Однією з найчастіших причин звернення до алерголога є кропив’янка – хвороба шкіри, що клінічно проявляється її почервонінням і свербежем, інколи набряком. Близько 20% людей на планеті хоча б один раз у житті мали прояви кропив’янки, й у 2% населення діагностовано хронічну кропив’янку [2]. Ця хвороба знижує якість життя пацієнтів, негативно впливає на сон і працездатність.
Стаття у форматі PDF Автор: Ю.В. Просвєтов, С.С. Барінов, І.О. Шехунова, А.Ю. Гусарова, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет Сьогодні алергічні хвороби входять до числа найпоширеніших хронічних захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується близько 1 млрд людей, які страждають на хронічні неінфекційні захворювання органів дихання, з яких 300 млн хворих на бронхіальну астму […]
Алергічний риніт (АР) лишається найпоширенішим хронічним запальним захворюванням, на яке страждають близько 100 мільйонів європейців [1]. Ця хвороба є недостатньо діагностованою, недооціненою з погляду тяжкості та недостатньо лікованою [2].
Молочні драбини як схеми поступового введення коров’ячого молока в раціон широко використовуються лікарями й опікунами дітей з алергією на білки коров’ячого молока (БКМ). Наукова група, до складу якої увійшли провідні експерти з найбільших алергологічних центрів по всій Україні, була створена для розроблення адаптації молочної драбини до звичок української кухні та подальшого дослідження її ефективності, профілю безпеки й комфорту використання опікунами дітей з алергією на БКМ.
Синдром активації тучних клітин (САТК) – це патологічний стан з ознаками ураження шкіри, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, дихальної та нервової систем. Критеріями діагностики САТК є епізодичні симптоми внаслідок вивільнення медіаторів алергічних реакцій тучними клітинами, що супроводжується ураженням двох або більше систем органів із клінічними проявами у вигляді кропив’янки, ангіоневротичного набряку, почервоніння шкіри, нудоти, блювання, діареї, абдомінальних кольок, гіпотензивного або синкопального стану, тахікардії, бронхоспазму, кон’юнктивіту, свербежу й закладеності носа [1]. Також до критеріїв САТК входять зменшення частоти, тяжкості або зникнення вказаних симптомів на тлі антимедіаторної терапії, яка включає антагоністи H1- і H2-рецепторів гістаміну, антилейкотрієнові препарати або стабілізатори мембран тучних клітин.
Нещодавно відбувся щорічний конгрес Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI-2024). Захід висвітлював оновлення підходів до обстеження та лікування пацієнтів з алергопатологією, окремі наукові сесії були присвячені веденню пацієнтів з анафілаксією. У наведеному матеріалі розглядаються зміни, питання, що лишаються проблемними до сьогодні, та ключові моменти настанови «Анафілаксія: оновлення практичних параметрів – 2023».
На початку липня в м. Порту (Португалія) відбувся 2-й конгрес Міжнародного товариства дитячих респіраторних захворювань INSPiRED-2024. Програма заходу включала різноманітні тематичні наукові сесії, які охопили основні проблеми цієї медичної галузі на сьогодні. У конгресі брала участь і делегація з України. Під час заходу яскраво пролунала думка, що протягом останнього часу (приблизно від початку постковідної епохи) віруси, які циркулюють у людській популяції, докорінно змінилися, причому і кількісно, і якісно.
Стаття у форматі PDF Важко зробити коротке резюме такої масштабної події, як конгрес Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI) 2024 року, що відбувся з 31 травня по 3 червня у Валенсії (Іспанія). Під час заходу було представлено понад 150 наукових сесій, які відобразили той факт, що алергологія продовжує неухильно розвиватися, а в центрі уваги […]
Кропив’янка – це опосередковане переважно мастоцитами захворювання шкіри, що характеризується сверблячими пухирцями та/або ангіоневротичним набряком. Кропив’янка є гострою, якщо триває 6 або менше тижнів, і хронічною, якщо триває понад 6 тижнів. Хронічна кропив’янка (ХК) може бути спонтанною, коли з’являється без певного тригера, чи індукованою, коли симптоми спричинені специфічними та відтворюваними чинниками, як-от тертя, тепло, холод, сонячне світло, тиск, фізичні навантаження або вібрація.
Продовження. Початок у попередньому номері.
Огляд присвячено аналізу доступних в Україні дитячих форм антигістамінних препаратів (АГП) з акцентом на їхню безпеку. Пероральні АГП I покоління досі використовуються в педіатричній практиці, але вони спричиняють низку серйозних побічних явищ. Тому дедалі значнішого поширення набувають АГП II покоління, котрі позбавлені більшості негативних ефектів попереднього покоління. Найкращий профіль безпеки мають активні метаболіти II покоління, як-от дезлоратадин. Результати власних спостережень підтверджують цей висновок.
Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук
Хронічна кропив’янка (ХК), яку визначають як кропив’янку тривалістю понад 6 тижнів, поділяється на індуковану та хронічну спонтанну (ХСК).
Кропив’янку визначають як опосередковану мастоцитами хворобу шкіри, що характеризується уртикарним висипом (сверблячими пухирями)
та/або ангіоневротичним набряком (АН). За тривалістю видокремлюють гостру (≤6 тижнів) і хронічну (>6 тижнів). Хронічна кропив’янка (ХК) поділяється на хронічну спонтанну кропив’янку (ХСК), що з’являється без певного тригера, та хронічну індуковану кропив’янку (ХІК), коли симптоми спричиняють специфічні відтворювані чинники, зокрема тертя, тепло, холод, вплив сонячного світла, тиск, фізичні навантаження або вібрація (рис. 1) [1].