Цілорічний алергічний риніт (ЦАР) є хронічним запальним захворюванням слизової оболонки носа, що виникає внаслідок сенсибілізації до постійно присутніх алергенів, як-от кліщі домашнього пилу, шерсть тварин або пліснява. На відміну від сезонного алергічного риніту (САР), симптоми ЦАР проявляються протягом усього року, що значно погіршує якість життя пацієнтів, спричиняє порушення сну, зниження працездатності й підвищує ризик розвитку супутніх захворювань, зокрема бронхіальної астми та хронічного синуситу. Незважаючи на високу поширеність, ефективний контроль симптомів ЦАР залишається викликом, що зумовлює потребу в глибшому розумінні його факторів ризику та клінічних особливостей, а також оптимізації терапевтичних підходів.
Хронічна кропив’янка (ХК) – одне з найпоширеніших дерматологічних захворювань, яке має дуже характерну клінічну картину через раптове виникнення сверблячих пухирців, що нагадують опіки від кропиви. Нині у світі відзначають значне поширення ХК з переважним ураженням жінок, дітей і підлітків [16]. В Україні 15-20% населення протягом життя стикаються з кропив’янкою, а близько 2% страждають на ХК [1]. Захворюваність на ХК в нашій країні є однією з найвищих у світі: 2317 випадків на 100 тисяч населення, що вказує на значне навантаження на систему охорони здоров’я [19]. Це означає, що сотні тисяч українців живуть із цим захворюванням, відчуваючи постійний свербіж, проблеми зі сном, зниження працездатності та психологічний дискомфорт.
Стаття у форматі PDF Підготувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Алергічний риніт (АР) і його вплив на якість життя АР являє собою стійкий запальний стан слизової оболонки носа, опосередкований імуноглобулінами E (IgE). Тригерами АР виступають аероалергени [1]. Класичними симптомами АР є ринорея, закладеність носа, чхання та/або свербіж носа. Ці симптоми погіршують якість життя пацієнтів, перешкоджають повноцінному […]
Останні десятиліття характеризуються стрімким зростанням алергічних захворювань у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 30-40% населення мають ті чи інші прояви алергії, і значна їх частка проявляється саме на шкірі [7, 25]. Шкірні алергози суттєво впливають на якість життя, знижують працездатність, порушують сон і спричиняють психологічний дискомфорт, особливо в дітей [1, 8].
Перехресна реактивність на алергени вкритих шерстю тварин
Розвиток алергії є багатофакторним процесом, що починається під час сенсибілізації, коли певні алергени спричиняють утворення антитіл класу імуноглобулінів (Ig) E. Ці антитіла, зв’язуючись з високоафінними рецепторами, розташованими на тучних клітинах, базофілах і антигенпрезентувальних клітинах, зумовлюють їхню дегрануляцію з вивільненням низки медіаторів, зокрема гістаміну. Цей процес запускає реакції негайної гіперчутливості, що проявляються типовими симптомами алергії.
Хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК) – це захворювання шкіри, яке характеризується спонтанною появою пухирів та/або ангіонабряку протягом >6 тижнів. Загалом на ХСК страждає 0,6-1,0% населення світу. Середній час від моменту появи симптомів до встановлення діагнозу становить 2 роки; діагностичний процес включає оцінку кофакторів, коморбідних станів, предикторів активності хвороби та відповіді на лікування.
Алергічний риніт (АР) являє собою хронічне, опосередковане імуноглобулінами E (IgE) запалення носоглотки, яке виникає у відповідь на інгальовані алергени довкілля. АР уражає 20-30% дорослих і 40% дітей. Симптоми АР включають свербіж у носі, чхання, ринорею та закладеність носа, а також екстраназальні прояви (сльозотечу, почервоніння, свербіж і набряк очей, свербіж піднебіння та вух). Алергенами при АР можуть виступати пилок дерев і трав, пліснява, пилові кліщі тощо.
Діагностика алергії, в тому числі на вкритих шерстю тварин, не завжди є простою, оскільки дуже часто симптоми пацієнта не відповідають результатам діагностичних обстежень. Вибір методу діагностики має ґрунтуватися на індивідуальному підході, тобто забезпечувати якомога більш ранню діагностику та якомога менший стрес для пацієнта. Водночас варто враховувати вартість і доступність методу.
На сьогодні лікувальні ефекти алергенспецифічної імунотерапії оцінюють за вираженістю симптомів. Водночас оцінювання клінічної симптоматики пацієнтів часто є недостатньо інформативним через високу індивідуальну варіативність щодо впливу алергенів довкілля й відповідного тягаря симптомів. Своєю чергою, органоспецифічні тести з алергенами та проби, як-от назальний, кон’юнктивальний або бронхіальний провокаційний тест, надають інформацію про індивідуальну клінічну реактивність і поріг реакції, а також щодо органоспецифічної ефективності активної сполуки, що застосовується.
