Осінь, яка вже стукає нам у двері, неминуче приносить із собою хвилю застудних захворювань. А з ними приходить і кашель, один з найбільш поширених і неприємних симптомів. Він здатен виснажувати, заважаючи спати вночі, ускладнюючи роботу і навчання. Сьогодні вибір протикашльових засобів, як безрецептурних, так і рецептурних, настільки широкий, що можна легко розгубитися. Кожний препарат обіцяє полегшення, але не всі підходять для конкретного пацієнта, особливо якщо враховувати супутні хвороби, схильність до алергій або одночасний прийом інших ліків. Саме тому правильний вибір потребує не лише знання етіології кашлю, а й розуміння профілю безпеки кожного засобу, адже навіть ефективний препарат може виявитися небезпечним в окремій ситуації. Дуже цікавим з позиції безпеки видається такий протикашльовий засіб, як окселадин.
Стаття містить основні положення з огляду Китайської робочої групи з риніту з фокусом на оновлені рекомендації щодо діагностики та лікування алергічного риніту (АР) у дітей.
Алергічний риніт (АР) є поширеною хворобою, спричиненою запаленням слизової оболонки носової порожнини внаслідок сенсибілізації до аероалергенів. Симптомами АР є чхання, нежить, закладеність носа та свербіж у носі й горлі, а також такі загальні прояви, як утомлюваність, нездужання, розлади сну та порушення щоденної активності, зокрема зниження продуктивності праці [13].
Назальна іригація (НІ) має давнє походження: її батьківщиною вважають Індію, де ще кілька тисячоліть тому вона застосовувалася в практиках хатха-йоги. У класичних трактатах XV століття описано техніку джала-неті (промивання носа водою з невеликою кількістю солі), яка вважалася важливою складовою очищувальних практик і мала на меті підтримання чистоти тіла та гармонії дихання.
Стаття у форматі PDF Підготувала лікарка-алерголог Ірина Калікіна У червні в Глазго (Велика Британія) відбувся щорічний конгрес Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI). Захід зібрав понад 7600 учасників з більш ніж 100 країн і проходив під гаслом «Розширюючи межі в алергології, астмі й імунології: інтегруючи здоров’я планети заради сталого майбутнього» [1]. Протягом 4 днів […]
Швидке зростання поширеності алергії пояснюється не лише генетичним дрейфом, а й індустріалізацією та технологічним прогресом, пов’язаним із сучасним способом життя та змінами експосому.
У матеріалі наведено основні тези лекції професора Torsten Zuberbier «Біластин: оптимізація контролю кропив’янки», яка була представлена в межах Міжнародного міждисциплінарного конгресу «Інноваційні підходи до специфічної діагностики та терапії алергічних захворювань» проєкту «Життя без алергії. INTERNATIONAL». У лекції розглядалися головні підходи до лікування кропив’янки на підставі сучасних міжнародних керівних принципів і останніх наукових досліджень.
Алергічний риніт (АР) виникає внаслідок опосередкованої імуноглобулінами (Ig) E відповіді на інгальовані алергени й характеризується чханням, закладеністю носа, свербежем носа та ринореєю.
Алергічний риніт (АР) є найпоширенішим алергічним захворюванням, яке істотно погіршує якість життя, через що має несприятливий соціальний та економічний вплив. Ключові стандарти діагностики та лікування АР регулярно публікує й оновлює ініціатива ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma – «АР і його вплив на астму»). Відповідно до їхніх рекомендацій виділяють інтермітивну та персистивну форми АР, а також нетяжкий, середньотяжкий і тяжкий перебіг [1].
Перехресна реактивність на алергени вкритих шерстю тварин
