна концентрація ТТГ на рівні 7,0-9,9 мМО/л. Лише в 5% дисфункція є тяжкою, а концентрація ТТГ становить ≥10 мМО/л. Помірно тяжкий і тяжкий СГТ асоціюються з підвищеним ризиком прогресування до клінічно явної хвороби.
Незважаючи на воєнні дії, що тривають, фахівці різноманітних спеціальностей продовжують поглиблювати свої знання за допомогою онлайн-платформ. Одним із таких хабів є освітня платформа EndoTime, яка популяризує сучасні підходи до діагностики та лікування ендокринної патології за допомогою проєкту «Школа ендокринолога». Під час останньої зустрічі в межах цього науково-освітнього проєкту, що відбулася 16-20 квітня, провідні вітчизняні спеціалісти представили новітню інформацію щодо діагностики та лікування хвороб, зумовлених порушенням ендокринної регуляції. Пропонуємо нашим читачам ознайомитися з доповіддю «Діенцефальна дисфункція: у фокусі – гіперпролактинемія», презентованою на 5-й день конференції завідувачкою відділення дитячої ендокринної патології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», докторкою медичних наук, професоркою Наталією Андріївною Спринчук.
Роль вітаміну D у людей, які мають ризик розвитку цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, залишається остаточно не з’ясованою. Для розуміння того, чи знижує прийом вітаміну D ризик розвитку ЦД серед людей із предіабетом, було проаналізовано дослідження з великих баз даних (PubMed, Embase, ClinicalTrials.gov). Відповідні дослідження були спеціально розроблені та проведені для перевірки впливу перорального прийому вітаміну D порівняно з плацебо на вперше виниклий ЦД у дорослих із предіабетом.
У липні 2023 року Громадською спілкою «Всеукраїнський альянс офтальмологів» було проведено онлайн-вебінар «DiabEyes: складний пазл діабету» з трансляцією на Youtube-каналі Всеукраїнського альянсу офтальмологів (http://ophthalmic-ischool.com).
Стаття у форматі PDF Підготувала канд. мед. наук Тетяна Можина Вітчизняні лікарі активно застосовують сучасні можливості навчання, користуючись спеціалізованими платформами, які пропонують різноманітні онлайн- та офлайн-заходи. Нещодавно у медичному тренінг-центрі Школа Іноваційної Медицини (SIM) відбувся розбір клінічного випадку «Пацієнт із метаболічно-асоційованим стеатогепатитом. Роль ендокринолога та гастроентеролога в лікуванні», який представили одразу дві спікерки: завідувачка гастроентерологічного […]
Як відомо, не всі випадки цукрового діабету (ЦД), який розвинувся в дитинстві або в дорослому віці, можна віднести до типу 1 або 2. Рідкісні варіанти ЦД, особливості діагностики та можливості лікування було розглянуто в рамках «Школи ендокринолога» (20-24 лютого в режимі онлайн) на прикладі клінічних випадків.
