ЕНДОREVIEW

Реферативний огляд експертного консенсусу 2024 року, проведеного методом Delphi, «Діагностика, лікування та довгостроковий контроль дефіциту вітаміну B12 у дорослих»

Стаття у форматі PDF Автор: Любов Костянтинівна СОКОЛОВА, доктор медичних наук, керівниця відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ) Резюме Дефіцит вітаміну B12 може спричиняти різноманітні симптоми; за відсутності своєчасної діагностики та лікування певні симптоми, зокрема нейропсихологічні, можуть бути незворотними. Розпізнавання клінічних симптомів має найвищий пріоритет для […]

Механомедицина скелетних м’язів як новітній напрям у діагностиці та терапії інсулінорезистентності

Інсулінорезистентність (ІР) характеризується хронічно підвищеним рівнем інсуліну, необхідним для підтримання нормоглікемії, та відіграє ключову роль у розвитку метаболічних порушень, у тому числі цукрового діабету 2-го типу, неалкогольної жирової хвороби печінки й саркопенії. Оскільки скелетні м’язи забезпечують близько 80% інсулінозалежного поглинання глюкози, саме вони є основним периферичним локусом ІР і важливою мішенню для діагностики та терапії ІР. Відповідно, поліпшення функції скелетних м’язів має значний потенціал для зменшення ІР і пов’язаних з нею метаболічних ускладнень.

Ризик серцево-судинних, нейропсихіатричних та опорно-рухових побічних ефектів левотироксину за результатами нового систематичного огляду

Левотироксин широко використовується в клінічній практиці. Певне занепокоєння викликають повідомлення про серцево-судинні, нейропсихіатричні й опорно-рухові побічні ефекти (ПE), особливо в разі тривалого застосування або супресивної терапії для пригнічення тиреотропного гормону (ТТГ). У січні 2026 р. було опубліковано систематичний огляд, що надає вичерпний аналіз указаних ПЕ й інформує про безпечні практики призначення.

Штучний інтелект у медицині та діабетології: реальність, що втілюється

Застосування штучного інтелекту (ШІ) стало невід’ємною, інколи навіть непомітною рисою сучасного повсякденного життя: вже нікого не вражають ані хмарні персональні голосові помічники Siri й Alexa, ані системи розпізнавання обличчя в онлайн-банкінгах, ані чат-боти в соціальних мережах… Системи машинного навчання, основний підрозділ ШІ, дедалі краще справляються з навчанням нейромереж, допомагаючи їм не тільки розпізнавати окремі шаблони, але й поводитися певним чином, виконуючи поставлені завдання. Уже зараз нейромережі оперують величезними масивами статистичних даних, перекладають різними мовами об’ємні смислові блоки та навіть прекрасно справляються з різноманітними творчими завданнями, створюючи літературні, музичні й художні твори.

Новини конгресів ESC та EASD 2025 року з акцентом на системний метаболічний розлад і нейроускладнення діабету

Метаболічні розлади, як-от ожиріння й цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, сягають масштабів пандемії та є однією з основних причин захворюваності та смертності у світі. 25 жовтня в Києві відбулася зустріч фахівців-ендокринологів «Endostory з Надією та Любов’ю», присвячена обговоренню найновіших даних, які висвітлювалися на конгресі Європейського товариства кардіологів (ESC), проведеному в Мадриді (Іспанія) з 29 серпня до 1 вересня, і Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD), що відбувся у Відні (Австрія) 15-19 вересня.

Віденська симфонія діабетології: EASD 2025

15-19 вересня Відень (Австрія) знову став епіцентром світової науки: цього разу місто, в якому дивовижно поєднуються старовинні палаци, собори та величні сцени, зустріло 14 027 лікарів-діабетологів у межах 61-го щорічного засідання Європейської асоціації з вивчення діабету (European Association for the Study of Diabetes – EASD). Емблемою конгресу стало легендарне віденське колесо огляду – символ, який, на думку організаторів, немов диригує рухом часу та знань, допомагаючи розширити панораму розуміння цукрового діабету (ЦД).

Текстові повідомлення як інструмент ведення хронічних ендокринних захворювань

Роль текстових повідомлень (SMS, месенджери тощо) в ендокринології останніми роками суттєво зросла, особливо в контексті покращення комунікації між лікарем і пацієнтом, моніторингу хронічних станів і підвищення дотримання пацієнтами медичних рекомендацій.

Генетичні й епігенетичні маркери при тиреоїдиті Хашімото

Тиреоїдит Хашімото (ТХ) асоціюється із запаленням, що вражає щитоподібну залозу (ЩЗ) та може призвести до її недостатності. Ця хвороба належить до автоімунних, що вказує на складну взаємодію між генетичною схильністю, впливом чинників довкілля й імунною системою. За ТХ імунна система організму помилково сприймає тканину ЩЗ як чужорідний об’єкт і безперервно атакує її. Це призводить до патологічних змін у тканині залози, запалення тиреоцитів і, як наслідок, дуже повільної секреції гормонів ЩЗ. Клінічно симптоми ТХ подібні до проявів гіпотиреозу й охоплюють постійну втомлюваність, непереносимість холоду, збільшення маси тіла тощо. Діагноз установлюється на підставі результатів досліджень функції ЩЗ та серологічних маркерів.

Ризик гіпотиреозу в осіб, які вживають м’ясо чи рибу, та вегетаріанців: популяційне проспективне дослідження

Рослинна дієта набуває дедалі більшої популярності: 4% європейців ідентифікують себе як пескетаріанці (вживають рибу або морепродукти, але не інші види м’яса), 5% – як вегетаріанці (не вживають м’яса чи риби), а 3% дотримуються веганської дієти (не споживають жодних продуктів тваринного походження). Причинами вибору рослинного типу харчування є етичні міркування, зокрема щодо прав тварин і впливу на довкілля, а також потенційні переваги для здоров’я. Попередні дослідження показали, що рослинні дієти асоціюються зі зниженим ризиком розвитку хронічних захворювань (цукрового діабету 2-го типу, онкологічних і серцево-судинних хвороб) і загальної смертності. Перевага рослинних дієт особливо помітна тоді, коли вони складаються з високоякісних продуктів і містять низьку кількість перекусів, солодких напоїв та ультрапереробленої їжі.