Останніми роками точаться активні дискусії внаслідок зростання уваги до особливостей перебігу метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП), яка раніше була відома під назвою «неалкогольна жирова хвороба печінки» (НАЖХП), на тлі цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. За цей час встигли сформуватися деякі хибні уявлення та спірні твердження, котрі потребують корекції. Розглянемо найпоширеніші з них, зберігаючи абревіатури, які використовували науковці, позначаючи НАЖХП/МАСХП відповідно до дефініцій, що діяли на час публікації авторських рукописів.
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Дефіцит монокарбоксилатного транспортера-8 (МКТ-8) Вступ Дефіцит МКТ-8 (синдром Аллана – Герндона – Дадлі) характеризується затримкою неврологічного розвитку різного ступеня, спричиненою мозковим гіпотиреозом, а також широким спектром клінічних наслідків, зумовлених тиреотоксикозом периферичних тканин унаслідок підвищеної концентрації трийодтироніну (Т3) у сироватці крові (табл. 1). Осіб […]
Терапія має бути індивідуалізована до потреб пацієнток і спрямована на запобігання довгостроковим ускладненням. Жінкам з надмірною масою тіла й ожирінням рекомендується дотримуватися здорових харчових звичок, гіпокалорійної дієти та фізичної активності, адаптованої до можливостей, оскільки втрата навіть 2-5% початкової маси тіла є корисною для здоров’я. Зменшення ІР позитивно впливає на нормалізацію рівня андрогенів, що може зумовити спонтанну регуляцію менструальних циклів. Це найбільш економічно ефективні та прості немедикаментозні методи лікування.
Визначення вітаміну D, які використовуються в цьому огляді. Гіповітаміноз D = Недостатній рівень 25(OH)D Гіповітаміноз D, або недостатність вітаміну D, виникає тоді, коли його рівні в кровообігу є неадекватними (субоптимальними) для підтримки фізіологічних і біологічних функцій, що визначається як концентрація сироваткового 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) менш ніж 40 нг/мл. Тяжкий дефіцит вітаміну D Дефіцит вітаміну D – це дуже низький рівень 25(OH)D у кровообігу – менш ніж 12 нг/мл. При цьому в особи присутні ознаки та симптоми дефіциту вітаміну D, головним чином із боку нервово-м’язової та кісткової систем. Нормальний рівень вітаміну D Фізіологічний діапазон концентрації 25(OH)D у сироватці крові становить від 40 до 80 нг/мл. Для подолання поширених розладів і хвороб потрібний рівень вище 50 нг/мл. Із погляду охорони здоров’я мінімальна концентрація 25(OH)D (або достатній рівень вітаміну D) становить 40 нг/мл.
Субклінічний гіпотиреоз (СГіпо) являє собою початкову стадію дефіциту тиреоїдних гормонів, за якої рівень вільного тироксину (вТ4) перебуває на нижній межі нормального референтного діапазону, а рівень тиреотропного гормону (ТТГ) перевищує межі норми. СГіпо розвивається в 4-20% дорослого населення й частіше трапляється в країнах із достатнім споживанням йоду. Близько 75% пацієнтів мають легку форму захворювання з умістом ТТГ у межах 4,5-6,9 мМО/л. У таких пацієнтів СГіпо може бути зворотним і не потребувати лікування в безсимптомних осіб без серцево-судинних чинників ризику та в невагітних жінок. Приблизно у 20% дорослих пацієнтів із СГіпо відзначається помірний дефіцит тиреоїдних гормонів, що характеризується рівнем ТТГ у межах 7,0-9,9 мМО/л, і лише 5% пацієнтів мають тяжку форму дисфункції зі значенням ТТГ ≥10 мМО/л. Помірний і тяжкий СГіпо асоціюються з підвищеним ризиком прогресування до маніфестного захворювання.
