Хронічна кропив’янка (ХК) передбачає наявність уртикарних висипів, ангіоневротичного набряку або їх поєднання протягом більш ніж 6 тижнів. Підтип ХК, що виникає без очевидних тригерів, має назву хронічної спонтанної кропив’янки (ХСК). ХСК, яка вражає до 1% населення світу, негативно впливає на стан здоров’я та якість життя, а також становить значний соціально-економічний тягар. ХСК є поширенішою, ніж хронічна індукована кропив’янка, за якої симптоми спричиняються змінами температури, сонячним випромінюванням, впливом тиску чи води, холінергічною реакцією тощо.
Хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК) – це опосередкована тучними клітинами хвороба шкіри, яка проявляється уртикарними висипаннями, ангіоневротичним набряком чи їх поєднанням, що тривають понад 6 тижнів. ХСК є поширеним станом і вражає близько 1% загальної популяції, причому в понад 80% пацієнтів вона триває більш ніж 1 рік. Приблизно в 40% пацієнтів ХСК має значний негативний вплив на якість життя; частими коморбідними станами є тривожність, депресія, розлади сну та сексуальна дисфункція.
Респіраторні інфекції (РІ) є важливою проблемою охорони здоров’я із серйозними клінічними й економічними наслідками. Бронхіальна астма вражає понад 300 мільйонів людей у світі й асоціюється з підвищеною схильністю до рецидивних РІ. Переважна більшість РІ в цій когорті зумовлена різними підтипами риновірусів людини (HRV), аденовірусів (HAdV), коронавірусів (наприклад, SARS-CoV-2), вірусів грипу (IFV) та респіраторно-синцитіальних вірусів (RSV). Бактеріальні патогени, особливо в разі синуситу або пневмонії, також відіграють вирішальну роль у загостренні РІ.
Алергічний риніт (АР) являє собою опосередковану імуноглобуліном Е (IgE) реакцію гіперчутливості 1-го типу слизової оболонки носа, що виникає внаслідок впливу алергену на сенсибілізовану до нього людину [14], та є одним з найпоширеніших алергічних захворювань.
Дезлоратадин належить до активних метаболітів антигістамінних препаратів (АГП) нового покоління (неседативних – нсАГП). Порівняно з іншими препаратами цієї групи дезлоратадин має показання до застосування в дітей з найбільш раннього віку – від 6 місяців у разі кропив’янки та від 1 року при алергічному риніті (АР) – завдяки відмінному балансу його ефективності й безпеки. Досвід власної практики, а також новітні публікації (2024-2025 рр.) надають цьому підтвердження.
Незважаючи на розвиток медичної науки, ефективні препарати дотепер вилучають з фармакотерапевтичного ринку у зв’язку з розвитком тяжких побічних ефектів. Наприклад, протидіабетичний засіб розиглітазон було відкликано з ринку через здатність спричиняти виникнення серцево-судинних подій. Саме тому безпека ліків є надзвичайно важливим аспектом лікування й має бути головним пріоритетом фармакотерапії (Alshammari T.M., 2016).
Минуло понад 50 років, відтоді як термін «фактор активації тромбоцитів» (ФАТ) був уперше запроваджений Бенвеністом, Генсоном і Кокрейном (1972) для опису активації й агрегації тромбоцитів під впливом цієї активної речовини. Хімічну структуру ФАТ було встановлено лише в 1979 р. Ця сполука являє собою гліцериловий ефірний ліпід (1-O-алкіл-2-ацетил-sn-гліцеро-3-фосфохолін). У наш час ФАТ визнано ліпідним медіатором, який має широкий спектр дій у майже всіх системах організму людини та задіяний у різноманітних фізіологічних і патологічних процесах.
У комплексному лікуванні різних алергічних захворювань широко застосовуються препарати, що блокують H1-рецептори гістаміну (H1R). Серед великого кола таких препаратів сьогодні є можливість вибрати ті, котрі мають найвищу ефективність і одночасно найкращий профіль безпеки. Це особливо важливо за потреби збільшення дозування, або тривалого приймання, або призначення певним контингентам осіб. Ми проаналізували публікації 2024-2025 рр., знайдені в наукометричній базі PubMed. Результати свідчать на користь вибору серед антагоністів H1R їхніх активних метаболітів другого покоління, як-от дезлоратадин. Із цим висновком узгоджуються й результати власних клінічних спостережень.
Стаття у форматі PDF Підготувала лікарка-алерголог Ірина Калікіна Кропив’янка – поширене запальне захворювання, на яке у світі щорічно хворіють понад 160 млн людей. Стан характеризується наявністю свербежу шкіри, появою папульозного висипу та можливим супутнім ангіоневротичним набряком [1, 2]. Симптоми, що тривають менш ніж 6 тижнів, класифікуються як гостра кропив’янка (ГК), триваліші – як хронічна [1]. […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Хронічна кропив’янка (ХК) передбачає наявність уртикарних висипів, ангіоневротичного набряку або їх поєднання протягом більш ніж 6 тижнів. Підтип ХК, що виникає без очевидних тригерів, має назву хронічної спонтанної кропив’янки (ХСК). ХСК, яка вражає до 1% населення світу, негативно впливає на стан здоров’я та […]
