Атопічний дерматит (АД) є поширеним захворюванням,яке трапляється приблизно у 20% дітей раннього віку та 3-5% дорослих [1]. Основними симптомами АД є свербіж, болючість шкіри та проблеми зі сном, які призводять до погіршення якості життя пацієнтів [2].
Збільшення викидів парникових газів через посилення людської діяльності (спалювання викопного палива, сучасні методи сільського господарства, вирубка лісів тощо) призвело до зміни клімату та глобального потепління [1]. Теплові хвилі зростають за інтенсивністю, частотою та тривалістю, зумовлюючи значний тепловий стрес у всіх живих організмів. Натомість адаптивні механізми, які мають пом’якшувати деякі з біологічних наслідків теплового стресу, можуть виявитися неадекватними з подальшим підвищенням глобальної температури. Глобальне потепління негативно відбивається на здоров’ї людей, особливо тих, хто страждає на хронічні захворювання, й алергія не є винятком.
Гістамін відіграє провідну роль у розвитку алергічних реакцій. Ця речовина вивільняється при дегрануляції опасистих клітин, яка може бути залежною або незалежною від імуноглобулінів Е (IgE), та зв’язується з рецепторами чотирьох типів (H1-H4), експресованими на різних тканинах і клітинах. Основні ефекти гістаміну при алергічному запаленні – бронхоконстрикція, ноцицепція, вазодилятація та міграція клітин – опосередковуються через H1-рецептори.
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Алергічні захворювання (АЗ) є найпоширенішими хронічними хворобами в Європі: на них страждають близько 150 млн людей. Очікується, що до 2025 р. понад 50% населення Європи матиме той чи інший вид алергії. Враховуючи зростання частоти АЗ та складність визначення основних сенсибілізувальних алергенів, для оптимального […]
Стаття у форматі PDF Автор: Вікторія Ігорівна ОСІНЦЕВА, лікар-алерголог, клінічний імунолог (м. Одеса) Атопічні захворювання не завжди можуть бути своєчасно розпізнані лікарями загальної практики, особливо в маленьких пацієнтів, тим паче якщо вказані хвороби перебігають не зовсім типово. Особливу цікавість серед багатьох етіологічних чинників розвитку алергічних захворювань викликають кліщові алергени. Алергія на кліщів побутового пилу є […]
Стаття у форматі PDF Підготувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Кашльовий синдром різної тривалості – одна з найпоширеніших причин звернення до сімейного лікаря, на частку якої припадає близько ¼ усіх візитів на поліклінічній ланці, а хронічний кашель – одне з найчастіших показань для скерування до пульмонолога. Ретельний збір анамнезу та фізикальне обстеження лікарем загальної практики […]
Харчова алергія (ХА) є глобальною проблемою системи охорони здоров’я. Поточні дослідження надають багато інформації щодо нововведень і досягнень у розумінні та лікуванні ХА. Представляємо оновлення нашої попередньої статті [1], яке висвітлює останні досягнення в цій галузі з фокусом на біомаркерах десенсибілізації та досягненні толерантності.
Стаття у форматі PDF Переклала канд. мед. наук Тетяна Можина Сучасна медицина немислима без антибіотикотерапії: антибіотики (АБ) активно призначають лікарі різноманітних спеціальностей для лікування інфекцій дихальних шляхів, захворювань травного та сечостатевого трактів, гінекологічної й андрологічної патологій, для профілактики під час багатьох оперативних утручань. На жаль, застосування таких потужних ліків супроводжується певною кількістю побічних дій, однією […]
Холодова кропив’янка (ХК) – друга за поширеністю форма хронічної індукованої кропив’янки, що характеризується появою сверблячих пухирів з ангіоневротичним набряком або без нього внаслідок вивільнення лейкотрієнів, гістаміну та прозапальних медіаторів мастоцитів після впливу на шкіру холоду (повітря, рідини або предметів). Зазвичай перебіг хвороби самообмежений із середньою тривалістю симптомів 4-6 років. Через ризик анафілаксії може становити загрозу для життя [1]. Описано атипові випадки ХК, коли важко встановити правильний діагноз [2].
На сьогодні алергічні захворювання є одними з найпоширеніших хвороб. Вони вражають від 18 до 30% жінок дітородного віку. У підлітковому віці спостерігається зсув ризику алергічних захворювань у бік жінок, хоча в дитинстві він вищий у чоловіків. Для діагностики алергії під час вагітності слід застосовувати переважно анамнестичне дослідження, а також тестування in vitro, тоді як шкірні або провокаційні тести варто відкласти до народження дитини. Лікування алергічного риніту (АР) під час вагітності не відрізняється від такого в загальній популяції. Уникнення тригерів є першим найважливішим кроком для лікування АР у вагітних. Основними засобами лікування є назальні кортикостероїди, пероральні антигістамінні препарати та їх комбінації.