Стаття у форматі PDF Автор: Олена Олександрівна Речкіна, докторка медичних наук, завідувачка відділення дитячої пульмонології та алергології ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» (м. Київ), дитячий пульмонолог-алерголог вищої категорії Розлади дихання уві сні являють собою дисфункцію верхніх дихальних шляхів (ВДШ), яка розвивається під час сну й характеризується хропінням та/або підвищеним […]
Принцип алергеноспецифічної імунотерапії (АСІТ) полягає у багаторазовому введенні специфічних алергенів з метою індукції імунологічної толерантності для захисту від симптоматичних алергічних реакцій 1 типу (опосередкованих IgE), зумовлених причинними алергенами. Уперше концепцію АСІТ запропонував Леонард Нун, який у 1911 р. опублікував свої висновки в журналі Lancet, продемонструвавши, що підшкірне застосування водного екстракту пилку трави зменшує сезонні симптоми полінозу й астми. Відтоді сформульовано певні показання до АСІТ (алергія на пилок дерев і амброзії, кліщів домашнього пилу, отруту перетинчастокрилих); проведено дослідження для визначення діапазону доз; запроваджено різні шляхи введення; стандартизовано виробництво вакцин. Хоча сучасні вакцини й режими дозування стали безпечнішими, головна концепція кардинально не змінювалася понад 100 років. Удосконалення розуміння патогенетичних механізмів алергії сприяло розробленню нових вакцин і нових шляхів уведення алергенів. Із клінічного погляду останні докази довгострокової безпеки й ефективності мають стимулювати інновації в цій галузі. Зазначимо, що переважна кількість публікацій присвячена використанню АСІТ при алергічному риніті та інсектній алергії до перетинчастокрилих комах, тому в цій публікації ми зупинилися на використанні АСІТ саме при алергічному фенотипі бронхіальної астми та IgE-опосередкованій харчовій алергії.
Стаття у форматі PDF Автори: С.В. Зайков, доктор медичних наук, професор, Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ). І.В. Гогунська, докторка медичних наук, професорка, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ). Т.Р. Уманець, докторка медичних наук, професорка, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН […]
Стаття у форматі PDF Підготувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Кашльовий синдром різної тривалості – одна з найпоширеніших причин звернення до сімейного лікаря, на частку якої припадає близько ¼ усіх візитів на поліклінічній ланці, а хронічний кашель – одне з найчастіших показань для скерування до пульмонолога. Ретельний збір анамнезу та фізикальне обстеження лікарем загальної практики […]
Гіперсенситивний пневмоніт (ГП) являє собою імуноопосередковане інтерстиційне захворювання легень (ІЗЛ), яке в схильних осіб спричиняє інгаляція низькомолекулярних сполук. ГП може проявлятися у двох формах: переважно запальний (нефібротичний) і хронічний (фібротичний) ГП. У деяких пацієнтів ГП має самообмежувальний гострий перебіг, натомість у інших хвороба прогресує з нефібротичної форми до фібротичної.
Алергія – це системна патологія, оскільки в пацієнтів із найпоширенішою алергопатологією – алергічним ринітом (АР) часто діагностуються бронхіальна астма (БА), кропив’янка, атопічний дерматит, харчова алергія, алергічний кон’юнктивіт, а також неалергічні супутні захворювання [1, 2, 10, 38]. АР, як і БА, може мати контрольований, частково контрольований і неконтрольований перебіг. Результати європейського дослідження [18] показали, що задовільного контролю симптомів АР можуть досягти лише 45% пацієнтів незалежно від характеру їх лікування. Значним бар’єром у лікуванні АР виступають «стероїдофобія» – страх небажаних явищ кортикостероїдної терапії, що часто є причиною нерегулярного та несвоєчасного лікування, а також наявність коморбідних станів, часті епізоди вірус-асоційованих загострень захворювання, неможливість повної елімінації алергенів.
Монтелукаст, найширше використовуваний модифікатор лейкотрієнів, являє собою селективний антагоніст лейкотрієнових рецепторів (АЛР) із виразною протизапальною та бронхолітичною активністю. Нині він має декілька офіційних показань до застосування як у дорослій, так і в педіатричній популяції: бронхіальна астма (БА) [4, 22, 25, 32], алергічний риніт (АР) [21], профілактика астматичного нападу, спричиненого фізичним навантаженням (рис. 1) [31]; інколи його також призначають поза зареєстрованими показаннями: хронічне обструктивне захворювання легень, синдром обструктивного апное сну (СОАС) [15]. Протягом останніх років з’являються докази доцільності використання монтелукасту в схемах лікування весняного алергічного кератокон’юнктивіту [12], ішемічної хвороби серця та гострого коронарного синдрому, профілактиці тромботичних ускладнень [3], терапії COVID-19 [1], атопічного дерматиту [6].
Стаття у форматі PDF Конгрес Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI), м. Гамбург, Німеччина, 9-11 червня 2023 р. Вир наукових сесій, пленарних засідань і практичних семінарів, а їх налічувалося понад 120, зібрав на декілька днів спільноту вчених і медичних фахівців: алергологів, клінічних імунологів і спеціалістів суміжних фахів з усього світу. У конгресі взяли участь […]
Стаття у форматі PDF Огляд доказових даних і рекомендацій щодо класифікації, диференційної діагностики, епідеміології, чинників ризику та протективних чинників щодо розвитку алергічного риніту Підготувала Ганна Гаврюшенко За різними даними, алергічний риніт (АР) може траплятися в 5-50% населення в усьому світі. Рівень захворюваності на АР, тривалість і серйозність його перебігу, зважаючи на соціальні, екологічні та кліматичні […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Ольга Королюк Астма – це захворювання з гетерогенними фенотипами, спричинене поєднаним впливом генетичних і зовнішніх чинників. Її поширеність стрімко зростає в більшості країн світу, що пояснюється дією саме зовнішніх модифікованих факторів, вплив на які створює можливості первинної профілактики. Значний інтерес становлять дієтичні втручання, котрі можна […]
