Монтелукаст уже понад 27 років схвалений для лікування бронхіальної астми (БА), зокрема БА, що супроводжується алергічним ринітом (АР). У багатьох країнах він також показаний для лікування ізольованого АР.
Коров’яче молоко та молочні продукти є важливою частиною раціону дітей і дорослих в Україні й усьому світі. Висока поживна та гастрономічна цінність молока, значний уміст у ньому білків, жирів, вітамінів, макро- й мікроелементів у біодоступній формі, а також різноманіття молочних продуктів і страв з ними роблять молоко одним з основних щаблів харчової піраміди.
Минуло понад 50 років, відтоді як термін «фактор активації тромбоцитів» (ФАТ) був уперше запроваджений Бенвеністом, Генсоном і Кокрейном (1972) для опису активації й агрегації тромбоцитів під впливом цієї активної речовини. Хімічну структуру ФАТ було встановлено лише в 1979 р. Ця сполука являє собою гліцериловий ефірний ліпід (1-O-алкіл-2-ацетил-sn-гліцеро-3-фосфохолін). У наш час ФАТ визнано ліпідним медіатором, який має широкий спектр дій у майже всіх системах організму людини та задіяний у різноманітних фізіологічних і патологічних процесах.
У комплексному лікуванні різних алергічних захворювань широко застосовуються препарати, що блокують H1-рецептори гістаміну (H1R). Серед великого кола таких препаратів сьогодні є можливість вибрати ті, котрі мають найвищу ефективність і одночасно найкращий профіль безпеки. Це особливо важливо за потреби збільшення дозування, або тривалого приймання, або призначення певним контингентам осіб. Ми проаналізували публікації 2024-2025 рр., знайдені в наукометричній базі PubMed. Результати свідчать на користь вибору серед антагоністів H1R їхніх активних метаболітів другого покоління, як-от дезлоратадин. Із цим висновком узгоджуються й результати власних клінічних спостережень.
Інсектна алергія на отруту перетинчастокрилих (ІАП) проявляється широким спектром симптомів, які можуть бути як помірними (наприклад, шкірні симптоми), так і небезпечними для життя (зомління та зупинка серця). У більшості пацієнтів діагностика ІАП не викликає труднощів, але може бути складною в пацієнтів з подвійним, позитивним і негативним, результатом тесту. Результати тестів іноді можуть уводити в оману, оскільки пацієнти з високою активністю шкірних тестів і високими рівнями специфічного імуноглобуліну E (sIgE) не обов’язково мають ризик розвитку тяжких системних реакцій (СР) на укуси, і навпаки: пацієнти зі слабопозитивними або навіть негативними результатами тестів можуть мати СР. Пацієнти мають бути навчені правильно застосовувати аптечку для невідкладної допомоги на випадок повторної реакції на укус. Водночас усім пацієнтам із середньотяжкими й тяжкими реакціями варто проводити алергеноспецифічну імунотерапію з отрутами перетинчастокрилих (ОІТ), оскільки вона є безпечною та високоефективною. ОІТ також може розглядатися для пацієнтів з генералізованими шкірними симптомами, якщо такі реакції значно погіршують якість їхнього життя.
Стаття у форматі PDF Підготувала канд. біол. наук Олександра Демецька Відповідно до сучасних рекомендацій препаратами вибору в пацієнтів з алергічними захворюваннями є антигістамінні препарати ІІ покоління (АГП ІІ), окремі представники яких можуть виявляти різні ефекти та суттєво відрізняються один від одного [1]. Рупатадин – інноваційний представник АГП ІІ, що чинить різноспрямовані фармакологічні ефекти та є […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Світлана Опімах Реакції гіперчутливості (РГЧ) до ліків є причиною збільшення кількості направлень до алергологічних відділень у всьому світі. Медикаментозні провокаційні тести (МПТ) є золотим стандартом їх діагностики. Загальні підходи до МПТ Важливим інструментом діагностики медикаментозної алергії (МА) є стратифікація ризику для оптимізації ефективності та ресурсів […]
Інгібітори протонної помпи (ІПП) становлять групу хімічно споріднених сполук, первинною функцією яких є пригнічення кислотопродукції завдяки блокаді ферментної системи аденозинтрифосфатази водню та калію (H+/K+-АТФази). Ці препарати широко застосовуються в лікуванні пептичних захворювань (виразок шлунка, гастроезофагальної рефлюксної хвороби, гелікобактерних інфекцій, еозинофільного езофагіту) й у дорослих, і в дітей. ІПП також використовують для профілактики ушкоджень шлунка, зумовлених тривалим застосуванням кортикостероїдів і нестероїдних протизапальних препаратів. Зазвичай ІПП добре переносяться, що призводить до надмірного їх призначення та споживання з ризиком побічних ефектів на рівні 1-3%. Враховуючи споживання ІПП на рівні 8-11% в осіб віком 20-24 роки та 34-41% в осіб віком 65-69 років, цей ризик є істотним. Обсерваційні дослідження виявили асоціацію між уживанням ІПП та ризиком розвитку пневмонії, остеопорозу, кишкових інфекцій, клостридіальної діареї, цереброваскулярних подій, хронічної ниркової недостатності, деменції та смерті від усіх причин, особливо за умови довготривалого приймання.
На частку контактного дерматиту щороку припадає 4-7% усіх дерматологічних консультацій (Elmas O. et al., 2020). АКД може виникати в будь-якому віці й у обох статей, хоча частіше в жінок, що, ймовірно, зумовлено частішою залученістю до побутових справ. За опублікованими даними, поширеність контактного дерматиту становить 1,7-9,8% (Elmas O. et al., 2020; Statescu L. et al., 2011; Hollins L.C., Flamm A., 2020). АКД може виникати і при побутовому, і при професійному контакті з алергенами. На АКД й іритативний контактний дерматит припадає близько 90% професійних дерматологічних хвороб (Tramontana M. et al., 2023). Найчастіше контактні алергії виникають у перукарів, працівників харчової галузі, медиків, будівельників та осіб, що працюють з металом або часто контактують з водою та мийними засобами (Nassau S., Fonacier L., 2020).
Для лікування станів, асоційованих зі свербежем, лікарі-дерматологи зазвичай застосовують топічні засоби, а як ліки другої лінії додають антигістамінні препарати (АГП). Саме вони є однією з найчастіше призначуваних у дерматологічній практиці груп фармакопрепаратів, що пов’язано з численними та різноманітними ефектами гістаміну [1].