У комплексному лікуванні різних алергічних захворювань широко застосовуються препарати, що блокують H1-рецептори гістаміну (H1R). Серед великого кола таких препаратів сьогодні є можливість вибрати ті, котрі мають найвищу ефективність і одночасно найкращий профіль безпеки. Це особливо важливо за потреби збільшення дозування, або тривалого приймання, або призначення певним контингентам осіб. Ми проаналізували публікації 2024-2025 рр., знайдені в наукометричній базі PubMed. Результати свідчать на користь вибору серед антагоністів H1R їхніх активних метаболітів другого покоління, як-от дезлоратадин. Із цим висновком узгоджуються й результати власних клінічних спостережень.
Стаття у форматі PDF Підготувала лікарка-алерголог Ірина Калікіна Кропив’янка – поширене запальне захворювання, на яке у світі щорічно хворіють понад 160 млн людей. Стан характеризується наявністю свербежу шкіри, появою папульозного висипу та можливим супутнім ангіоневротичним набряком [1, 2]. Симптоми, що тривають менш ніж 6 тижнів, класифікуються як гостра кропив’янка (ГК), триваліші – як хронічна [1]. […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Хронічна кропив’янка (ХК) передбачає наявність уртикарних висипів, ангіоневротичного набряку або їх поєднання протягом більш ніж 6 тижнів. Підтип ХК, що виникає без очевидних тригерів, має назву хронічної спонтанної кропив’янки (ХСК). ХСК, яка вражає до 1% населення світу, негативно впливає на стан здоров’я та […]
Стаття у форматі PDF Автори: І.В. Гогунська, Д.Д. Заболотна, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ) Алергічний риніт (АР) провокується алергенами, які містяться в повітрі, зокрема компонентами побутового пилу та пилку різних рослин. Імунна система сенсибілізованих пацієнтів реагує на алергени, що клінічно найчастіше проявляється такими симптомами, як […]
У структурі хронічного риніту найбільша частка припадає на алергічний риніт (АР), на який страждають 18,1% населення. Щороку його поширеність зростає [1]. АР суттєво впливає на якість життя пацієнтів, сон і продуктивність. Своєчасна діагностика АР залишається великою проблемою. Менш ніж 12% хворих на алергію звертаються до лікарів, тому АР часто не розпізнається, неправильно діагностується та, як результат, неефективно лікується [2].
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Алергічні захворювання (АЗ) уражають мільйони людей по всьому світу, й очікується, що їх поширеність надалі продовжуватиме зростати. Значним тягарем для пацієнта є такі АЗ, як кропив’янка й алергічний риніт. Першою лінією фармакотерапії АЗ виступають антигістамінні препарати (АГП), причому перевагу слід віддавати препаратам ІІ […]
Однією з найчастіших причин звернення до алерголога є кропив’янка – хвороба шкіри, що клінічно проявляється її почервонінням і свербежем, інколи набряком. Близько 20% людей на планеті хоча б один раз у житті мали прояви кропив’янки, й у 2% населення діагностовано хронічну кропив’янку [2]. Ця хвороба знижує якість життя пацієнтів, негативно впливає на сон і працездатність.
Стаття у форматі PDF Автор: Ю.В. Просвєтов, С.С. Барінов, І.О. Шехунова, А.Ю. Гусарова, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет Сьогодні алергічні хвороби входять до числа найпоширеніших хронічних захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується близько 1 млрд людей, які страждають на хронічні неінфекційні захворювання органів дихання, з яких 300 млн хворих на бронхіальну астму […]
Ендоскопічна ринохірургія з кожним роком дедалі частіше використовується як метод лікування багатьох хронічних захворювань ЛОР-органів, що зумовлено більшою доступністю для лікарів методик, техніки й інструментарію [1]. Зважаючи на особливість оптичних пристроїв, які використовуються під час хірургічного ендоскопічного втручання, та досить малий розмір операційного поля (носова порожнина), інтраопераційні кровотечі, навіть незначні, впливають на якість і тривалість самого втручання [2]. Крім того, дифузна кровотеча, котра не піддається корекції, створює умови для можливих інтраопераційних ускладнень: ураження орбіти, назальної ліквореї, профузної кровотечі тощо [3].
Стаття у форматі PDF Автор: Юлія Валеріївна ДЄЄВА, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) Хронічний риносинусит (ХРС) уражає приблизно 5-15% загальної популяції як у Європі, так і в Сполучених Штатах, при цьому поширеність діагностованого лікарем ХРС становить приблизно 2-4% [1, 2]. Зазвичай пацієнти з ХРС із […]