Стеатотична хвороба печінки (СХП), зокрема метаболічно-асоційована (МАСХП), набула масштабів епідемії в усьому світі [23]. За статистичними прогнозами, поширеність МАСХП у дорослій популяції продовжуватиме прогресивно зростати й у 2040 р. перевищить 55% [23]. Епідеміологічний тягар МАСХП, асоційований з гіперглікемією натще, становить 213,48 року життя, скорегованих на непрацездатність (DALYs), і 10,02 тис. смертей щорічно; порівняно з 1990 р. ці показники зросли у 2,96 та 3,32 раза відповідно [22].
Лікування пацієнтів з диференційованим раком щитоподібної залози (ЩЗ) складається переважно з тиреоїдектомії, видалення уражених метастазами лімфатичних вузлів, радіойодтерапії (РЙТ) і гормонального пригнічення тиреотропного гормону шляхом приймання препаратів гормонів ЩЗ. Зазначимо, що для останнього препаратом вибору є Еутирокс – єдиний в Україні левотироксин, який відповідає найжорсткішим специфікаційним вимогам щодо вмісту левотироксину в кожній таблетці [1], завдяки чому гарантується точність дозування, що є вкрай важливим при лікуванні хворих, зважаючи на необхідність пожиттєвого приймання препарату після тотального видалення ЩЗ. Крім того, Еутирокс містить лимонну кислоту, желатин та маніт, які дають змогу зберігати стабільність гормону впродовж 3 років [2].
Рак ендометрію (РЕ) є четвертим за поширеністю видом раку в жінок і найпоширенішим видом гінекологічного раку в країнах з високим рівнем достатку. У Євросоюзі щорічно діагностується понад 88 тис. нових випадків РЕ, причому більш ніж 90% випадків – у жінок віком >50 років. Більшість епідеміологічних досліджень свідчать, що ЦД є важливим чинником ризику РЕ, однак у більшості з них не враховується тип діабету. Водночас і ЦД 2-го типу, і РЕ асоціюються з низьким рівнем фізичної активності й ожирінням. Жінки з нещодавно встановленим діагнозом ЦД (<5 років) мають удвічі вираженіше підвищення ризику РЕ порівняно з жінками, яким цей діагноз установили ≥5 років тому. Великий метааналіз виявив у 1,61 раза вищу захворюваність на РЕ в жінок із ЦД порівняно з жінками без ЦД, що дає змогу вважати наявність діабету незалежним чинником ризику РЕ. Подібні результати були отримані й в інших дослідженнях.
Підраховано, що дефіцит вітаміну D відзначається приблизно в ½ населення світу незалежно від віку й етнічної приналежності [1]. Нестача вітаміну D призводить до несприятливих скелетних (остеопенія, остеопороз, переломи) та позаскелетних (підвищення ризику розвитку серцево-судинних, автоімунних, інфекційних, респіраторних і ендокринних хвороб; збільшення ймовірності новоутворень; зростання смертності; погіршення якості життя) наслідків. У загальній популяції практично здорових осіб рівень вітаміну D <30 нмоль/л вважається дефіцитом, 30-50 нмоль/л – нестачею, 50-125 нмоль/л – оптимальним його вмістом. У груп ризику авітамінозу оптимальний показник становить 75-125 нмоль/л, а рівень 30-75 нмоль/л вважається нестачею цього вітаміну [2, 3].
Хронохарчування – галузь епідеміології харчування, що розглядає складні зв’язки між часовими моделями харчування, циркадними ритмами й метаболічним здоров’ям, тобто вивчає вплив часу прийому їжі на збереження здоров’я та ризик розвитку хронічних захворювань. Час споживання їжі відносно циркадних добових ритмів особливо важливий для збереження кардіометаболічного здоров’я (КМЗ). За даними досліджень, на здоров’я метаболізму впливають не лише кількість та якість харчового раціону, а й час, регулярність і розподіл енергії між прийомами їжі впродовж доби та з дня на день. Особливості хронохарчування визначаються екологічними, культурними й фізіологічними чинниками, особистими вподобаннями та способом життя, котрі не тільки змінюють харчову поведінку, а й асоціюються з ожирінням, цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, метаболічним синдромом і серцево-судинними захворюваннями (ССЗ).
