Однією з найчастіших причин звернення до алерголога є кропив’янка – хвороба шкіри, що клінічно проявляється її почервонінням і свербежем, інколи набряком. Близько 20% людей на планеті хоча б один раз у житті мали прояви кропив’янки, й у 2% населення діагностовано хронічну кропив’янку [2]. Ця хвороба знижує якість життя пацієнтів, негативно впливає на сон і працездатність.
Стаття у форматі PDF Автор: Ю.В. Просвєтов, С.С. Барінов, І.О. Шехунова, А.Ю. Гусарова, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет Сьогодні алергічні хвороби входять до числа найпоширеніших хронічних захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується близько 1 млрд людей, які страждають на хронічні неінфекційні захворювання органів дихання, з яких 300 млн хворих на бронхіальну астму […]
Ендоскопічна ринохірургія з кожним роком дедалі частіше використовується як метод лікування багатьох хронічних захворювань ЛОР-органів, що зумовлено більшою доступністю для лікарів методик, техніки й інструментарію [1]. Зважаючи на особливість оптичних пристроїв, які використовуються під час хірургічного ендоскопічного втручання, та досить малий розмір операційного поля (носова порожнина), інтраопераційні кровотечі, навіть незначні, впливають на якість і тривалість самого втручання [2]. Крім того, дифузна кровотеча, котра не піддається корекції, створює умови для можливих інтраопераційних ускладнень: ураження орбіти, назальної ліквореї, профузної кровотечі тощо [3].
Стаття у форматі PDF Автор: Юлія Валеріївна ДЄЄВА, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) Хронічний риносинусит (ХРС) уражає приблизно 5-15% загальної популяції як у Європі, так і в Сполучених Штатах, при цьому поширеність діагностованого лікарем ХРС становить приблизно 2-4% [1, 2]. Зазвичай пацієнти з ХРС із […]
Хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК) є поширеним, довготривалим, виснажливим дерматологічним захворюванням, яке супроводжується сильним свербінням [1, 2]. Через сильний свербіж і непередбачуваний перебіг ХСК здатна суттєво впливати на якість життя пацієнтів [3, 4]. Виникнення кропив’янки переважно зумовлене вивільненням із тучних клітин [5] гістаміну, ліпідних медіаторів, включаючи фактор активації тромбоцитів, запальних цитокінів, які спричиняють активацію сенсорних нервів, вазодилатацію, екстравазацію та міграцію еозинофілів, базофілів й інших запальних клітин [1].
Питання вибору антигістамінного засобу для застосування в педіатричній практиці є актуальним із погляду забезпечення не лише високої ефективності лікування, а й високого профілю безпеки. Пошуковий запит проводився в наукометричній базі PubMed глибиною в 1 рік і включав комбінацію слів antihistamines і child. Вибірковим пошуковим методом було оброблено декілька десятків наукових статей. Аналіз показав переваги Н1-антигістамінних препаратів (АГП) другого покоління й особливо їхніх активних метаболітів, як-от дезлоратадин, для застосування в дітей з алергічним ринітом (АР) чи кропив’янкою.
Алергічний риніт (АР) є поширеним алергічним захворюванням, тригерами якого виступають пилок трав і дерев, лупа тварин, кліщі домашнього пилу, пліснява тощо (Klimek F. et al., 2023; Klimek L. et al., 2019). Поширеність АР чітко залежить від віку. Зокрема, в когортному дослідженні M. Westman і співавт. (2020) у віці 4 років частка сенсибілізованих до тимофіївки лучної (Phleum pretense) осіб становила 9,7%, у віці 8 років – 28,4%, а у віці 16 років – 37,1%. Пік захворюваності на АР спостерігається на 2-4-й декадах життя (Seidman M.D. et al., 2015).
Алергічний риніт (АР) передбачає опосередковане імуноглобулінами (Ig) E запалення, що розвивається внаслідок контакту слизової оболонки носа з алергенами. При зв’язуванні специфічних IgE з рецепторами на поверхні опасистих клітин чи базофілів виділяються гістамін, лейкотрієни, тромбоцит-активувальний фактор, запускаючи алергічну реакцію негайного типу. Назальними симптомами АР є чхання, нежить і закладеність носа.
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук У діагностиці та лікуванні алергічних захворювань (АЗ) лікарі й пацієнти стикаються з цілою низкою перешкод і проблем. Серед них: висока поширеність симптомів, схожих на алергію; обмежений доступ до спеціалістів-алергологів; неефективні або неточні методи тестування; відсутність надійних джерел інформації для пацієнтів; потреба в тривалому […]
Стаття у форматі PDF Автори: С.В. Зайков, доктор медичних наук, професор, Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ). І.В. Гогунська, докторка медичних наук, професорка, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ). Т.Р. Уманець, докторка медичних наук, професорка, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН […]