Реакції гіперчутливості (РГ) на нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) класифікують як негайні (або гострі) й уповільнені. Негайні реакції виникають протягом кількох годин (≤6 годин) після впливу препарату, тоді як уповільнені – протягом >6 годин. Негайні реакції на НПЗП поділяють на чотири клінічні типи: респіраторне захворювання, що загострюється під дією НПЗП (РЗЗДН), шкірне захворювання, що загострюється під дією НПЗП (ШЗЗДН), НПЗП-індукована кропив’янка / ангіоневротичний набряк (НІКА) й індукована одним конкретним НПЗП кропив’янка / ангіоневротичний набряк / анафілаксія (І1НКАА). На відміну від останнього, тип НІКА стосується реакцій на ≥2 НПЗП, які належать до різних хімічних груп (табл. 1). Однак у деяких пацієнтів з НІКА можуть залучатися дві системи органів (як-от шкіра та дихальні шляхи, шкіра та шлунково-кишковий тракт). Такі реакції називають «змішаними» та визначають їх як «легкі» анафілактичні реакції. У педіатрії цей тип реакції є визнаним станом – НПЗП-індукована кропив’янка / ангіоневротичний набряк / анафілаксія (НІКАА). Цю абревіатуру запропоновано поширити на дорослих, і вона використана в цій статті замість НІКА.
За результатами провокаційних досліджень, зниження температури довкілля суттєво посилює симптоми алергічного риніту (АР) [1]. У холодну пору року пацієнти частіше стикаються з вираженими респіраторними проявами, що обмежують їхню фізичну активність, знижують працездатність і змушують уникати перебування на відкритому повітрі. Такий вплив холоду на якість життя осіб з АР потребує ефективного та зручного терапевтичного підходу.
Кропив’янка є глобальною й актуальною проблемою клінічної практики. Це дерматологічний стан з раптовою появою сверблячих червоних опуклих пухирів або нерівностей на шкірі. Висипання можуть з’являтися на будь-якій ділянці тіла та відрізнятися за розміром і формою, часто зумовлюють дискомфорт і страждання в пацієнтів. Окрім фізичних симптомів, кропив’янка може суттєво впливати на якість життя пацієнтів, їхній соціальний і психологічний добробут, тривожність і проблеми зі сном. Глобальний тягар кропив’янки викликає дедалі більше занепокоєння останніми роками, що пов’язано з її високою поширеністю й потенціалом спричиняти тяжкі алергічні реакції та навіть анафілаксію [1].
Хронічний психологічний стрес протягом тривалого часу пов’язують з алергічними хворобами в клінічній практиці. Багато алергічних захворювань вважалися психосоматичними, а їхній перебіг – тяжчим у пацієнтів з високим рівнем психосоціального напруження.
Цілорічний алергічний риніт (ЦАР) є хронічним запальним захворюванням слизової оболонки носа, що виникає внаслідок сенсибілізації до постійно присутніх алергенів, як-от кліщі домашнього пилу, шерсть тварин або пліснява. На відміну від сезонного алергічного риніту (САР), симптоми ЦАР проявляються протягом усього року, що значно погіршує якість життя пацієнтів, спричиняє порушення сну, зниження працездатності й підвищує ризик розвитку супутніх захворювань, зокрема бронхіальної астми та хронічного синуситу. Незважаючи на високу поширеність, ефективний контроль симптомів ЦАР залишається викликом, що зумовлює потребу в глибшому розумінні його факторів ризику та клінічних особливостей, а також оптимізації терапевтичних підходів.
Хронічна кропив’янка (ХК) – одне з найпоширеніших дерматологічних захворювань, яке має дуже характерну клінічну картину через раптове виникнення сверблячих пухирців, що нагадують опіки від кропиви. Нині у світі відзначають значне поширення ХК з переважним ураженням жінок, дітей і підлітків [16]. В Україні 15-20% населення протягом життя стикаються з кропив’янкою, а близько 2% страждають на ХК [1]. Захворюваність на ХК в нашій країні є однією з найвищих у світі: 2317 випадків на 100 тисяч населення, що вказує на значне навантаження на систему охорони здоров’я [19]. Це означає, що сотні тисяч українців живуть із цим захворюванням, відчуваючи постійний свербіж, проблеми зі сном, зниження працездатності та психологічний дискомфорт.
Стаття у форматі PDF Підготувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Алергічний риніт (АР) і його вплив на якість життя АР являє собою стійкий запальний стан слизової оболонки носа, опосередкований імуноглобулінами E (IgE). Тригерами АР виступають аероалергени [1]. Класичними симптомами АР є ринорея, закладеність носа, чхання та/або свербіж носа. Ці симптоми погіршують якість життя пацієнтів, перешкоджають повноцінному […]
Останні десятиліття характеризуються стрімким зростанням алергічних захворювань у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 30-40% населення мають ті чи інші прояви алергії, і значна їх частка проявляється саме на шкірі [7, 25]. Шкірні алергози суттєво впливають на якість життя, знижують працездатність, порушують сон і спричиняють психологічний дискомфорт, особливо в дітей [1, 8].
Перехресна реактивність на алергени вкритих шерстю тварин
Розвиток алергії є багатофакторним процесом, що починається під час сенсибілізації, коли певні алергени спричиняють утворення антитіл класу імуноглобулінів (Ig) E. Ці антитіла, зв’язуючись з високоафінними рецепторами, розташованими на тучних клітинах, базофілах і антигенпрезентувальних клітинах, зумовлюють їхню дегрануляцію з вивільненням низки медіаторів, зокрема гістаміну. Цей процес запускає реакції негайної гіперчутливості, що проявляються типовими симптомами алергії.
