Стаття у форматі PDF Автори: Світлана Володимирівна САМСОНЕНКО, PhD, асистентка кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету. Катерина Вікторівна СКРЯБІНА, PhD, асистентка кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету. Клінічний випадок Хлопець К., 17 років, звернувся на консультацію до алерголога зі скаргами на шкірний висип, який турбував […]
«Синдром Куніса – це коронарний розлад гіперчутливості, спричинений різними станами, ліками, впливом довкілля, їжею та коронарними стентами. Вазоспастична алергічна стенокардія, алергічний інфаркт міокарда та тромбоз стента з оклюзійним тромбом, інфільтрованим еозинофілами та/або тучними клітинами, є трьома варіантами цього синдрому», – таке визначення є авторським формулюванням Ніколаса Куніса (Nicholas G. Kounis) [11, 12]. Саме він уперше пов’язав розвиток серцево-судинної симптоматики з алергічними реакціями та представив результати своїх наукових спостережень у Британському журналі клінічної практики 1991 року [11]. З часом, у новій класифікації, крім ураження коронарних артерій було додано ураження церебральних і мезентеріальних артерій [6, 7, 12, 13, 15].
Синдром активації тучних клітин (САТК) – це патологічний стан з ознаками ураження шкіри, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, дихальної та нервової систем. Критеріями діагностики САТК є епізодичні симптоми внаслідок вивільнення медіаторів алергічних реакцій тучними клітинами, що супроводжується ураженням двох або більше систем органів із клінічними проявами у вигляді кропив’янки, ангіоневротичного набряку, почервоніння шкіри, нудоти, блювання, діареї, абдомінальних кольок, гіпотензивного або синкопального стану, тахікардії, бронхоспазму, кон’юнктивіту, свербежу й закладеності носа [1]. Також до критеріїв САТК входять зменшення частоти, тяжкості або зникнення вказаних симптомів на тлі антимедіаторної терапії, яка включає антагоністи H1- і H2-рецепторів гістаміну, антилейкотрієнові препарати або стабілізатори мембран тучних клітин.
Лікарі загальної практики / сімейної медицини й алергологи нерідко стикаються з певними діагностичними труднощами при визначенні профілю сенсибілізації пацієнтів із сезонними загостреннями алергічної патології. Представляємо клінічний випадок, який може дезорієнтувати лікаря у виборі діагностичного та лікувального підходу до ведення пацієнта.
Стаття у форматі PDF Автор: Вікторія Ігорівна ОСІНЦЕВА, лікар-алерголог, клінічний імунолог (м. Одеса) Атопічні захворювання не завжди можуть бути своєчасно розпізнані лікарями загальної практики, особливо в маленьких пацієнтів, тим паче якщо вказані хвороби перебігають не зовсім типово. Особливу цікавість серед багатьох етіологічних чинників розвитку алергічних захворювань викликають кліщові алергени. Алергія на кліщів побутового пилу є […]
На сьогодні алергічні захворювання є одними з найпоширеніших хвороб. Вони вражають від 18 до 30% жінок дітородного віку. У підлітковому віці спостерігається зсув ризику алергічних захворювань у бік жінок, хоча в дитинстві він вищий у чоловіків. Для діагностики алергії під час вагітності слід застосовувати переважно анамнестичне дослідження, а також тестування in vitro, тоді як шкірні або провокаційні тести варто відкласти до народження дитини. Лікування алергічного риніту (АР) під час вагітності не відрізняється від такого в загальній популяції. Уникнення тригерів є першим найважливішим кроком для лікування АР у вагітних. Основними засобами лікування є назальні кортикостероїди, пероральні антигістамінні препарати та їх комбінації.
Кропив’янка є одним із найпоширеніших у світі захворювань, оскільки виникає в значної кількості населення (15-25%). У 25% пацієнтів хвороба має хронічний перебіг. У 40% пацієнтів кропив’янка поєднується з ангіоневротичним набряком. У дорослих кропив’янка діагностується частіше порівняно з дітьми, а серед пацієнтів із цим захворюванням переважають жінки. Також відзначається зв’язок між кропив’янкою (частіше гострою) й іншими алергічними захворюваннями, що вказує на їх взаємозв’язок і загальну схильність пацієнтів до розвитку різноманітних алергічних реакцій. Іноді кропив’янка може бути дебютом інших алергічних захворювань, зокрема бронхіальної астми та/або алергічного риніту. Саме це й підтверджує наведений клінічний випадок.
Стаття у форматі PDF Автор: Вікторія Євгенівна ХОМЕНКО, кандидат медичних наук, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (м. Київ) Клінічний випадок № 1 Із чим диференціювати алергічний висип, або Головне про інфекційний мононуклеоз Шкірний висип у дитини – поширена скарга та причина занепокоєння батьків. У більшості випадків висип не є проявом серйозної хвороби, але інколи він […]
Стаття у форматі PDF Автори: Мар’яна Анатоліївна ЛИКОВА, аспірантка кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ) Симптоми алергії при контакті з домашніми тваринами – одна з найчастіших скарг, з якими пацієнти приходять до алерголога. Дуже часто візит закінчується сльозами маленьких (а нерідко й дорослих) пацієнтів, коли вердиктом лікаря […]
Стаття у форматі PDF Автори: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» Проблема алергічних захворювань (АЗ) є надзвичайно багатогранною, оскільки ці хвороби є дуже поширеними та суттєво погіршують якість життя пацієнтів. Окрім того, алергопатологія має системний […]
