Атопічний дерматит (АД) – це поширене захворювання шкіри, котре вражає близько 20% дітей раннього віку та 3-5% дорослих. Патогенез АД є складним й охоплює як генетичні, так і екологічні чинники ризику. АД притаманний вагомий системний запальний компонент, який може спричиняти розвиток таких коморбідних станів, як серцево-судинні хвороби.
Медикаментозна алергія залишається актуальною проблемою та потребує постійного оновлення підходів до діагностики й лікування. Відсутність уніфікованих протоколів ведення пацієнтів з реакціями гіперчутливості до лікарських засобів (РГЛЗ) ускладнює надання медичної допомоги.
Тучні клітини (ТК) були вперше описані в ХІХ столітті. Відтоді наші знання про їхню будову, функції й участь у патологічних процесах істотно розширилися [23, 27, 41, 42, 50]. Протягом останніх десятиліть сформувалося уявлення про низку хвороб, що пов’язані з біологією та функціонуванням ТК, які виступають основними ефекторами алергічних реакцій.
Харчова алергія (ХА) в Канаді діагностується приблизно в 6,1% населення. Алергічні реакції на арахіс, горіхи, кунжут, рибу та молюсків зазвичай зберігаються і в дорослому віці, при цьому можливі тяжкі прояви, включно з анафілаксією. Чотирирічне спостереження за дітьми з алергією на арахіс у межах австралійського популяційного дослідження HealthNuts показало, що лише у 22% однорічних дітей з діагностованою алергією на арахіс відбулося одужання до 4-річного віку. Аналогічно низькі показники одужання спостерігаються при алергії на горіхи, рибу та молюсків. Хоча загальна смертність від ХА є вкрай рідкісною, страх перед анафілаксією значно підвищує медичний і психосоціальний тягар цієї хвороби. Тривожність через ХА може бути значною як для багатьох дітей, так і для їхніх сімей.
IgE-опосередкована харчова алергія поширена серед 10% немовлят і 8% дітей у західних країнах.
Це означає, що в кожному шкільному класі є хоча б одна дитина з харчовою алергією.
Цілорічний алергічний риніт (ЦАР) є хронічним запальним захворюванням слизової оболонки носа, що виникає внаслідок сенсибілізації до постійно присутніх алергенів, як-от кліщі домашнього пилу, шерсть тварин або пліснява. На відміну від сезонного алергічного риніту (САР), симптоми ЦАР проявляються протягом усього року, що значно погіршує якість життя пацієнтів, спричиняє порушення сну, зниження працездатності й підвищує ризик розвитку супутніх захворювань, зокрема бронхіальної астми та хронічного синуситу. Незважаючи на високу поширеність, ефективний контроль симптомів ЦАР залишається викликом, що зумовлює потребу в глибшому розумінні його факторів ризику та клінічних особливостей, а також оптимізації терапевтичних підходів.
Хронічна кропив’янка (ХК) – одне з найпоширеніших дерматологічних захворювань, яке має дуже характерну клінічну картину через раптове виникнення сверблячих пухирців, що нагадують опіки від кропиви. Нині у світі відзначають значне поширення ХК з переважним ураженням жінок, дітей і підлітків [16]. В Україні 15-20% населення протягом життя стикаються з кропив’янкою, а близько 2% страждають на ХК [1]. Захворюваність на ХК в нашій країні є однією з найвищих у світі: 2317 випадків на 100 тисяч населення, що вказує на значне навантаження на систему охорони здоров’я [19]. Це означає, що сотні тисяч українців живуть із цим захворюванням, відчуваючи постійний свербіж, проблеми зі сном, зниження працездатності та психологічний дискомфорт.
Стаття у форматі PDF Підготувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Алергічний риніт (АР) і його вплив на якість життя АР являє собою стійкий запальний стан слизової оболонки носа, опосередкований імуноглобулінами E (IgE). Тригерами АР виступають аероалергени [1]. Класичними симптомами АР є ринорея, закладеність носа, чхання та/або свербіж носа. Ці симптоми погіршують якість життя пацієнтів, перешкоджають повноцінному […]
Останні десятиліття характеризуються стрімким зростанням алергічних захворювань у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 30-40% населення мають ті чи інші прояви алергії, і значна їх частка проявляється саме на шкірі [7, 25]. Шкірні алергози суттєво впливають на якість життя, знижують працездатність, порушують сон і спричиняють психологічний дискомфорт, особливо в дітей [1, 8].
Близько 30% населення Європи страждає на алергічний риніт (АР) – запальне захворювання слизової оболонки носа, яке виникає у відповідь на дію різних алергенів.
Вираженість симптомів АР може варіюватися від незначного дискомфорту до стану, що суттєво знижує якість життя, працездатність, а також відвідуваність і успішність у школі. Крім того, АР є фактором ризику низки супутніх захворювань, зокрема бронхіальної астми (БА).