Ендокринна система відповідає за секрецію гормонів і управління фізіологічними процесами, регулює апетит, зберігання та використання поживних речовин, які можуть як позитивно, так і негативно впливати на здоров’я. Надмірне накопичення ліпідів в адипоцитах призводить до метаболічних змін, мітохондріальної дисфункції, стресу ендоплазматичного ретикулуму, секреції адипокінів і запалення низької інтенсивності. Ускладненнями ожиріння є серцево-судинні захворювання (ССЗ), цукровий діабет 2-го типу, рак, прискорене старіння, порушення фертильності тощо.
Рослинні дієти набувають дедалі більшої популярності завдяки їхній користі для здоров’я, а останнім часом і завдяки позитивному впливу на довкілля. Проспективні дослідження демонструють, що дотримання вегетаріанської дієти пов’язане зі зниженим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), діабету, артеріальної гіпертензії, деменції та раку. При цьому варто зважати, що не всі продукти рослинного походження однаково корисні.
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Прихильність до вестернізованого типу харчування асоціюється з підвищеним ризиком розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН). Цей зв’язок пояснюється, зокрема, розвитком інсулінорезистентності, метаболічного синдрому, цукрового діабету (ЦД), артеріальної гіпертензії (АГ). Підраховано, що >90% випадків ЦД 2-го типу та >65% випадків АГ – двох основних причин […]
Відповідно до звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (2019) на розлади зору страждають понад 1 млрд людей з усього світу. Наростає також і кількість осіб із частковою чи повною сліпотою, половина випадків якої є наслідком катаракти та порушень рефракції. Діабетична ретинопатія (ДР) є основною причиною сліпоти серед пацієнтів працездатного віку, а вікова макулярна дегенерація (ВМД) – серед пацієнтів похилого віку. На початкових фазах багатьом хворобам ока можна запобігти, передусім завдяки правильному харчуванню та підвищенню рівня фізичної активності (ФА). Літературні дані свідчать, що висока поширеність глаукоми, ВМД і ДР асоціюється з низьким рівнем ФА. Спостерігається також зв’язок між способом харчування та зором; основними дослідженнями з цього питання є AREDS (Age-Related Eye Disease Study – «Дослідження хвороб ока, асоційованих із віком») і AREDS2.
Клінічний випадок: початок
Мері, офісна працівниця віком близько 45 років, звернулася до лікаря, щоб обговорити результат її перорального тесту толерантності до глюкози, оскільки її попередні скринінгові обстеження виявили підвищення вмісту глюкози натще. Лікар пояснив пацієнтці, що в неї цукровий діабет (ЦД) із глікованим гемоглобіном (HbA1c) на рівні 7,5%, і порадив їй розпочати приймати метформін. Мері не хотіла приймати фармакопрепарати й запитала, що вона може змінити у своєму харчуванні, щоби досягти контролю рівня цукру. Вона також поцікавилася методом інтервального харчування, оскільки прочитала, що цей метод підходить для осіб із ЦД.
Інтервальне харчування (ІХ), або інтервальне годування (ІГ), являє собою підхід до корекції харчування, в якому щоденний прийом калорій обмежується постійним 8-10-годинним вікном
Протягом останніх двох десятиліть значна увага вчених прикута до кишкової мікробіоти (КМ). Нині КМ вважається важливим модулятором фізіології організму хазяїна (ОХ), який здатний спричиняти розвиток захворювань у людей. КМ можна розглядати як ендокринний орган, що метаболізує поживні речовини раціону й виробляє численні метаболіти. Ці метаболіти можуть всмоктуватися та впливати на рецептори багатьох органів, включаючи кишківник, печінку, коричневу й білу жирову тканину, центральну нервову систему. Більшість таких важливих метаболічних захворювань (МЗ), як ожиріння, цукровий діабет (ЦД) 2 типу, серцево-судинні захворювання (ССЗ), стеатоз печінки, модулюється мікробними продуктами та метаболітами; доказові дані підтверджують важливу роль КМ у виникненні цих захворювань. У цій статті розглянуто, яким чином мікробіота з’являється в організмі під час народження, розвивається та функціонує як складна мікробна екосистема; обговорюються зміни бактеріального складу кишківника при різноманітних МЗ.
Метформін (1,1-диметилбігуаніду гідрохлорид) – бігуанід, рекомендований для лікування цукрового діабету (ЦД) 2 типу, й найширше використовуваний сенсибілізатор інсуліну проти периферичної резистентності до цього гормону. Він знижує гіперглікемію та гіперінсулінемію завдяки послабленню інсулінорезистентності (ІР), а також шляхом пригнічення глюконеогенезу в печінці та посилення трансдукції сигналів інсуліну. Вважається, що ефект метформіну стосовно сенсибілізації скелетних м’язів до інсуліну опосередковується аденозинмонофосфат‑активованою протеїнкіназою (AMPK) – ключовим датчиком енергії та пухлинним супресором [1-3].
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Лариса Стрільчук Поширеність цукрового діабету (ЦД) 2 типу, яка значною мірою зумовлена пандемією ожиріння, швидко зростає. Станом на 2019 рік на ЦД страждали близько 463 млн людей у всьому світі; очікується, що до 2030 року цей показник зросте до 578 млн [1]. ЦД 2 типу […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Ольга Королюк Цукровий діабет (ЦД) 2 типу являє собою глобальну проблему, адже у світі кожна 11-та людина живе з цією недугою, а серед населення віком понад 65 років – кожна п’ята. За прогнозами, до 2045 р. кількість людей із діабетом зросте принаймні в 1,5 рази. […]
