Алергічний риніт у холодну пору року: виклики та терапевтичні рішення
Підготувала канд. біол. наук Олександра Демецька
За результатами провокаційних досліджень, зниження температури довкілля суттєво посилює симптоми алергічного риніту (АР) [1]. У холодну пору року пацієнти частіше стикаються з вираженими респіраторними проявами, що обмежують їхню фізичну активність, знижують працездатність і змушують уникати перебування на відкритому повітрі. Такий вплив холоду на якість життя осіб з АР потребує ефективного та зручного терапевтичного підходу.
Одним із сучасних рішень є застосування комбінованих протиалергічних препаратів, які поєднують швидке полегшення симптомів із протизапальною дією. Завдяки синергії компонентів і простоті використання ці засоби можуть стати оптимальним вибором для контролю АР у холодну пору року, сприяючи покращенню самопочуття, функціональності та повсякденної активності пацієнтів.
Холод як тригер респіраторної дисфункції в пацієнтів з алергічними захворюваннями
Холодна погода спричиняє функціональні обмеження в людей з алергічними захворюваннями, зокрема АР і астмою. Це пов’язано з тим, що низька температура та супутня низька вологість повітря негативно впливають на респіраторний епітелій, провокуючи гіперреактивність і звуження дихальних шляхів. У таких умовах симптоми респіраторних захворювань можуть посилюватися, особливо в пацієнтів з фоновими патологіями дихальної системи. Охолодження та висушування слизової оболонки зумовлюють розвиток хронічного запалення, що додатково ускладнює перебіг хвороби. Фізичне навантаження на холоді також здатне підсилювати респіраторні симптоми та відчуття функціональних обмежень.
У національному популяційному дослідженні FINRISK, проведеному у Фінляндії, було проаналізовано зв’язок між низькою температурою повітря й повідомленнями про функціональні обмеження та загострення проблем зі здоров’ям серед осіб з алергічними захворюваннями – астмою й АР. Стратифікована випадкова вибірка охопила 7330 осіб віком 25-74 роки (учасники із серцево-судинними хворобами були вилучені). На рисунку 1 наведено порівняння частоти функціональних обмежень і загострення стану здоров’я серед чоловіків і жінок залежно від наявності АР та/або астми [2].
У дослідженні було встановлено, що значна частина чоловіків (18%) і жінок (23%) повідомили про функціональні обмеження, а близько 6% чоловіків і 7% жінок – про загострення проблем зі здоров’ям, пов’язаних з холодом. Як АР сам собою, так і його поєднання з астмою асоціювалися із частішими повідомленнями про функціональні обмеження, спричинені низькою температурою. Найвираженіший вплив холоду спостерігався саме серед осіб з АР.
Загалом кожен п’ятий учасник дослідження повідомив про функціональні обмеження, пов’язані з холодом. Це може бути наслідком фізіологічних змін, спричинених охолодженням дихальних шляхів, серцево-судинної та/або м’язової системи. Такі зміни здатні знижувати когнітивну та фізичну працездатність, що, своєю чергою, посилює суб’єктивне сприйняття функціональних обмежень. Дослідження в галузі медицини праці показали, що щоденний вплив холодного повітря змінює функцію легень і може спричиняти м’язово-скелетний біль. Водночас тлумачення терміна «функціональні обмеження» може суттєво варіюватися між індивідами, оскільки охоплює як фізичні, так і когнітивні аспекти працездатності. Наскільки відомо, це перше дослідження, котре вивчає сприйняті функціональні обмеження на популяційному рівні та їхню поширеність серед осіб з АР та/або астмою [2].
Також було показано, що особи з астмою – як самостійно, так і в комбінації з АР – частіше повідомляли про загострення проблем зі здоров’ям у холодну погоду. Це узгоджується з результатами попереднього дослідження серед молодих дорослих, яке продемонструвало, що пацієнти з АР і астмою – як окремо, так і разом – частіше мали респіраторні симптоми, пов’язані з холодом, аніж здорові учасники [1].
Було також установлено, що пацієнти із супутнім АР мають гіршу якість життя порівняно з особами, які страждають лише на астму. Часті симптоми хвороби можуть спричиняти функціональні обмеження, і згідно з канадським дослідженням майже половина осіб з АР мають симптоми протягом усього року [2]. Хоча АР часто не розглядається як серйозне захворювання, попередні дослідження показали його значний вплив на повсякденне життя – зокрема, денну втому та соціально-економічні наслідки, пов’язані з пропусками навчання чи роботи.
Отже, особи з алергічними захворюваннями є вразливішими до функціональних обмежень і загострення симптомів, спричинених холодною погодою, ніж ті, хто не має таких захворювань [2]. Особливо це стосується молодих людей, які вже на ранніх етапах життя демонструють підвищену чутливість до холоду, що варто враховувати при клінічному догляді за цією групою пацієнтів [1].
Вплив низьких температур на місцевий імунітет носової порожнини
Холодна погода не лише спричиняє дискомфорт, а й впливає на функціонування імунної системи носової порожнини, підвищуючи вразливість до вірусних інфекцій та ускладнюючи перебіг хронічних захворювань, як-от АР [3].
У нормальних температурних умовах клітини епітелію носа виділяють позаклітинні везикули, які містять противірусні молекули – мікроРНК та білки – і нейтралізують віруси. Вплив холоду знижує секрецію позаклітинних везикул та їхню ефективність, що призводить до ослаблення місцевого імунного бар’єра (рис. 2).
Охолодження також уповільнює активність імунних клітин у носі та зменшує вироблення захисних наночастинок – везикул.
