Молочні драбини як схеми поступового введення коров’ячого молока в раціон широко використовуються лікарями й опікунами дітей з алергією на білки коров’ячого молока (БКМ). Наукова група, до складу якої увійшли провідні експерти з найбільших алергологічних центрів по всій Україні, була створена для розроблення адаптації молочної драбини до звичок української кухні та подальшого дослідження її ефективності, профілю безпеки й комфорту використання опікунами дітей з алергією на БКМ.
Синдром активації тучних клітин (САТК) – це патологічний стан з ознаками ураження шкіри, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, дихальної та нервової систем. Критеріями діагностики САТК є епізодичні симптоми внаслідок вивільнення медіаторів алергічних реакцій тучними клітинами, що супроводжується ураженням двох або більше систем органів із клінічними проявами у вигляді кропив’янки, ангіоневротичного набряку, почервоніння шкіри, нудоти, блювання, діареї, абдомінальних кольок, гіпотензивного або синкопального стану, тахікардії, бронхоспазму, кон’юнктивіту, свербежу й закладеності носа [1]. Також до критеріїв САТК входять зменшення частоти, тяжкості або зникнення вказаних симптомів на тлі антимедіаторної терапії, яка включає антагоністи H1- і H2-рецепторів гістаміну, антилейкотрієнові препарати або стабілізатори мембран тучних клітин.
Огляд присвячено аналізу доступних в Україні дитячих форм антигістамінних препаратів (АГП) з акцентом на їхню безпеку. Пероральні АГП I покоління досі використовуються в педіатричній практиці, але вони спричиняють низку серйозних побічних явищ. Тому дедалі значнішого поширення набувають АГП II покоління, котрі позбавлені більшості негативних ефектів попереднього покоління. Найкращий профіль безпеки мають активні метаболіти II покоління, як-от дезлоратадин. Результати власних спостережень підтверджують цей висновок.
Питання вибору антигістамінного засобу для застосування в педіатричній практиці є актуальним із погляду забезпечення не лише високої ефективності лікування, а й високого профілю безпеки. Пошуковий запит проводився в наукометричній базі PubMed глибиною в 1 рік і включав комбінацію слів antihistamines і child. Вибірковим пошуковим методом було оброблено декілька десятків наукових статей. Аналіз показав переваги Н1-антигістамінних препаратів (АГП) другого покоління й особливо їхніх активних метаболітів, як-от дезлоратадин, для застосування в дітей з алергічним ринітом (АР) чи кропив’янкою.
Стаття у форматі PDF Автор: Олена Олександрівна Речкіна, докторка медичних наук, завідувачка відділення дитячої пульмонології та алергології ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» (м. Київ), дитячий пульмонолог-алерголог вищої категорії Розлади дихання уві сні являють собою дисфункцію верхніх дихальних шляхів (ВДШ), яка розвивається під час сну й характеризується хропінням та/або підвищеним […]
Монтелукаст, найширше використовуваний модифікатор лейкотрієнів, являє собою селективний антагоніст лейкотрієнових рецепторів (АЛР) із виразною протизапальною та бронхолітичною активністю. Нині він має декілька офіційних показань до застосування як у дорослій, так і в педіатричній популяції: бронхіальна астма (БА) [4, 22, 25, 32], алергічний риніт (АР) [21], профілактика астматичного нападу, спричиненого фізичним навантаженням (рис. 1) [31]; інколи його також призначають поза зареєстрованими показаннями: хронічне обструктивне захворювання легень, синдром обструктивного апное сну (СОАС) [15]. Протягом останніх років з’являються докази доцільності використання монтелукасту в схемах лікування весняного алергічного кератокон’юнктивіту [12], ішемічної хвороби серця та гострого коронарного синдрому, профілактиці тромботичних ускладнень [3], терапії COVID-19 [1], атопічного дерматиту [6].
Стаття у форматі PDF Підготувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Епідеміологія алергічних захворювань загалом і в педіатричній практиці Алергічні захворювання (АЗ) – це хронічні системні хвороби, спричинені розладами роботи імунної системи. Найпоширенішими АЗ є алергічний риніт (АР), алергічна астма, атопічний дерматит (АД), медикаментозна та харчова алергії. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) відносить АЗ до топ-3 хвороб, […]
Стаття у форматі PDF Автор: Вікторія Євгенівна ХОМЕНКО, кандидат медичних наук, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (м. Київ) Клінічний випадок № 1 Із чим диференціювати алергічний висип, або Головне про інфекційний мононуклеоз Шкірний висип у дитини – поширена скарга та причина занепокоєння батьків. У більшості випадків висип не є проявом серйозної хвороби, але інколи він […]
Стаття у форматі PDF Автори: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» Проблема алергічних захворювань (АЗ) є надзвичайно багатогранною, оскільки ці хвороби є дуже поширеними та суттєво погіршують якість життя пацієнтів. Окрім того, алергопатологія має системний […]
