Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), або синдром Штейна – Левенталя, є поширеним ендокринним розладом, зумовленим аномалією яєчників, який діагностується в кожної 10-ї жінки репродуктивного віку, тобто в 10-15% усіх жінок. До появи специфічних симптомів і ознак хвороби призводять надмір маси тіла та зовнішні чинники. Одним з наслідків СПКЯ є відсутність овуляції, що може зумовити зниження фертильності. Вважається, що близько 73% проблем з фертильністю спричинені СПКЯ. Крім того, СПКЯ може призвести до інших ускладнень: діабету, ожиріння, метаболічного синдрому. Отже, важливими є точна діагностика та лікування цього стану. Через різноманітність проявів лікування СПКЯ має бути адаптоване до індивідуальних потреб кожної пацієнтки.
Зв’язок між рівнями вітаміну D і віком настання менопаузи та тривалістю репродуктивного періоду
Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2019 р. рак посідав 1-ше та 2-ге місця серед причин смерті до 70 років у 112 зі 183 країн світу. Очікується, що загальносвітова кількість пацієнтів з раком зросте з 14 млн у 2022 р. до 22 млн у 2032 р.
Цукровий діабет (ЦД) визнано серйозним викликом для глобальної системи охорони здоров’я через стрімке зростання його поширеності, ЦД-асоційованої захворюваності, інвалідності та смертності [14]. Міжнародна діабетична федерація (IDF), зазначаючи, що у 2021 р. у світі на ЦД страждало 537 млн осіб, прогнозує подальше зростання його поширеності: вже у 2045 р. цей показник збільшиться на 12,2% та становитиме понад 783 млн осіб [13]. Протягом 2021-2045 рр. найбільше зростання поширеності ЦД очікується в країнах із середнім рівнем доходу (21,1%) порівняно з країнами з високим (12,2%) та низьким (11,9%) рівнями доходу [13].
Глюкокортикоїди (ГК) широко використовуються в клінічній практиці як протизапальні й імуносупресивні засоби. Принаймні 1% населення постійно приймає ГК та має ризик розвитку надниркової недостатності, індукованої глюкокортикоїдами (ННІГ). Ризик залежить від дози, тривалості та сили ГК, шляху введення й індивідуальної чутливості. Виникнення ННІГ або підозра на неї потребують навчання пацієнтів і відповідного лікування.
Автоімунний тиреоїдит (АІТ) являє собою опосередковану Т-лімфоцитами органоспецифічну автоімунну хворобу, що переважно проявляється як тиреоїдит Хашімото та хвороба Ґрейвса. Частота АІТ становить близько 5%; ця патологія є поширенішою серед жінок дітородного віку. АІТ супроводжують лімфоцитарна інфільтрація щитоподібної залози (ЩЗ), підвищений титр антитиреоїдних антитіл, зокрема до тиреопероксидази (АТПО) та тиреоглобуліну, а також гіпотиреоз різного ступеня. Лімфоцити, які інфільтрують ЩЗ, чинять безпосередню цитотоксичну дію на фолікулярні клітини й опосередковано погіршують функцію останніх, провокуючи каскади цитокінових реакцій. У результаті цих процесів розмір ЩЗ збільшується, розвивається фіброз, рівні тиреоїдних гормонів знижуються. Водночас погіршуються скоротливість серця, моторика кишківника, підвищується ризик розвитку ішемічної хвороби серця, гіперліпідемії, неплідності, нейросенсорних і м’язово-скелетних розладів.
На це актуальне й цікаве запитання спільно дають відповідь чотири науковиці різного фаху:
Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу в молодих осіб – це агресивна хвороба з високим ризиком ускладнень, яка призводить до підвищеної захворюваності та смертності в найпродуктивніші роки життя. Доказова база щодо цієї вікової групи обмежена, а педіатри переважно мають справу з лікуванням ЦД 1-го типу, що й зумовило створення цих рекомендацій. Ці рекомендації переглянули та схвалили представники Асоціації британських клінічних діабетологів, Асоціації клініцистів, які працюють із дитячим діабетом, і Британського товариства педіатричної ендокринології та ЦД.
Навчальна платформа «Школа інноваційної медицини» продовжує активно працювати та проводити нові зустрічі з провідними спеціалістами в різних галузях. 30 травня відбувся черговий семінар, на якому зустрілися три експертки: гастроентеролог Олена Бака, завідувачка гастроентерологічного відділення ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій» НАН України; ендокринолог Любов Соколова, завідувачка відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»; та кардіолог Лариса Міщенко, завідувачка відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска» НАМН України». Приводом для рандеву такої мультидисциплінарної команди став розбір клінічного випадку пацієнта з метаболічно-асоційованим стеатогепатитом (МАСГ).
Стаття у форматі PDF Підготувала канд. мед. наук Тетяна Можина Вітчизняні лікарі активно застосовують сучасні можливості навчання, користуючись спеціалізованими платформами, які пропонують різноманітні онлайн- та офлайн-заходи. Нещодавно у медичному тренінг-центрі Школа Іноваційної Медицини (SIM) відбувся розбір клінічного випадку «Пацієнт із метаболічно-асоційованим стеатогепатитом. Роль ендокринолога та гастроентеролога в лікуванні», який представили одразу дві спікерки: завідувачка гастроентерологічного […]
