Ожиріння визначають як надмірне або аномальне накопичення жирової тканини в організмі центрально та підшкірно, що супроводжується ризиками для здоров’я. Протягом минулих декад поширеність ожиріння зростала з величезною швидкістю, чинячи навантаження на світову економіку. Історично ожиріння визначали як підвищення маси тіла щонайменше на 20% від ідеальної маси тіла. У сучасному світі ожиріння діагностується та класифікується лише на підставі визначення індексу маси тіла (ІМТ), що розраховують як масу тіла в кілограмах, поділену на зріст у метрах, піднесений до квадрату. Отже, маса тіла вважається нормальною при ІМТ 18,5-24,9 кг/м2, надлишкова маса тіла (НМТ) діагностується при ІМТ у межах 25-29,9 кг/м2, а ожиріння – при ІМТ ≥30 кг/м2. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2017 р. налічувалося майже 2 млрд дорослих з НМТ, понад 600 млн з яких мали ожиріння. В Америці поширеність ожиріння зросла з 6,8% у 1980 р. до 22,4% у 2019 р., а в Європі – з 8,4% у 1980 р. до 20% у 2019 р.
Через невисокий уміст вітаміну D в обмеженій кількості харчових продуктів і вплив безлічі чинників на його синтез у шкірі недостатність вітаміну D поширена навіть у розвинених країнах. Активна форма вітаміну D – секостероїдний гормон 1,25-дигідроксивітамін D (1,25(OH)2D) – утворюється шляхом двохетапного гідроксилювання в печінці й нирках і зв’язується з рецептором вітаміну D (VDR), регулюючи безліч біологічних процесів, насамперед гомеостаз кальцію та здоров’я опорно-рухового апарату. Локальна активація вітаміну D можлива в інших органах, зокрема в жировій тканині.
Крихкість кісток дедалі частіше розглядають як ускладнення цукрового діабету (ЦД) 1-го та 2-го типів, але проведення клінічних досліджень із цього питання є складним через гетерогенність діабетичної остеопатії та відсутність докладних даних щодо стану кісток у цих пацієнтів. Водночас ризик переломів і асоційована з ними смертність у осіб із ЦД є підвищеними.
У 2025 році п’ята частина населення Землі матиме надмірну вагу. Накопичення надмірної кількості жиру в організмі може спричинити цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, який є відомим чинником ризику серцево-судинних захворювань, тоді як коморбідними станами дитячого ожиріння є метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП), інсулінорезистентність, артеріальна гіпертензія тощо.
Хоча цукровий діабет (ЦД) під час вагітності вперше описав Benewith у 1826 р., піонеркою в розвитку принципів належного лікування розладів вуглеводного метаболізму вагітної жінки стала Прісцилла Вайт (1900-1989; США). Запропонована нею класифікація вагітних з діабетом дотепер у вжитку (в модифікації Hare та White).
Фітотерапія має багатовікову історію використання, однак лише останніми роками її ефективність почала отримувати вагому доказову підтримку. Традиційний підхід до використання лікарських рослин, які наші предки підбирали інтуїтивно, тепер підтверджується сучасними фітохімічними та клінічними дослідженнями. Це формує надійну наукову базу, що обґрунтовує доцільність клінічного застосування природних засобів. На сьогодні підтверджено ефективність і безпечність використання лікарських рослин у лікуванні різноманітних захворювань, включаючи цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Багато з них мають вагомі доказові досьє, що включають результати рандомізованих клінічних досліджень (РКД), систематичних оглядів і метааналізів.
Рекомендація 4.1. Як стандарт лікування однобічних пухлин наднирників із клінічно значущим надлишком гормонів рекомендується адреналектомія. У пацієнтів із MACS хірургічне втручання можна розглядати за наявності відповідних супутніх захворювань, беручи до уваги індивідуальні чинники (деталі в рекомендації 3.8).
Гіпотиреоз є поширеним патологічним станом серед вагітних. Це може бути зумовлено наявністю фонової хвороби щитоподібної залози (ЩЗ) та/або підвищеною потребою в тиреоїдних гормонах. Явний гіпотиреоз асоціюється з несприятливими результатами вагітності, включаючи викидні, тому в таких випадках показано замісну терапію левотироксином. У зв’язку з цим більшість наявних клінічних рекомендацій радять контролювати вміст тиреотропного гормону (ТТГ), підтримуючи його на рівні <2,5 мкМО/мл, але питання оптимального діапазону норми ТТГ для вагітних досі обговорюється в наукових колах.
У липні 2023 року Громадською спілкою «Всеукраїнський альянс офтальмологів» було проведено онлайн-вебінар «DiabEyes: складний пазл діабету» з трансляцією на Youtube-каналі Всеукраїнського альянсу офтальмологів (http://ophthalmic-ischool.com).