У пацієнтів з АР слизова оболонка вже перебуває в стані запалення, а бар’єрна функція порушена. Імунна система працює в режимі алергічної реакції, що знижує здатність до протидії вірусам. Додатковий вплив холоду ще більше послаблює місцевий захист, посилює симптоми (закладеність носа, чхання, ринорею) та підвищує ризик інфекцій верхніх дихальних шляхів.
З огляду на це, своєчасне застосування протиалергічних засобів у холодну пору року є особливо важливим для контролю запалення та гіперреактивності слизової оболонки носа.
Ріалтріс: синергія для контролю симптомів АР
Фармакотерапія є ключовим компонентом у лікуванні АР. До засобів, що застосовуються для терапії АР, належать інтраназальні глюкокортикостероїди, інтраназальні та пероральні антигістамінні препарати, антагоністи лейкотрієнових рецепторів, препарати кромогліцинової кислоти, судинозвужувальні засоби (інтраназальні та пероральні), а також засоби для промивання носа. Для пацієнтів з інтермітивним і персистивним перебігом АР інтраназальні глюкокортикостероїди вважаються терапією першої лінії, однак у багатьох випадках вони не забезпечують достатньо швидкого або повного контролю симптомів. Окрім того, монотерапія часто виявляється недостатньо ефективною при середньому та тяжкому перебігу хвороби.
Комбінований назальний спрей Ріалтріс – це зручна фіксована комбінація антигістамінного препарату олопатадину гідрохлориду та кортикостероїду мометазону фуроату, схвалена для лікування симптомів АР і ринокон’юнктивіту в пацієнтів віком від 12 років [4].
Олопатадину гідрохлорид – селективний блокатор H1-рецепторів, який зменшує симптоми, спричинені гістаміном. Своєю чергою, мометазону фуроат є потужним місцевим глюкокортикостероїдом, що пригнічує запальні процеси, знижуючи вироблення цитокінів (IL-4, IL-5, TNFα) та лейкотрієнів, які відіграють ключову роль у патогенезі АР.
Завдяки поєднанню двох активних компонентів препарат забезпечує синергічний ефект: швидке зменшення симптомів (антигістамінна дія) та контроль запалення (стероїдна дія).
Комбінація олопатадину гідрохлориду й мометазону фуроату є ефективним засобом для лікування як сезонного, так і цілорічного АР. У клінічних дослідженнях він продемонстрував статистично значуще та клінічно важливе полегшення назальних симптомів порівняно з монотерапіями та плацебо. Крім того, було відзначено покращення очних симптомів. Позитивний ефект зберігався протягом 52 тижнів лікування в дорослих і підлітків із цілорічним АР. Препарат загалом добре переноситься, а більшість побічних ефектів, що виникали під час лікування, були легкими або помірними [4].
У двох клінічних дослідженнях II фази фіксована комбінація олопатадину гідрохлориду та мометазону фуроату у формі назального спрею показала значне покращення показника «загальний бал назальних симптомів за самозвітом» (rTNSS) при одноразовому та дворазовому застосуванні [5]. У дослідженнях III фази дворазове застосування препарату також продемонструвало значне покращення rTNSS порівняно з плацебо, монотерапією олопатадином і монотерапією мометазоном (рис. 3).
Зручна форма випуску та швидкий початок дії роблять препарат оптимальним рішенням для пацієнтів, які потребують надійного контролю симптомів АР у складний для дихальної системи період року.
Підсумки
У холодну пору року пацієнти з АР стикаються з посиленням симптомів, що суттєво впливає на їхню якість життя, фізичну активність і навіть працездатність. Низька температура й сухе повітря провокують гіперреактивність дихальних шляхів, порушують бар’єрну функцію слизової оболонки носа та знижують ефективність місцевого імунного захисту. У таких умовах зростає ризик інфекцій, а перебіг хронічного запалення в носовій порожнині ускладнюється, тому своєчасне застосування протиалергічних засобів є особливо важливим для контролю запалення та гіперреактивності слизової оболонки носа.
Комбінація олопатадину гідрохлориду та мометазону фуроату (Ріалтріс) демонструє високу клінічну ефективність у пацієнтів від 12 років із середнім і тяжким перебігом АР.
Назальний спрей Ріалтріс забезпечує швидкий і стійкий контроль симптомів, що робить його перспективною альтернативою монотерапії або вільним комбінаціям препаратів. Завдяки поєднанню антигістамінного та протизапального компонентів він забезпечує як ефективне полегшення симптомів, так і контроль запалення. Це особливо важливо в умовах низьких температур довкілля, коли симптоми можуть бути інтенсивнішими, а потреба в ефективному контролі – вищою.
Отже, Ріалтріс є сучасним терапевтичним рішенням, яке відповідає викликам холодної пори року та дає пацієнтам з АР змогу зберігати активність і належну якість життя.
Література
- Hyrkäs H., et al. Asthma and allergic rhinitis increase respiratory symptoms in cold weather among young adults. Respir. Med. 2014; 108 (1): 63-70. doi: 10.1016/j.rmed.2013.10.019.
- Hyrkäs-Palmu H., et al. Cold weather increases respiratory symptoms and functional disability especially among patients with asthma and allergic rhinitis. Sci. Rep. 2018; 8: 10131. doi: 10.1038/s41598-018-28466-y.
- Huang D., et al. Cold exposure impairs extracellular vesicle swarm-mediated nasal antiviral immunity. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2023; 151 (2): 509-525.e8.
- Lamb Y.N. Olopatadine/mometasone combination nasal spray in allergic rhinitis: a profile of its use. Drugs Ther. Perspect. 2020; 36: 494-501. doi: 10.1007/s40267-020-00778-y.
- Klimek L., et al. Efficacy and safety of the combination nasal spray olopatadine hydrochloride-mometasone furoate in the treatment of allergic rhinitis. Allergo J. Int. 2024; 33: 9-19. doi: 10.1007/s40629-023-00282-5.