IgE-опосередкована харчова алергія поширена серед 10% немовлят і 8% дітей у західних країнах.
Це означає, що в кожному шкільному класі є хоча б одна дитина з харчовою алергією.
Швидке зростання поширеності алергії пояснюється не лише генетичним дрейфом, а й індустріалізацією та технологічним прогресом, пов’язаним із сучасним способом життя та змінами експосому.
Алергенспецифічна імунотерапія (AСIT) – єдиний метод лікування алергії з потенційною здатністю модифікувати хворобу. Її ефективність доведено для низки алергічних захворювань: риніту, астми, алергії на отруту перетинчастокрилих комах, IgE-опосередкованої харчової алергії.
Стаття у форматі PDF Підготувала канд. біол. наук Олександра Демецька Відповідно до сучасних рекомендацій препаратами вибору в пацієнтів з алергічними захворюваннями є антигістамінні препарати ІІ покоління (АГП ІІ), окремі представники яких можуть виявляти різні ефекти та суттєво відрізняються один від одного [1]. Рупатадин – інноваційний представник АГП ІІ, що чинить різноспрямовані фармакологічні ефекти та є […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Світлана Опімах Реакції гіперчутливості (РГЧ) до ліків є причиною збільшення кількості направлень до алергологічних відділень у всьому світі. Медикаментозні провокаційні тести (МПТ) є золотим стандартом їх діагностики. Загальні підходи до МПТ Важливим інструментом діагностики медикаментозної алергії (МА) є стратифікація ризику для оптимізації ефективності та ресурсів […]
Інгібітори протонної помпи (ІПП) становлять групу хімічно споріднених сполук, первинною функцією яких є пригнічення кислотопродукції завдяки блокаді ферментної системи аденозинтрифосфатази водню та калію (H+/K+-АТФази). Ці препарати широко застосовуються в лікуванні пептичних захворювань (виразок шлунка, гастроезофагальної рефлюксної хвороби, гелікобактерних інфекцій, еозинофільного езофагіту) й у дорослих, і в дітей. ІПП також використовують для профілактики ушкоджень шлунка, зумовлених тривалим застосуванням кортикостероїдів і нестероїдних протизапальних препаратів. Зазвичай ІПП добре переносяться, що призводить до надмірного їх призначення та споживання з ризиком побічних ефектів на рівні 1-3%. Враховуючи споживання ІПП на рівні 8-11% в осіб віком 20-24 роки та 34-41% в осіб віком 65-69 років, цей ризик є істотним. Обсерваційні дослідження виявили асоціацію між уживанням ІПП та ризиком розвитку пневмонії, остеопорозу, кишкових інфекцій, клостридіальної діареї, цереброваскулярних подій, хронічної ниркової недостатності, деменції та смерті від усіх причин, особливо за умови довготривалого приймання.
Хронічний риносинусит (ХРС) є одним з найпоширеніших хронічних захворювань, що характеризується запаленням пазух і слизової оболонки носа протягом принаймні 12 тижнів поспіль. ХРС стає дедалі поширенішим у первинній медичній допомозі та практиці оториноларингології. Розрахункова поширеність ХРС коливається від 5,5% у Бразилії до 28% в Ірані, 8% у Китаї, 11% у Південній Кореї, від 4,8 до 12% у США та 16% у Нідерландах, зважаючи лише на епідеміологічні критерії оцінювання симптомів Європейського погоджувального документа щодо лікування риносинуситу та поліпів носа (EPOS). ХРС спричиняє значне навантаження на суспільство й систему охорони здоров’я з погляду прямих і непрямих витрат [1].
Еозинофільні хвороби – це гетерогенні стани з підвищеною кількістю еозинофілів у крові та/або тканинах, що уражають кілька систем органів через аномалії в регуляції кількості й активації еозинофілів. Ці розлади охоплюють поширені респіраторні хвороби, як-от еозинофільна астма, хронічний риносинусит з назальними поліпами (ХРСНП), менш поширені еозинофільні гастроінтестинальні захворювання (ЕГІЗ) і рідкісні еозинофільний гранулематоз із поліангіїтом (ЕГПА) та гіпереозинофільний синдром (ГЕС) (рис. 1).
Стаття у форматі PDF Автор: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» У наш час вважається, що алергічні захворювання (АЗ) є наслідком порушення імунологічної толерантності до алергенів довкілля, котра регулюється Т-клітинною ланкою імунітету. Суть алергенспецифічної імунотерапії […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Чи можуть пацієнти, які потребували застосування адреналіну після введення вакцини від COVID-19, безпечно вакцинуватися в майбутньому? S.K. Lohrenz, G. Lam, A. Kanani Вступ. Станом на сьогодні Центри з контролю та профілактики хвороб США (CDC) і Всесвітня організація алергії (WAO) не рекомендують уведення другої […]