Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Харчова алергія (ХА) – це вагома проблема громадського здоров’я, поширеність якої становить близько 10% загальної популяції світу. Цей патологічний стан асоціюється зі значним емоційним, соціальним і фінансовим тягарем, а також із надмірним навантаженням на систему охорони здоров’я. ХА включає широкий спектр фенотипів і […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук У діагностиці та лікуванні алергічних захворювань (АЗ) лікарі й пацієнти стикаються з цілою низкою перешкод і проблем. Серед них: висока поширеність симптомів, схожих на алергію; обмежений доступ до спеціалістів-алергологів; неефективні або неточні методи тестування; відсутність надійних джерел інформації для пацієнтів; потреба в тривалому […]
Стаття у форматі PDF Автор: Олена Олександрівна Речкіна, докторка медичних наук, завідувачка відділення дитячої пульмонології та алергології ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» (м. Київ), дитячий пульмонолог-алерголог вищої категорії Розлади дихання уві сні являють собою дисфункцію верхніх дихальних шляхів (ВДШ), яка розвивається під час сну й характеризується хропінням та/або підвищеним […]
Лікарі загальної практики / сімейної медицини й алергологи нерідко стикаються з певними діагностичними труднощами при визначенні профілю сенсибілізації пацієнтів із сезонними загостреннями алергічної патології. Представляємо клінічний випадок, який може дезорієнтувати лікаря у виборі діагностичного та лікувального підходу до ведення пацієнта.
Принцип алергеноспецифічної імунотерапії (АСІТ) полягає у багаторазовому введенні специфічних алергенів з метою індукції імунологічної толерантності для захисту від симптоматичних алергічних реакцій 1 типу (опосередкованих IgE), зумовлених причинними алергенами. Уперше концепцію АСІТ запропонував Леонард Нун, який у 1911 р. опублікував свої висновки в журналі Lancet, продемонструвавши, що підшкірне застосування водного екстракту пилку трави зменшує сезонні симптоми полінозу й астми. Відтоді сформульовано певні показання до АСІТ (алергія на пилок дерев і амброзії, кліщів домашнього пилу, отруту перетинчастокрилих); проведено дослідження для визначення діапазону доз; запроваджено різні шляхи введення; стандартизовано виробництво вакцин. Хоча сучасні вакцини й режими дозування стали безпечнішими, головна концепція кардинально не змінювалася понад 100 років. Удосконалення розуміння патогенетичних механізмів алергії сприяло розробленню нових вакцин і нових шляхів уведення алергенів. Із клінічного погляду останні докази довгострокової безпеки й ефективності мають стимулювати інновації в цій галузі. Зазначимо, що переважна кількість публікацій присвячена використанню АСІТ при алергічному риніті та інсектній алергії до перетинчастокрилих комах, тому в цій публікації ми зупинилися на використанні АСІТ саме при алергічному фенотипі бронхіальної астми та IgE-опосередкованій харчовій алергії.
Стаття у форматі PDF Автори: С.В. Зайков, доктор медичних наук, професор, Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ). І.В. Гогунська, докторка медичних наук, професорка, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ). Т.Р. Уманець, докторка медичних наук, професорка, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН […]
Мікробіом, наш суперорган, – це складна динамічна система, що може бути означена як сукупність генів мікроорганізмів, які населяють організм людини [1]. Водночас мікробіоту характеризують як установлене експериментально співвідношення культивованих мікроорганізмів із різною функціональною, а отже, й етіологічною роллю, тобто доведеною значущістю у виникненні прямих захворювань чи супутніх або поєднаних патологічних станів, зважаючи на вимоги нової парадигми медицини «3 П» [2].
За останні кілька декад поширеність алергічних захворювань значно зросла. Хронічна кропив’янка (ХК) являє собою гетерогенне стійке виснажувальне захворювання, повного контролю над яким рідко вдається досягти. ХК уражає 1% популяції світу всіх вікових категорій, переважно трапляючись у жінок молодого та середнього віку. У 25-75% пацієнтів ХК триває кілька років, а забезпечення ефективного лікування зазвичай займає понад рік. ХК асоціюється зі значним медичним та економічним тягарем і для самих пацієнтів, і для системи охорони здоров’я загалом. Високі витрати на лікування ХК зумовлені потребою в частих візитах до лікаря, витратами на фармакотерапію, відсутністю на робочому місці та зниженою працездатністю.
Атопічний дерматит (АД) є поширеним захворюванням,яке трапляється приблизно у 20% дітей раннього віку та 3-5% дорослих [1]. Основними симптомами АД є свербіж, болючість шкіри та проблеми зі сном, які призводять до погіршення якості життя пацієнтів [2].
Збільшення викидів парникових газів через посилення людської діяльності (спалювання викопного палива, сучасні методи сільського господарства, вирубка лісів тощо) призвело до зміни клімату та глобального потепління [1]. Теплові хвилі зростають за інтенсивністю, частотою та тривалістю, зумовлюючи значний тепловий стрес у всіх живих організмів. Натомість адаптивні механізми, які мають пом’якшувати деякі з біологічних наслідків теплового стресу, можуть виявитися неадекватними з подальшим підвищенням глобальної температури. Глобальне потепління негативно відбивається на здоров’ї людей, особливо тих, хто страждає на хронічні захворювання, й алергія не є винятком.
Гістамін відіграє провідну роль у розвитку алергічних реакцій. Ця речовина вивільняється при дегрануляції опасистих клітин, яка може бути залежною або незалежною від імуноглобулінів Е (IgE), та зв’язується з рецепторами чотирьох типів (H1-H4), експресованими на різних тканинах і клітинах. Основні ефекти гістаміну при алергічному запаленні – бронхоконстрикція, ноцицепція, вазодилятація та міграція клітин – опосередковуються через H1-рецептори.