Кропив’янка є одним із найпоширеніших у світі захворювань, оскільки виникає в значної кількості населення (15-25%). У 25% пацієнтів хвороба має хронічний перебіг. У 40% пацієнтів кропив’янка поєднується з ангіоневротичним набряком. У дорослих кропив’янка діагностується частіше порівняно з дітьми, а серед пацієнтів із цим захворюванням переважають жінки. Також відзначається зв’язок між кропив’янкою (частіше гострою) й іншими алергічними захворюваннями, що вказує на їх взаємозв’язок і загальну схильність пацієнтів до розвитку різноманітних алергічних реакцій. Іноді кропив’янка може бути дебютом інших алергічних захворювань, зокрема бронхіальної астми та/або алергічного риніту. Саме це й підтверджує наведений клінічний випадок.
Стаття у форматі PDF Огляд доказової інформації та рекомендацій щодо діагностики АР. Новітні дані про коморбідні стани, асоційовані з АР Підготувала Ганна Гаврюшенко Алергічний риніт (АР) – це IgE-опосередкована реакція гіперчутливості 1 типу, що виникає внаслідок впливу алергену на слизову оболонку носа сенсибілізованої людини. За різними даними, АР може траплятися в 5-50% населення в усьому […]
Атопічний дерматит (АтД) являє собою хронічний запальний дерматоз, який схильний до рецидивування та виникає в осіб із генетичною схильністю [1]. Протягом останніх років реєструють зростання щорічної захворюваності на АтД: згідно з Фінською національною базою даних найчастіше на АтД страждають діти та підлітки віком 0-14 років (47,46%), а також працездатні хворі віком 15-60 років (43,74%) [2].
Гіперсенситивний пневмоніт (ГП) являє собою імуноопосередковане інтерстиційне захворювання легень (ІЗЛ), яке в схильних осіб спричиняє інгаляція низькомолекулярних сполук. ГП може проявлятися у двох формах: переважно запальний (нефібротичний) і хронічний (фібротичний) ГП. У деяких пацієнтів ГП має самообмежувальний гострий перебіг, натомість у інших хвороба прогресує з нефібротичної форми до фібротичної.
Алергія – це системна патологія, оскільки в пацієнтів із найпоширенішою алергопатологією – алергічним ринітом (АР) часто діагностуються бронхіальна астма (БА), кропив’янка, атопічний дерматит, харчова алергія, алергічний кон’юнктивіт, а також неалергічні супутні захворювання [1, 2, 10, 38]. АР, як і БА, може мати контрольований, частково контрольований і неконтрольований перебіг. Результати європейського дослідження [18] показали, що задовільного контролю симптомів АР можуть досягти лише 45% пацієнтів незалежно від характеру їх лікування. Значним бар’єром у лікуванні АР виступають «стероїдофобія» – страх небажаних явищ кортикостероїдної терапії, що часто є причиною нерегулярного та несвоєчасного лікування, а також наявність коморбідних станів, часті епізоди вірус-асоційованих загострень захворювання, неможливість повної елімінації алергенів.
Монтелукаст, найширше використовуваний модифікатор лейкотрієнів, являє собою селективний антагоніст лейкотрієнових рецепторів (АЛР) із виразною протизапальною та бронхолітичною активністю. Нині він має декілька офіційних показань до застосування як у дорослій, так і в педіатричній популяції: бронхіальна астма (БА) [4, 22, 25, 32], алергічний риніт (АР) [21], профілактика астматичного нападу, спричиненого фізичним навантаженням (рис. 1) [31]; інколи його також призначають поза зареєстрованими показаннями: хронічне обструктивне захворювання легень, синдром обструктивного апное сну (СОАС) [15]. Протягом останніх років з’являються докази доцільності використання монтелукасту в схемах лікування весняного алергічного кератокон’юнктивіту [12], ішемічної хвороби серця та гострого коронарного синдрому, профілактиці тромботичних ускладнень [3], терапії COVID-19 [1], атопічного дерматиту [6].
Стаття у форматі PDF Автори: В.І. Опришко, доктор медичних наук, професор кафедри загальної та клінічної фармації Г.В. Прохач, кандидат медичних наук, асистент кафедри онкології та медичної радіології, лікар-онколог першої кваліфікаційної категорії Г.С. Курт-Аметова, кандидат фармацевтичних наук, викладачка кафедри фармакології Дніпровський державний медичний університет (м. Дніпро) У статті розглядаються питання фармакотерапії вагітних, висвітлюється складність проблеми щодо […]
Стаття у форматі PDF Підготувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Епідеміологія алергічних захворювань загалом і в педіатричній практиці Алергічні захворювання (АЗ) – це хронічні системні хвороби, спричинені розладами роботи імунної системи. Найпоширенішими АЗ є алергічний риніт (АР), алергічна астма, атопічний дерматит (АД), медикаментозна та харчова алергії. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) відносить АЗ до топ-3 хвороб, […]
Стаття у форматі PDF Підготувала Ганна Гаврюшенко Анафілаксія – це серйозна системна реакція гіперчутливості, яка зазвичай має блискавичний розвиток і є смертельно небезпечною. Вона характеризується швидким розвитком порушень прохідності дихальних шляхів (А), функції дихання (В) та кровообігу (С). Внутрішньом’язове (в/м) уведення адреналіну є найважливішим методом лікування, проте навіть у медичних закладах багато пацієнтів не отримують […]
Стаття у форматі PDF Автор: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» Алергія справедливо вважається хворобою цивілізації, оскільки її поширеність неухильно зростає, особливо в урбанізованих районах [1]. За підрахунками, від алергії може страждати від 10 до […]
