Еозинофільні хвороби – це гетерогенні стани з підвищеною кількістю еозинофілів у крові та/або тканинах, що уражають кілька систем органів через аномалії в регуляції кількості й активації еозинофілів. Ці розлади охоплюють поширені респіраторні хвороби, як-от еозинофільна астма, хронічний риносинусит з назальними поліпами (ХРСНП), менш поширені еозинофільні гастроінтестинальні захворювання (ЕГІЗ) і рідкісні еозинофільний гранулематоз із поліангіїтом (ЕГПА) та гіпереозинофільний синдром (ГЕС) (рис. 1).
Стаття у форматі PDF Автор: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» У наш час вважається, що алергічні захворювання (АЗ) є наслідком порушення імунологічної толерантності до алергенів довкілля, котра регулюється Т-клітинною ланкою імунітету. Суть алергенспецифічної імунотерапії […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Чи можуть пацієнти, які потребували застосування адреналіну після введення вакцини від COVID-19, безпечно вакцинуватися в майбутньому? S.K. Lohrenz, G. Lam, A. Kanani Вступ. Станом на сьогодні Центри з контролю та профілактики хвороб США (CDC) і Всесвітня організація алергії (WAO) не рекомендують уведення другої […]
У цьому матеріалі представлено поточні дані щодо застосування антигістамінного препарату (АГП) II покоління рупатадину в клінічних умовах, зокрема поза межами показань, указаних в інструкції для медичного застосування (off-label), на підставі численних даних щодо призначення цього препарату протягом останніх 20 років.
За визначенням, допоміжна речовина (ДР) – це будь-яка речовина лікарської форми, яка входить до складу лікарського засобу (ЛЗ) й потрібна для його виготовлення, зберігання та/або застосування, однак не є активним фармацевтичним інгредієнтом або готовим ЛЗ і не чинить фармакологічної, імунологічної чи діагностичної дії (Закон України № 123/96-ВР від 04.04.1996 «Про лікарські засоби»). Основними цілями застосування ДР є покращення точного дозування продукту, полегшення всмоктування й розчинності препарату, подовження терміну придатності завдяки підвищенню стабільності, покращенню переносимості та сприйнятливості ЛЗ пацієнтами (Зайков С.В. і співавт., 2023).
Стаття у форматі PDF Автор: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» Алергічний риніт (АР) і алергічний кон’юнктивіт (АК) можна вважати двома боками однієї медалі, адже обидві хвороби мають схожі патофізіологічні механізми, клінічні прояви та часто […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Ольга Королюк Четверта Давоська декларація розроблена у 2022 р. під час Глобального алергологічного форуму в Давосі (Швейцарія) для покращення допомоги пацієнтам з атопічним дерматитом (АД). Під час форуму провідні науковці, клініцисти, фахівці створення політики та захисту прав пацієнтів обговорювали критичні аспекти AД – нейроімунологію, чинники […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. біол. наук Олександра Демецька Останніми роками було розроблено та комерціалізовано низку назальних препаратів, призначених для лікування алергічних захворювань [1, 2]. Поєднання інноваційних методів тестування з традиційними підходами для дослідження протиалергічних назальних спреїв дає змогу отримати глибше розуміння таких важливих аспектів, як розчинення й осадження, та зрештою передбачити […]
Стаття у форматі PDF Автори: Олена Сергіївна НЯНЬКОВСЬКА, докторка медичних наук, професорка кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; Інститут наук про здоров’я, Медичний коледж Жешувського університету, м. Жешув, Польща Сергій Леонідович НЯНЬКОВСЬКИЙ, доктор медичних наук, професор кафедри педіатрії № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; Інститут наук […]
Основним методом лікування анафілаксії є швидке введення епінефрину. Оптимальне призначення та використання автоін’єкторів епінефрину (АІЕ) потребують спеціального консультування й навчання пацієнтів та осіб, які доглядають за ними: коли та як уводити епінефрин, за яких умов викликати екстрену медичну допомогу (ЕМД).
