Сімейна медицина

Стан кісток за патології паращитоподібних залоз: перегляд доказів щодо епідеміології, хірургічного та медикаментозного лікування. Частина 1

Порушення, пов’язані з паратгормоном (ПТГ), мають значущий вплив на кістковий метаболізм через ключову роль ПТГ у гомеостазі мінералів і ремоделюванні кісток. У цьому огляді розглядатимуться скелетні зміни при гіперпаратиреозі, гіпопаратиреозі (гіпоПТ) та рідкісних спадкових синдромах, а також наявні докази щодо ефективності різних методів лікування вказаних розладів.

Хронобіологія гормонотерапії: коли приймати ліки?

Центральною ланкою взаємодії ендокринної та нервової систем організму людини є гіпоталамус, у передній частині якого розташовані супрахіазматичні ядра (СХЯ). Цей «головний годинник» організму, основними елементами якого є гени CLOCK1 і BMAL2, контролює ритми секреції гормонів. Торік італійські науковці E. Colonnello, A. Graziani, R. Rossetti та співавт. провели аналіз досліджень і підготували огляд, який висвітлює циркадну регуляцію гормональних систем і наслідки порушень біоритмів організму людини [1].

Сучасний погляд на дерматологічні маніфестації цукрового діабету

Цукровий діабет (ЦД) – це хронічна хвороба, що проявляється гіперглікемією внаслідок порушення секреції та/або чутливості до інсуліну, є значною проблемою охорони здоров’я. Аналіз глобальних даних за останні три десятиліття демонструє чотирикратне зростання поширеності ЦД; особливо це стосується населення країн, що розвиваються. Кількість випадків ЦД у світі наразі оцінюється в 463 мільйони (в тому числі 9,3% від вікової групи 20-79 років), і до 2045 року це число, за прогнозами, зросте до 700 мільйонів.

Реферативний огляд експертного консенсусу 2024 року, проведеного методом Delphi, «Діагностика, лікування та довгостроковий контроль дефіциту вітаміну B12 у дорослих»

Стаття у форматі PDF Автор: Любов Костянтинівна СОКОЛОВА, доктор медичних наук, керівниця відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ) Резюме Дефіцит вітаміну B12 може спричиняти різноманітні симптоми; за відсутності своєчасної діагностики та лікування певні симптоми, зокрема нейропсихологічні, можуть бути незворотними. Розпізнавання клінічних симптомів має найвищий пріоритет для […]

Ожиріння-2025: нова мова, нові алгоритми. Огляд рекомендацій комісії Lancet і ААСЕ

Минулий 2025 рік став роком перегляду підходів до номенклатури, концепції ожиріння й уявлень щодо його лікування. Одночасно з розширенням терапевтичних можливостей у центрі уваги опинилися практичні питання: кого саме треба вважати пацієнтом з ожирінням, коли надлишкова маса тіла стає хворобою, а коли залишається станом підвищеного ризику та за якими критеріями варто вибирати інтенсивність медикаментозних і хірургічних утручань.

Механомедицина скелетних м’язів як новітній напрям у діагностиці та терапії інсулінорезистентності

Інсулінорезистентність (ІР) характеризується хронічно підвищеним рівнем інсуліну, необхідним для підтримання нормоглікемії, та відіграє ключову роль у розвитку метаболічних порушень, у тому числі цукрового діабету 2-го типу, неалкогольної жирової хвороби печінки й саркопенії. Оскільки скелетні м’язи забезпечують близько 80% інсулінозалежного поглинання глюкози, саме вони є основним периферичним локусом ІР і важливою мішенню для діагностики та терапії ІР. Відповідно, поліпшення функції скелетних м’язів має значний потенціал для зменшення ІР і пов’язаних з нею метаболічних ускладнень.

Ризик серцево-судинних, нейропсихіатричних та опорно-рухових побічних ефектів левотироксину за результатами нового систематичного огляду

Левотироксин широко використовується в клінічній практиці. Певне занепокоєння викликають повідомлення про серцево-судинні, нейропсихіатричні й опорно-рухові побічні ефекти (ПE), особливо в разі тривалого застосування або супресивної терапії для пригнічення тиреотропного гормону (ТТГ). У січні 2026 р. було опубліковано систематичний огляд, що надає вичерпний аналіз указаних ПЕ й інформує про безпечні практики призначення.

Метаболічний синдром з ураженням серця, нирок, печінки та діабетом (CARDIAL-MS) – новий термін для інтеграції багатосистемної метаболічної хвороби

Огляд присвячений опису відомих патофізіологічних взаємозв’язків метаболічного синдрому (МС), серцево-судинних захворювань (ССЗ), хронічної хвороби нирок (ХХН), метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП), переддіабету та діабету 2-го типу (Д2Т), пропонуючи нову модель CARDIAL-MS (CArdio-Renal-DIAbetes-Liver-Metabolic Syndrome) – МС з ураженням серця, нирок, печінки й діабетом.

Штучний інтелект у медицині та діабетології: реальність, що втілюється

Застосування штучного інтелекту (ШІ) стало невід’ємною, інколи навіть непомітною рисою сучасного повсякденного життя: вже нікого не вражають ані хмарні персональні голосові помічники Siri й Alexa, ані системи розпізнавання обличчя в онлайн-банкінгах, ані чат-боти в соціальних мережах… Системи машинного навчання, основний підрозділ ШІ, дедалі краще справляються з навчанням нейромереж, допомагаючи їм не тільки розпізнавати окремі шаблони, але й поводитися певним чином, виконуючи поставлені завдання. Уже зараз нейромережі оперують величезними масивами статистичних даних, перекладають різними мовами об’ємні смислові блоки та навіть прекрасно справляються з різноманітними творчими завданнями, створюючи літературні, музичні й художні твори.

Роль метформіну-SR і вітаміну D у запобіганні прогресуванню переддіабету до цукрового діабету 2-го типу

Переддіабет і цукровий діабет (ЦД) 2-го типу – це надзвичайно поширені метаболічні розлади, що швидко набувають статусу справжньої епідемії XXI століття. Частота порушення толерантності до глюкози 2021 року становила 9,1% серед світового населення та, за прогнозами, до 2045 року зросте до 10% [1]. Аналогічно порушення глікемії натще 2021 року спостерігалося в 5,8% популяції, а до 2045 року цей показник прогнозовано зросте до 6,5%. За даними Діабетичного атласу Міжнародної діабетичної федерації (IDF), 10,5% дорослих віком 20-79 років мають ЦД, причому майже половина з них не знає про свій стан [2].