Алергічний риніт (АР) являє собою опосередковану імуноглобуліном Е (IgE) реакцію гіперчутливості 1-го типу слизової оболонки носа, що виникає внаслідок впливу алергену на сенсибілізовану до нього людину [14], та є одним з найпоширеніших алергічних захворювань.
Дезлоратадин належить до активних метаболітів антигістамінних препаратів (АГП) нового покоління (неседативних – нсАГП). Порівняно з іншими препаратами цієї групи дезлоратадин має показання до застосування в дітей з найбільш раннього віку – від 6 місяців у разі кропив’янки та від 1 року при алергічному риніті (АР) – завдяки відмінному балансу його ефективності й безпеки. Досвід власної практики, а також новітні публікації (2024-2025 рр.) надають цьому підтвердження.
Незважаючи на розвиток медичної науки, ефективні препарати дотепер вилучають з фармакотерапевтичного ринку у зв’язку з розвитком тяжких побічних ефектів. Наприклад, протидіабетичний засіб розиглітазон було відкликано з ринку через здатність спричиняти виникнення серцево-судинних подій. Саме тому безпека ліків є надзвичайно важливим аспектом лікування й має бути головним пріоритетом фармакотерапії (Alshammari T.M., 2016).
Минуло понад 50 років, відтоді як термін «фактор активації тромбоцитів» (ФАТ) був уперше запроваджений Бенвеністом, Генсоном і Кокрейном (1972) для опису активації й агрегації тромбоцитів під впливом цієї активної речовини. Хімічну структуру ФАТ було встановлено лише в 1979 р. Ця сполука являє собою гліцериловий ефірний ліпід (1-O-алкіл-2-ацетил-sn-гліцеро-3-фосфохолін). У наш час ФАТ визнано ліпідним медіатором, який має широкий спектр дій у майже всіх системах організму людини та задіяний у різноманітних фізіологічних і патологічних процесах.
У комплексному лікуванні різних алергічних захворювань широко застосовуються препарати, що блокують H1-рецептори гістаміну (H1R). Серед великого кола таких препаратів сьогодні є можливість вибрати ті, котрі мають найвищу ефективність і одночасно найкращий профіль безпеки. Це особливо важливо за потреби збільшення дозування, або тривалого приймання, або призначення певним контингентам осіб. Ми проаналізували публікації 2024-2025 рр., знайдені в наукометричній базі PubMed. Результати свідчать на користь вибору серед антагоністів H1R їхніх активних метаболітів другого покоління, як-от дезлоратадин. Із цим висновком узгоджуються й результати власних клінічних спостережень.
Стаття у форматі PDF Підготувала лікарка-алерголог Ірина Калікіна Кропив’янка – поширене запальне захворювання, на яке у світі щорічно хворіють понад 160 млн людей. Стан характеризується наявністю свербежу шкіри, появою папульозного висипу та можливим супутнім ангіоневротичним набряком [1, 2]. Симптоми, що тривають менш ніж 6 тижнів, класифікуються як гостра кропив’янка (ГК), триваліші – як хронічна [1]. […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Хронічна кропив’янка (ХК) передбачає наявність уртикарних висипів, ангіоневротичного набряку або їх поєднання протягом більш ніж 6 тижнів. Підтип ХК, що виникає без очевидних тригерів, має назву хронічної спонтанної кропив’янки (ХСК). ХСК, яка вражає до 1% населення світу, негативно впливає на стан здоров’я та […]
Стаття у форматі PDF Автори: І.В. Гогунська, Д.Д. Заболотна, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ) Алергічний риніт (АР) провокується алергенами, які містяться в повітрі, зокрема компонентами побутового пилу та пилку різних рослин. Імунна система сенсибілізованих пацієнтів реагує на алергени, що клінічно найчастіше проявляється такими симптомами, як […]
У структурі хронічного риніту найбільша частка припадає на алергічний риніт (АР), на який страждають 18,1% населення. Щороку його поширеність зростає [1]. АР суттєво впливає на якість життя пацієнтів, сон і продуктивність. Своєчасна діагностика АР залишається великою проблемою. Менш ніж 12% хворих на алергію звертаються до лікарів, тому АР часто не розпізнається, неправильно діагностується та, як результат, неефективно лікується [2].
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Алергічні захворювання (АЗ) уражають мільйони людей по всьому світу, й очікується, що їх поширеність надалі продовжуватиме зростати. Значним тягарем для пацієнта є такі АЗ, як кропив’янка й алергічний риніт. Першою лінією фармакотерапії АЗ виступають антигістамінні препарати (АГП), причому перевагу слід віддавати препаратам ІІ […]