Еозинофільні хвороби – це гетерогенні стани з підвищеною кількістю еозинофілів у крові та/або тканинах, що уражають кілька систем органів через аномалії в регуляції кількості й активації еозинофілів. Ці розлади охоплюють поширені респіраторні хвороби, як-от еозинофільна астма, хронічний риносинусит з назальними поліпами (ХРСНП), менш поширені еозинофільні гастроінтестинальні захворювання (ЕГІЗ) і рідкісні еозинофільний гранулематоз із поліангіїтом (ЕГПА) та гіпереозинофільний синдром (ГЕС) (рис. 1).
Стаття у форматі PDF Автор: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» У наш час вважається, що алергічні захворювання (АЗ) є наслідком порушення імунологічної толерантності до алергенів довкілля, котра регулюється Т-клітинною ланкою імунітету. Суть алергенспецифічної імунотерапії […]
Стаття у форматі PDF Автор: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» Алергічний риніт (АР) і алергічний кон’юнктивіт (АК) можна вважати двома боками однієї медалі, адже обидві хвороби мають схожі патофізіологічні механізми, клінічні прояви та часто […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Ольга Королюк Четверта Давоська декларація розроблена у 2022 р. під час Глобального алергологічного форуму в Давосі (Швейцарія) для покращення допомоги пацієнтам з атопічним дерматитом (АД). Під час форуму провідні науковці, клініцисти, фахівці створення політики та захисту прав пацієнтів обговорювали критичні аспекти AД – нейроімунологію, чинники […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. біол. наук Олександра Демецька Останніми роками було розроблено та комерціалізовано низку назальних препаратів, призначених для лікування алергічних захворювань [1, 2]. Поєднання інноваційних методів тестування з традиційними підходами для дослідження протиалергічних назальних спреїв дає змогу отримати глибше розуміння таких важливих аспектів, як розчинення й осадження, та зрештою передбачити […]
Стаття у форматі PDF Автори: Олена Сергіївна НЯНЬКОВСЬКА, докторка медичних наук, професорка кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; Інститут наук про здоров’я, Медичний коледж Жешувського університету, м. Жешув, Польща Сергій Леонідович НЯНЬКОВСЬКИЙ, доктор медичних наук, професор кафедри педіатрії № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; Інститут наук […]
Основним методом лікування анафілаксії є швидке введення епінефрину. Оптимальне призначення та використання автоін’єкторів епінефрину (АІЕ) потребують спеціального консультування й навчання пацієнтів та осіб, які доглядають за ними: коли та як уводити епінефрин, за яких умов викликати екстрену медичну допомогу (ЕМД).
Молочні драбини як схеми поступового введення коров’ячого молока в раціон широко використовуються лікарями й опікунами дітей з алергією на білки коров’ячого молока (БКМ). Наукова група, до складу якої увійшли провідні експерти з найбільших алергологічних центрів по всій Україні, була створена для розроблення адаптації молочної драбини до звичок української кухні та подальшого дослідження її ефективності, профілю безпеки й комфорту використання опікунами дітей з алергією на БКМ.
Синдром активації тучних клітин (САТК) – це патологічний стан з ознаками ураження шкіри, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, дихальної та нервової систем. Критеріями діагностики САТК є епізодичні симптоми внаслідок вивільнення медіаторів алергічних реакцій тучними клітинами, що супроводжується ураженням двох або більше систем органів із клінічними проявами у вигляді кропив’янки, ангіоневротичного набряку, почервоніння шкіри, нудоти, блювання, діареї, абдомінальних кольок, гіпотензивного або синкопального стану, тахікардії, бронхоспазму, кон’юнктивіту, свербежу й закладеності носа [1]. Також до критеріїв САТК входять зменшення частоти, тяжкості або зникнення вказаних симптомів на тлі антимедіаторної терапії, яка включає антагоністи H1- і H2-рецепторів гістаміну, антилейкотрієнові препарати або стабілізатори мембран тучних клітин.
Нещодавно відбувся щорічний конгрес Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI-2024). Захід висвітлював оновлення підходів до обстеження та лікування пацієнтів з алергопатологією, окремі наукові сесії були присвячені веденню пацієнтів з анафілаксією. У наведеному матеріалі розглядаються зміни, питання, що лишаються проблемними до сьогодні, та ключові моменти настанови «Анафілаксія: оновлення практичних параметрів – 2023».
