Респіраторні інфекції (РІ) є важливою проблемою охорони здоров’я із серйозними клінічними й економічними наслідками. Бронхіальна астма вражає понад 300 мільйонів людей у світі й асоціюється з підвищеною схильністю до рецидивних РІ. Переважна більшість РІ в цій когорті зумовлена різними підтипами риновірусів людини (HRV), аденовірусів (HAdV), коронавірусів (наприклад, SARS-CoV-2), вірусів грипу (IFV) та респіраторно-синцитіальних вірусів (RSV). Бактеріальні патогени, особливо в разі синуситу або пневмонії, також відіграють вирішальну роль у загостренні РІ.
Кропив’янка є глобальною й актуальною проблемою клінічної практики. Це дерматологічний стан з раптовою появою сверблячих червоних опуклих пухирів або нерівностей на шкірі. Висипання можуть з’являтися на будь-якій ділянці тіла та відрізнятися за розміром і формою, часто зумовлюють дискомфорт і страждання в пацієнтів. Окрім фізичних симптомів, кропив’янка може суттєво впливати на якість життя пацієнтів, їхній соціальний і психологічний добробут, тривожність і проблеми зі сном. Глобальний тягар кропив’янки викликає дедалі більше занепокоєння останніми роками, що пов’язано з її високою поширеністю й потенціалом спричиняти тяжкі алергічні реакції та навіть анафілаксію [1].
Стаття у форматі PDF Автор: Наталія Володимирівна ЧЕРНЮК, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри внутрішньої медицини № 1, клінічної імунології та алергології ім. акад. Є.М. Нейка Івано-Франківського національного медичного університету Розрізняють такі підтипи хронічної кропив’янки: 1) хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК) – спонтанна поява пухирів та/або ангіоневротичного набряку (АНН) тривалістю понад 6 тижнів, спричинена відомими чи […]
Йодовмісні контрастні засоби (ЙКЗ) широко використовуються в сучасній діагностичній візуалізації, особливо при КТ-дослідженнях. Хоча перехід на низькоосмолярні засоби (НОКЗ) значно знизив частоту гострих реакцій, питання премедикації та лікування побічних ефектів залишаються актуальними через розбіжності між практичними настановами в алергології/імунології та радіології, європейськими й північноамериканськими рекомендаціями. Для вирішення цих суперечностей було створено спеціальну багатодисциплінарну робочу групу експертів. У матеріалі розглядаються ключові зміни та питання, що лишаються проблемними до сьогодні.
IgE-опосередкована харчова алергія поширена серед 10% немовлят і 8% дітей у західних країнах.
Це означає, що в кожному шкільному класі є хоча б одна дитина з харчовою алергією.
Швидке зростання поширеності алергії пояснюється не лише генетичним дрейфом, а й індустріалізацією та технологічним прогресом, пов’язаним із сучасним способом життя та змінами експосому.
Алергенспецифічна імунотерапія (AСIT) – єдиний метод лікування алергії з потенційною здатністю модифікувати хворобу. Її ефективність доведено для низки алергічних захворювань: риніту, астми, алергії на отруту перетинчастокрилих комах, IgE-опосередкованої харчової алергії.
Стаття у форматі PDF Підготувала канд. біол. наук Олександра Демецька Відповідно до сучасних рекомендацій препаратами вибору в пацієнтів з алергічними захворюваннями є антигістамінні препарати ІІ покоління (АГП ІІ), окремі представники яких можуть виявляти різні ефекти та суттєво відрізняються один від одного [1]. Рупатадин – інноваційний представник АГП ІІ, що чинить різноспрямовані фармакологічні ефекти та є […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Світлана Опімах Реакції гіперчутливості (РГЧ) до ліків є причиною збільшення кількості направлень до алергологічних відділень у всьому світі. Медикаментозні провокаційні тести (МПТ) є золотим стандартом їх діагностики. Загальні підходи до МПТ Важливим інструментом діагностики медикаментозної алергії (МА) є стратифікація ризику для оптимізації ефективності та ресурсів […]
Інгібітори протонної помпи (ІПП) становлять групу хімічно споріднених сполук, первинною функцією яких є пригнічення кислотопродукції завдяки блокаді ферментної системи аденозинтрифосфатази водню та калію (H+/K+-АТФази). Ці препарати широко застосовуються в лікуванні пептичних захворювань (виразок шлунка, гастроезофагальної рефлюксної хвороби, гелікобактерних інфекцій, еозинофільного езофагіту) й у дорослих, і в дітей. ІПП також використовують для профілактики ушкоджень шлунка, зумовлених тривалим застосуванням кортикостероїдів і нестероїдних протизапальних препаратів. Зазвичай ІПП добре переносяться, що призводить до надмірного їх призначення та споживання з ризиком побічних ефектів на рівні 1-3%. Враховуючи споживання ІПП на рівні 8-11% в осіб віком 20-24 роки та 34-41% в осіб віком 65-69 років, цей ризик є істотним. Обсерваційні дослідження виявили асоціацію між уживанням ІПП та ризиком розвитку пневмонії, остеопорозу, кишкових інфекцій, клостридіальної діареї, цереброваскулярних подій, хронічної ниркової недостатності, деменції та смерті від усіх причин, особливо за умови довготривалого приймання.
