Формулювання й обґрунтування рекомендацій
Навчальна платформа «Школа інноваційної медицини» продовжує активно працювати та проводити нові зустрічі з провідними спеціалістами в різних галузях. 30 травня відбувся черговий семінар, на якому зустрілися три експертки: гастроентеролог Олена Бака, завідувачка гастроентерологічного відділення ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій» НАН України; ендокринолог Любов Соколова, завідувачка відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»; та кардіолог Лариса Міщенко, завідувачка відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска» НАМН України». Приводом для рандеву такої мультидисциплінарної команди став розбір клінічного випадку пацієнта з метаболічно-асоційованим стеатогепатитом (МАСГ).
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Прихильність до вестернізованого типу харчування асоціюється з підвищеним ризиком розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН). Цей зв’язок пояснюється, зокрема, розвитком інсулінорезистентності, метаболічного синдрому, цукрового діабету (ЦД), артеріальної гіпертензії (АГ). Підраховано, що >90% випадків ЦД 2-го типу та >65% випадків АГ – двох основних причин […]
Гіпотиреоз є поширеним патологічним станом серед вагітних. Це може бути зумовлено наявністю фонової хвороби щитоподібної залози (ЩЗ) та/або підвищеною потребою в тиреоїдних гормонах. Явний гіпотиреоз асоціюється з несприятливими результатами вагітності, включаючи викидні, тому в таких випадках показано замісну терапію левотироксином. У зв’язку з цим більшість наявних клінічних рекомендацій радять контролювати вміст тиреотропного гормону (ТТГ), підтримуючи його на рівні <2,5 мкМО/мл, але питання оптимального діапазону норми ТТГ для вагітних досі обговорюється в наукових колах.
Стаття у форматі PDF Підготувала канд. біол. наук Олександра Демецька Протягом останніх років зростає кількість доказів на користь зв’язку між вітаміном D та цукровим діабетом (ЦД). Кілька механізмів, що зв’язують вітамін D з регуляцією імунної відповіді, підтверджують його роль у патогенезі автоімунного діабету. Епідеміологічні дані й обсерваційні дослідження, котрі свідчать про те, що адекватний статус […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Фебуксостат являє собою потужний селективний інгібітор ключового ферменту синтезу сечової кислоти – ксантиноксидази. Цей препарат було створено для лікування гіперурикемії в пацієнтів із подагрою, але згодом з’ясувалося, що йому притаманний цілий спектр інших сприятливих ефектів. Ефективність фебуксостату при подагрі добре вивчена. Цей засіб […]
Стареча астенія (frailty) являє собою багатогранний стан, притаманний особам похилого віку, який є причиною несприятливого прогнозу, зокрема когнітивного та функціонального погіршення, потреби в госпіталізаціях, смерті. Раніше було продемонстровано зв’язок старечої астенії з артеріальною гіпертензією (АГ). Аналогічно стареча астенія часто співіснує з цукровим діабетом (ЦД), який є вагомою причиною когнітивних порушень.
Кардіометаболічний ризик належить до чинників, які підвищують імовірність виникнення серцево-судинних подій, цукрового діабету (ЦД) тощо. У концепції кардіометаболічного ризику провідне місце посідають такі чинники, як артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпідемія й абдомінальне ожиріння, котрі, за прогнозами, негативно відбиватимуться на роках життя, втрачених у 2040 році [1]. Самі ці чинники є складовими метаболічного синдрому (МС) – глобальної проблеми охорони здоров’я, що споживає величезну кількість медичних ресурсів.
Позаклітинний матрикс (ПКМ) являє собою тривимірну архітектурну мережу макромолекул, яка визначає морфологічні та фізичні властивості тканин і органів, а також бере участь у керуванні клітинними процесами. Будь-яка модифікація складу та структури ПКМ, тобто його ремоделювання, має значний вплив на морфологію, механічні й функціональні властивості артеріальної стінки (Wagenseil and Mecham, 2009). Основними компонентами стінки артерій є еластин і колагени. Білі еластичні волокна, які складаються з еластину та мікрофібрил, забезпечують судинам еластичність і пружність,
а колагени, передусім колаген 1-го типу, – жорсткість і міцність на розрив. У ході старіння еластин і колаген підлягають змінам і хімічній модифікації, в тому числі через їхній тривалий період напіврозпаду
Стаття у форматі PDF Підготувала канд. мед. наук Ольга Королюк Результати проведеного у 2019 р. дослідження STEPS указують, що лише 2/5 (39,6%) населення України мали нормальні показники маси тіла – МТ (індекс МТ (ІМТ) – 18,5-24,9 кг/м2). Надмір МТ (ІМТ ≥25-29,9 кг/м2) виявлено в 34,3% населення, ожиріння (ІМТ ≥30 кг/м2) – у 24,8%. Частка осіб […]
Субклінічний гіпотиреоз (СГТ) являє собою ранню стадію дефіциту тиреоїдних гормонів, за якої вільний тироксин перебуває на рівні нижньої межі діапазону нормальних значень, а рівень тиреотропного гормону (ТТГ) є підвищеним. СГТ спостерігається в 4-20% дорослого населення світу та є типовішим для країн, де у воді та продуктах достатньо йоду. Близько 75% пацієнтів з СГТ мають помірну його форму, яка характеризується сироватковим рівнем ТТГ у межах 4,5-6,9 мМО/л. Зазвичай сироватковий рівень ТТГ нормалізується під час періоду спостереження, тому цей стан не потребує лікування в асимптоматичних пацієнтів без серцево-судинних чинників ризику та невагітних жінок. У 20% дорослих пацієнтів із СГТ спостерігається помірно тяжка форма дефіциту тиреоїдних гормонів, якій притаманна концентрація ТТГ на рівні 7,0-9,9 мМО/л. Лише в 5% дисфункція є тяжкою, а концентрація ТТГ становить ≥10 мМО/л. Помірно тяжкий і тяжкий СГТ асоціюються з підвищеним ризиком прогресування до клінічно явної хвороби.
Незважаючи на воєнні дії, що тривають, фахівці різноманітних спеціальностей продовжують поглиблювати свої знання за допомогою онлайн-платформ. Одним із таких хабів є освітня платформа EndoTime, яка популяризує сучасні підходи до діагностики та лікування ендокринної патології за допомогою проєкту «Школа ендокринолога». Під час останньої зустрічі в межах цього науково-освітнього проєкту, що відбулася 16-20 квітня, провідні вітчизняні спеціалісти представили новітню інформацію щодо діагностики та лікування хвороб, зумовлених порушенням ендокринної регуляції. Пропонуємо нашим читачам ознайомитися з доповіддю «Діенцефальна дисфункція: у фокусі – гіперпролактинемія», презентованою на 5-й день конференції завідувачкою відділення дитячої ендокринної патології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», докторкою медичних наук, професоркою Наталією Андріївною Спринчук.