Стеатотична хвороба печінки (СХП), зокрема метаболічно-асоційована (МАСХП), набула масштабів епідемії в усьому світі [23]. За статистичними прогнозами, поширеність МАСХП у дорослій популяції продовжуватиме прогресивно зростати й у 2040 р. перевищить 55% [23]. Епідеміологічний тягар МАСХП, асоційований з гіперглікемією натще, становить 213,48 року життя, скорегованих на непрацездатність (DALYs), і 10,02 тис. смертей щорічно; порівняно з 1990 р. ці показники зросли у 2,96 та 3,32 раза відповідно [22].
Хронохарчування – галузь епідеміології харчування, що розглядає складні зв’язки між часовими моделями харчування, циркадними ритмами й метаболічним здоров’ям, тобто вивчає вплив часу прийому їжі на збереження здоров’я та ризик розвитку хронічних захворювань. Час споживання їжі відносно циркадних добових ритмів особливо важливий для збереження кардіометаболічного здоров’я (КМЗ). За даними досліджень, на здоров’я метаболізму впливають не лише кількість та якість харчового раціону, а й час, регулярність і розподіл енергії між прийомами їжі впродовж доби та з дня на день. Особливості хронохарчування визначаються екологічними, культурними й фізіологічними чинниками, особистими вподобаннями та способом життя, котрі не тільки змінюють харчову поведінку, а й асоціюються з ожирінням, цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, метаболічним синдромом і серцево-судинними захворюваннями (ССЗ).
У 2025 році п’ята частина населення Землі матиме надмірну вагу. Накопичення надмірної кількості жиру в організмі може спричинити цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, який є відомим чинником ризику серцево-судинних захворювань, тоді як коморбідними станами дитячого ожиріння є метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП), інсулінорезистентність, артеріальна гіпертензія тощо.
Автоімунний тиреоїдит (АІТ) являє собою опосередковану Т-лімфоцитами органоспецифічну автоімунну хворобу, що переважно проявляється як тиреоїдит Хашімото та хвороба Ґрейвса. Частота АІТ становить близько 5%; ця патологія є поширенішою серед жінок дітородного віку. АІТ супроводжують лімфоцитарна інфільтрація щитоподібної залози (ЩЗ), підвищений титр антитиреоїдних антитіл, зокрема до тиреопероксидази (АТПО) та тиреоглобуліну, а також гіпотиреоз різного ступеня. Лімфоцити, які інфільтрують ЩЗ, чинять безпосередню цитотоксичну дію на фолікулярні клітини й опосередковано погіршують функцію останніх, провокуючи каскади цитокінових реакцій. У результаті цих процесів розмір ЩЗ збільшується, розвивається фіброз, рівні тиреоїдних гормонів знижуються. Водночас погіршуються скоротливість серця, моторика кишківника, підвищується ризик розвитку ішемічної хвороби серця, гіперліпідемії, неплідності, нейросенсорних і м’язово-скелетних розладів.
Навчальна платформа «Школа інноваційної медицини» продовжує активно працювати та проводити нові зустрічі з провідними спеціалістами в різних галузях. 30 травня відбувся черговий семінар, на якому зустрілися три експертки: гастроентеролог Олена Бака, завідувачка гастроентерологічного відділення ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій» НАН України; ендокринолог Любов Соколова, завідувачка відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»; та кардіолог Лариса Міщенко, завідувачка відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска» НАМН України». Приводом для рандеву такої мультидисциплінарної команди став розбір клінічного випадку пацієнта з метаболічно-асоційованим стеатогепатитом (МАСГ).
Стаття у форматі PDF Підготувала канд. мед. наук Тетяна Можина Вітчизняні лікарі активно застосовують сучасні можливості навчання, користуючись спеціалізованими платформами, які пропонують різноманітні онлайн- та офлайн-заходи. Нещодавно у медичному тренінг-центрі Школа Іноваційної Медицини (SIM) відбувся розбір клінічного випадку «Пацієнт із метаболічно-асоційованим стеатогепатитом. Роль ендокринолога та гастроентеролога в лікуванні», який представили одразу дві спікерки: завідувачка гастроентерологічного […]
Печінка – динамічний ендокринний орган – активно взаємодіє з іншими органами й системами та включається в низку метаболічних, ендокринних і гормональних сигнальних шляхів (Nobili V. et al., 2013). Печінка є найбільшою травною залозою людини та провідним центром метаболізму, який підтримує життєдіяльність людини, регулюючи обмін білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і гормонів, а також секретуючи/екскретуючи жовч і розщеплюючи токсини. Однак у зв’язку з несприятливими змінами довкілля та способу життя населення планети кількість хвороб печінки продовжує зростати рік у рік. Чинниками, які спричиняють гепатологічні захворювання, є вплив хімікатів і ліків, вірусні інфекції, зловживання алкоголем, неправильне харчування, порушення кислотно-лужного балансу травного тракту тощо. Станом на сьогодні хвороби печінки вірусного, медикаментозного, метаболічного й алкогольного ґенезу є однією з найпоширеніших груп захворювань у всьому світі (Wang C. et al., 2021).
Левотироксин (L-тироксин) є одним із найбільш призначуваних ліків у світі й основним засобом лікування гіпотиреозу [1, 2]. Він є синтетичним аналогом гормону щитоподібної залози тироксину та його лівообертальним оптичним ізомером. L-тироксин має цілу низку переваг завдяки зручності застосування, економічності тощо. Водночас відомо, що його біодоступність може змінюватися деякими іншими лікарськими засобами, а також продуктами харчування, що передбачає надання пацієнтам відповідних рекомендацій.
Метаболічну дисфункцію розглядають як надзвичайно важливий чинник ризику розвитку та прогресування захворювань печінки. Саме метаболічна дисфункція вважається наріжним каменем стеатотичної хвороби печінки (СХП), СХП, асоційованої з метаболічною дисфункцією (СХПМД), СХПМД з уживанням високих доз алкоголю (МетАХП). Сучасні погляди на лікування СХП, СХПМД потребують пошуку нових рішень в організації лікування пацієнтів, у тому числі застосуванні комплексного підходу з обов’язковою корекцією метаболічних ризиків. Корекція одного із зовнішніх чинників ризику СХПМД – дефіциту адеметіоніну – за допомогою препарату Гептрал® є ефективним способом покращення стану пацієнтів із внутрішньопечінковим холестазом (ВПХ), поліпшення біохімічних показників і стану печінки за даними ультразвукового дослідження.
Стаття у форматі PDF Підготувала канд. мед. наук Тетяна Можина 27 липня на платформі School of Innovative Medicine відбувся вебінар із серії Case Challenge під назвою «Поліморбідний пацієнт у практиці гастроентеролога». Розбір тяжкого клінічного випадку став приводом для зустрічі в студії одразу трьох провідних спеціалістів: завідувачки гастроентерологічного відділення Центру інноваційних медичних технологій (ЦІМТ) НАН України, […]
