ЛІКАРСЬКИЙ ПРАКТИКУМ

Допоміжні речовини в лікарських засобах для дітей: прихована загроза

За визначенням, допоміжна речовина (ДР) – це будь-яка речовина лікарської форми, яка входить до складу лікарського засобу (ЛЗ) й потрібна для його виготовлення, зберігання та/або застосування, однак не є активним фармацевтичним інгредієнтом або готовим ЛЗ і не чинить фармакологічної, імунологічної чи діагностичної дії (Закон України № 123/96-ВР від 04.04.1996 «Про лікарські засоби»). Основними цілями застосування ДР є покращення точного дозування продукту, полегшення всмоктування й розчинності препарату, подовження терміну придатності завдяки підвищенню стабільності, покращенню переносимості та сприйнятливості ЛЗ пацієнтами (Зайков С.В. і співавт., 2023).

Антигістамінні препарати в педіатричній практиці: пошук балансу ефективності й безпеки

Огляд присвячено аналізу доступних в Україні дитячих форм антигістамінних препаратів (АГП) з акцентом на їхню безпеку. Пероральні АГП I покоління досі використовуються в педіатричній практиці, але вони спричиняють низку серйозних побічних явищ. Тому дедалі значнішого поширення набувають АГП II покоління, котрі позбавлені більшості негативних ефектів попереднього покоління. Найкращий профіль безпеки мають активні метаболіти II покоління, як-от дезлоратадин. Результати власних спостережень підтверджують цей висновок.

Підвищення ефективності й оптимізація ендоназальної хірургії при хронічному риносинуситі з назальними поліпами

Ендоскопічна ринохірургія з кожним роком дедалі частіше використовується як метод лікування багатьох хронічних захворювань ЛОР-органів, що зумовлено більшою доступністю для лікарів методик, техніки й інструментарію [1]. Зважаючи на особливість оптичних пристроїв, які використовуються під час хірургічного ендоскопічного втручання, та досить малий розмір операційного поля (носова порожнина), інтраопераційні кровотечі, навіть незначні, впливають на якість і тривалість самого втручання [2]. Крім того, дифузна кровотеча, котра не піддається корекції, створює умови для можливих інтраопераційних ускладнень: ураження орбіти, назальної ліквореї, профузної кровотечі тощо [3].

Оновлена інформація щодо останніх нововведень і досягнень у сфері харчової алергії

Харчова алергія (ХА) є глобальною проблемою системи охорони здоров’я. Поточні дослідження надають багато інформації щодо нововведень і досягнень у розумінні та лікуванні ХА. Представляємо оновлення нашої попередньої статті [1], яке висвітлює останні досягнення в цій галузі з фокусом на біомаркерах десенсибілізації та досягненні толерантності.

Алергічний риніт і вагітність. Як діагностувати та лікувати? Розбір клінічного випадку

На сьогодні алергічні захворювання є одними з найпоширеніших хвороб. Вони вражають від 18 до 30% жінок дітородного віку. У підлітковому віці спостерігається зсув ризику алергічних захворювань у бік жінок, хоча в дитинстві він вищий у чоловіків. Для діагностики алергії під час вагітності слід застосовувати переважно анамнестичне дослідження, а також тестування in vitro, тоді як шкірні або провокаційні тести варто відкласти до народження дитини. Лікування алергічного риніту (АР) під час вагітності не відрізняється від такого в загальній популяції. Уникнення тригерів є першим найважливішим кроком для лікування АР у вагітних. Основними засобами лікування є назальні кортикостероїди, пероральні антигістамінні препарати та їх комбінації.

Новий погляд на профіліни з точки зору прогресування алергічних захворювань. Розбір клінічного випадку

Стаття у форматі PDF Автор: Ольга Олександрівна НАУМОВА, кандидат медичних наук, Центр алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів, ДУ «Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ) Респіраторна алергія є загальною проблемою громадського здоров’я через її поширеність, вплив на якість життя та вартість лікування. Нині вона вражає 10-25% населення, при цьому її частота постійно зростає […]

Роль дієтичних чинників у виникненні астми

Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Ольга Королюк Астма – це захворювання з гетерогенними фенотипами, спричинене поєднаним впливом генетичних і зовнішніх чинників. Її поширеність стрімко зростає в більшості країн світу, що пояснюється дією саме зовнішніх модифікованих факторів, вплив на які створює можливості первинної профілактики. Значний інтерес становлять дієтичні втручання, котрі можна […]

Алергія та супутня патологія: мультидисциплінарність проблеми

Стаття у форматі PDF Автори: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» Проблема алергічних захворювань (АЗ) є надзвичайно багатогранною, оскільки ці хвороби є дуже поширеними та суттєво погіршують якість життя пацієнтів. Окрім того, алергопатологія має системний […]