Алергія на отруту комах є найчастішою причиною анафілаксії в дорослих у Європі [1]. Більшість системних алергічних реакцій після вжалення комах спричинені перетинчастокрилими Hymenoptera, і серед них вид Vespid (справжні бджоли) найчастіше зумовлює системні реакції на вжалення (СРВ) [1]. Представники родини Hymenoptera зазвичай трапляються в регіонах із помірним кліматом. Медоносні бджоли є культурними комахами, які поширені по всьому світу за винятком полярних регіонів. Вони є другою провідною причиною СРВ [1]. Інші перетинчастокрилі, як-от різні роди мурах, спричиняють СРВ переважно в Центральній і Південній Америці, Африці, Азії й Австралії. Широко розповсюджені шершні та джмелі або інші види бджіл рідко спричиняють СРВ. Комахи-гематофаги (ті, що харчуються кров’ю), як-от москіти та ґедзі, зазвичай зумовлюють (значні) місцеві реакції, тоді як СРВ спричиняють зрідка.
Алергічний риніт (АР) є дуже поширеним респіраторним захворюванням, яке становить важкий тягар і може мати значний вплив на якість життя. Його причинами є сезонний або багаторічний вплив пилку та цвілі на відкритому повітрі, а також алергенів у приміщенні. При цьому варто зважати на чинники, які пов’язані з розвитком АР протягом року та через які пацієнти з цим захворюванням часто потребують не тільки сезонного, а й постійного лікування
Атопічний дерматит (АД) є поширеним захворюванням,яке трапляється приблизно у 20% дітей раннього віку та 3-5% дорослих [1]. Основними симптомами АД є свербіж, болючість шкіри та проблеми зі сном, які призводять до погіршення якості життя пацієнтів [2].
Збільшення викидів парникових газів через посилення людської діяльності (спалювання викопного палива, сучасні методи сільського господарства, вирубка лісів тощо) призвело до зміни клімату та глобального потепління [1]. Теплові хвилі зростають за інтенсивністю, частотою та тривалістю, зумовлюючи значний тепловий стрес у всіх живих організмів. Натомість адаптивні механізми, які мають пом’якшувати деякі з біологічних наслідків теплового стресу, можуть виявитися неадекватними з подальшим підвищенням глобальної температури. Глобальне потепління негативно відбивається на здоров’ї людей, особливо тих, хто страждає на хронічні захворювання, й алергія не є винятком.
Гістамін відіграє провідну роль у розвитку алергічних реакцій. Ця речовина вивільняється при дегрануляції опасистих клітин, яка може бути залежною або незалежною від імуноглобулінів Е (IgE), та зв’язується з рецепторами чотирьох типів (H1-H4), експресованими на різних тканинах і клітинах. Основні ефекти гістаміну при алергічному запаленні – бронхоконстрикція, ноцицепція, вазодилятація та міграція клітин – опосередковуються через H1-рецептори.
Гіперчутливі реакції – це несприятливі реакції на певні препарати, які зазвичай не можна передбачити та які не пов’язані з відомими побічними ефектами цих препаратів. У розвитку деяких з таких реакцій лежать імунні механізми, тому вони відносяться до медикаментозної алергії. Натомість інші не мають алергічного компоненту та є наслідком активності інших компонентів імунної системи.
Протягом останніх десятиліть реєструється невпинне зростання поширеності різноманітних алергічних захворювань (АЗ) – атопічного дерматиту (АД), алергічного риніту (АР), бронхіальної астми (БА), що пов’язують з урбанізацією, індустріалізацією, глобальним економічним зростанням і підвищенням схильності до алергії [6]. Усе це призвело до збільшення поширеності алергічних розладів: у 2019 р. у світі зареєстровано 262 млн (95% довірчий інтервал (ДІ) 224-309 млн) випадків БА та 171 млн (95% ДІ 165-178 млн) випадків АД; показники поширеності БА й АД, стандартизовані за віком, становлять, відповідно, 3416 (95% ДІ 2899-4066) і 2277 (95% ДІ 2192-2369) на 100 тис. населення [8].
Хронічний риніт (ХР) поділяється на алергічний (АР) і неалергічний (НАР). АР зумовлюється реакцією на алергени, опосередкованою імуноглобуліном Е (IgE), тоді як НАР характеризується відсутністю алергічної сенсибілізації. У літературі описано випадки незвичного перебігу АР із наявністю локального IgE в слизовій оболонці носа та позитивною відповіддю на назальний провокаційний алергенний тест, але без атопії в анамнезі. Цей стан нещодавно було визначено як локальний АР (ЛАР), який, імовірно, є новим різновидом ХР. ЛАР визначають як фенотип АР, що характеризується локалізованою назальною алергічною реакцією, а також негативними результатами шкірного алергенного прик-тесту та відсутністю специфічного IgE в сироватці крові. Діагноз ЛАР ґрунтується на позитивній відповіді на назальний алергенний тест. У цьому огляді літератури представлено новітні дані про патофізіологію, епідеміологію, клінічний перебіг, діагностику та лікування ЛАР, а також його місце в класифікації ринітів як незалежного ендотипу ХР.
Стаття у форматі PDF Автори: В.І. Опришко, доктор медичних наук, професор кафедри загальної та клінічної фармації Г.В. Прохач, кандидат медичних наук, асистент кафедри онкології та медичної радіології, лікар-онколог першої кваліфікаційної категорії Г.С. Курт-Аметова, кандидат фармацевтичних наук, викладачка кафедри фармакології Дніпровський державний медичний університет (м. Дніпро) У статті розглядаються питання фармакотерапії вагітних, висвітлюється складність проблеми щодо […]
Стаття у форматі PDF Підготувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Епідеміологія алергічних захворювань загалом і в педіатричній практиці Алергічні захворювання (АЗ) – це хронічні системні хвороби, спричинені розладами роботи імунної системи. Найпоширенішими АЗ є алергічний риніт (АР), алергічна астма, атопічний дерматит (АД), медикаментозна та харчова алергії. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) відносить АЗ до топ-3 хвороб, […]
