Освітньо-практичний журнал Allergy Practice №3 2026р.

«Лікар – лабораторія – пацієнт»: як інноваційні лабораторні проєкти підвищують рівень алергології в Україні

Стаття у форматі PDF Автор: Анжела Анатоліївна ЗАЙКОВА, кандидатка медичних наук, country manager HVD UA Алергічні хвороби сьогодні є однією з ключових медико-соціальних проблем. За даними міжнародних епідеміологічних спостережень, поширеність алергічної патології продовжує зростати, а бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит і харчова алергія суттєво впливають на якість життя пацієнтів і становлять економічний тягар для […]

Біомаркери негайної гіперчутливості до ліків

Реакції гіперчутливості до ліків (РГЛ) є важливою медичною проблемою через збільшення поширеності (10-20% госпіталізованих і 25% амбулаторних пацієнтів), складність і тяжкість реакцій, значні фінансові витрати для пацієнтів і системи охорони здоров’я. Діагноз підтверджується лише в незначної частки пацієнтів з підозрою на алергію. Основними наслідками діагнозу РГЛ є припинення лікування та перехід до засобів другої лінії, що може виявитися менш ефективним, більш токсичним або дорожчим через збільшення витрат і негативний вплив на якість і тривалість життя.

Доступність і вартість терапії алергічного риніту у світі: опитування експертів ARIA

Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала лікарка-алерголог Ірина Калікіна Для лікування алергічного риніту (АР) застосовують кілька класів лікарських засобів, зокрема інтраназальні кортикостероїди (ІнКС), інтраназальні антигістамінні препарати (ІнАГП), фіксовані комбінації (ІнАГП + ІнКС) і пероральні АГП. Ці класи відрізняються не лише за ефективністю та профілем безпеки, а й за іншими характеристиками, зокрема прихильністю пацієнтів до […]

Ведення пацієнтів з гіпереозинофільним синдромом*. Частина 2

Еозинофіли – це термінально диференційовані лейкоцити з цитоплазматичними гранулами, які містять біологічно активні молекули: еозинофілпероксидазу, еозинофільний катіонний білок, основний базовий білок і декілька цитокінів, зокрема трансформувальний фактор росту-β. Еозинофіли утворюються в кістковому мозку з мультипотентних гемопоетичних стовбурових клітин, які перетворюються на попередники еозинофілів, котрі диференціюються в зрілі клітини. Зрілі еозинофіли залишають кістковий мозок і потрапляють у кров, де циркулюють приблизно 1 день, після чого мігрують у тканини: слизові оболонки травного тракту, тимус, селезінку, лімфатичні вузли та матку. В інших здорових тканинах та органах людини еозинофіли зазвичай не трапляються. Щодо функції, то еозинофіли значною мірою сприяють захисту господаря від зовнішніх патогенів, але останнім часом їх пов’язують з регуляцією ремоделювання та фіброзу тканин, а також з регуляцією інших імунних реакцій.

Настанова ARIA-EAACI 2024-2025 з лікування алергічного риніту. Частина 2: рекомендації щодо пероральної й очної терапії

Алергічний риніт (АР) є широко розповсюдженим захворюванням зі значним тягарем для пацієнтів. Настанови ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma – «АР і його вплив на астму») публікуються з 2001 року з оновленнями у 2008, 2010, 2016 та 2020 роках, відображаючи появу нових методів лікування та методологічні вдосконалення.

Атопічний дерматит: бар’єроорієнтований підхід у світлі сучасних рекомендацій

Атопічний дерматит (АтД) є хронічним багатофакторним захворюванням, у патогенезі якого епідермальна бар’єрна дисфункція відіграє центральну роль на всіх етапах перебігу хвороби – від дебюту до ремісії. Відповідно до оновлених рекомендацій Американської академії дерматології (AAD, 2026) регулярне застосування бар’єровідновних засобів є обов’язковим компонентом терапії АтД у педіатричних і дорослих пацієнтів незалежно від ступеня тяжкості.

Ефективність і безпека пероральних антигістамінних препаратів у лікуванні алергічного риніту: мережевий метааналіз

Пероральні H1-антигістамінні препарати (АГП) є одними з основних засобів фармакологічного лікування алергічного риніту (АР). У рекомендаціях ініціативи ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma – «АР і його вплив на астму») 2020 року при АР рекомендуються пероральні АГП, особливо пацієнтам з легкими симптомами або тим, хто віддає перевагу пероральним методам лікування та добрій переносимості над засобами з максимальною ефективністю.

Фактор активації тромбоцитів за хронічного риносинуситу з поліпозом носа: патогенетична роль і мішень для цільової терапії

Хронічний риносинусит (ХРС), одне з найпоширеніших запальних захворювань дихальних шляхів у світі, має значний вплив як на якість життя пацієнтів, так і на соціально-економічну сферу, високі прямі (візити до спеціалістів, ліки, операції) та непрямі (втрата продуктивності праці) витрати.

Новий погляд на механізми патогенезу харчової алергії в дітей. Частина 1: імунні сигнатури, пов’язані з розвитком і тяжкістю алергічних реакцій

IgE-опосередкована харчова алергія є одним з найпоширеніших алергічних захворювань у дітей і може призводити до небезпечних для життя ускладнень. Пероральна імунотерапія демонструє перспективність як у дослідах, так і на практиці, однак її застосування потребує спеціалізованих умов і кваліфікованого медичного супроводу. Тож наразі сувора елімінаційна дієта залишається основним підходом до лікування більшості дітей з харчовою алергією. Інтенсивний розвиток сучасних методів імунологічних і генетичних досліджень дає змогу глибше вивчати імунні процеси, що лежать в основі алергії, а також зміни імунних реакцій, що відбуваються в процесі пероральної імунотерапії. У цьому матеріалі викладено першу частину ґрунтовного огляду літератури, метою якого була систематизація свіжих наукових даних про нові механізми патогенезу харчової алергії в дітей з акцентом на особливості імунітету, пов’язані з розвитком і тяжкістю алергічних реакцій.

Шкірний свербіж: патогенез, клінічні фенотипи та сучасні підходи до лікування

Шкірний свербіж – це суб’єктивне сенсорне відчуття, що асоційоване з прагненням до усунення дискомфорту шляхом впливу на шкіру та є однією з найпоширеніших причин звернення до дерматолога. Він супроводжує широкий спектр дерматологічних і системних захворювань і має понад сто можливих етіологічних чинників – від сухості шкіри до складних метаболічних чи автоімунних процесів. Попри активні дослідження механізми розвитку шкірного свербежу залишаються до кінця не з’ясованими, що ускладнює діагностику та лікування.

Календар цвітіння як додатковий інструмент управління симптомами при полінозі

Стаття у форматі PDF Підготувала канд. мед. наук Світлана Опімах Через дихальні шляхи людини щодня циркулює приблизно від 8000 до 10 000 літрів повітря. У складі атмосферного повітря крім суміші азоту, кисню, водяної пари й інших газів містяться тверді елементи та мікроорганізми. Імунна система виявляє антигени й частинки, які можуть бути шкідливими, та відповідає за […]