Інноваційне лікування алергічних захворювань: дайджест новітніх міжнародних досліджень рупатадину
Підготувала канд. біол. наук Олександра Демецька
Відповідно до сучасних рекомендацій препаратами вибору в пацієнтів з алергічними захворюваннями є антигістамінні препарати ІІ покоління (АГП ІІ), окремі представники яких можуть виявляти різні ефекти та суттєво відрізняються один від одного [1]. Рупатадин – інноваційний представник АГП ІІ, що чинить різноспрямовані фармакологічні ефекти та є єдиною молекулою у світі, яка на додаток до антигістамінної дії здатна інгібувати фактор активації тромбоцитів (ФАТ). Попри те що історія застосування рупатадину налічує вже 20 років, можливості молекули продовжують вивчати в провідних дослідних установах різних країн світу.
Рупатадин – інноваційний АГП ІІ
Рупатадин є першим і єдиним неседативним АГП ІІ тривалої дії, який разом із селективною антагоністичною активністю проти периферичних гістамінових рецепторів H1 має підтверджену анти-ФАТ-активність. Останнє є вкрай важливим, оскільки алергічне запалення супроводжується синтезом ФАТ, який належить до гуморальних медіаторів запалення та може індукувати формування уртикарій і свербежу навіть без участі гістаміну, незалежно від дегрануляції тучних клітин. Рупатадин має протиалергічні властивості, як-от інгібування дегрануляції тучних клітин, а також вивільнення цитокінів, зокрема факторів некрозу пухлин у тучних клітинах і моноцитах людини [2].
Ефективність рупатадину для лікування алергічного риніту (АР) і хронічної ідіопатичної кропив’янки (ХІК) досліджувалася в дорослих і підлітків (віком від 12 років) у численних рандомізованих контрольованих дослідженнях, що показали швидкий початок дії та хороший профіль безпеки навіть у тривалі періоди лікування протягом року.
Ефективність різних пероральних АГП при АР: результати метааналізу
Ефективність рупатадину й інших пероральних АГП при АР нещодавно було досліджено в систематичному огляді та мережевому метааналізі рандомізованих контрольованих досліджень, що мав на меті оцінити, які вид і дозування АГП є ефективнішими для полегшення симптомів пацієнтів [2]. Загалом на підставі стратегії пошуку було ідентифіковано 1853 публікації, після перевірки яких відповідно до критеріїв включення/виключення та видалення дублікатів, до метааналізу було залучено 18 рандомізованих контрольованих досліджень із загальною кількістю учасників 9419.
Усі АГП перевершували плацебо щодо зменшення симптомів. Зокрема, всі АГП були кращими за плацебо щодо зниження закладеності носа, а розмір ефекту був найбільшим для рупатадину 10 і 20 мг. Фексофенадин 180 мг був ефективнішим за фексофенадин 120 мг, цетиризин 10 мг і лоратадин 10 мг. Не було суттєвої різниці в ефективності між левоцетиризином 5 мг
і лоратадином 10 мг, водночас останній був гіршим порівняно з іншими методами лікування (табл.).
Що стосується зменшення ринореї, то розмір ефекту був найбільшим для рупатадину (10 і 20 мг). Рупатадин 20 мг був ефективнішим за ебастин (10 і 20 мг), фексофенадин 120 мг, дезлоратадин 5 мг і лоратадин 10 мг.
Рупатадин 10 мг, ебастин 20 мг, фексофенадин 120 мг і дезлоратадин 5 мг також продемонстрували кращий ефект, аніж лоратадин 10 мг.
Щодо зменшення свербіння в носі, то кращий ефект продемонстрував рупатадин (10 і 20 мг). У порівнянні АГП як рупатадин 20 мг, так і фексофенадин 180 мг показали кращі результати, ніж фексофенадин 120 мг, цетиризин 10 мг і лоратадин 10 мг. Ебастин 20 мг також показав кращі результати, ніж лоратадин 10 мг.
Усі АГП були кращими за плацебо щодо усунення очних симптомів (найбільший ефект продемонстрував рупатадин 10 і 20 мг), а також щодо зменшення чхання (найкращі показники зафіксовано для рупатадину 20 мг і левоцетиризину 5 мг).
Ранжування АГП за всіма досліджуваними показниками відповідно до їхніх кумулятивних кривих показало, що рупатадин 10 і 20 мг виявився найкращим методом лікування щодо загального усунення симптомів, а також закладеності носа, ринореї й очних симптомів. До того ж рупатадин 20 мг і левоцетиризин 5 мг були двома найкращими методами лікування для зменшення свербіння в носі та чхання, тоді як лоратадин 10 мг був найгіршим за всіма показниками зниження симптомів, окрім плацебо.
Отже, рупатадин є найефективнішим засобом для покращення загальних симптомів, а також закладеності носа, ринореї й очних симптомів у пацієнтів з АР.
Ефективність і безпека рупатадину в лікуванні цілорічного АР: багатоцентрове дослідження в Східній Азії
Ефективність рупатадину для лікування АР було підтверджено численними клінічними дослідженнями, однак відзначається їх брак в азійському регіоні. Південнокорейські дослідники оцінили безпеку й ефективність рупатадину в лікуванні пацієнтів із цілорічним АР [3].
Багатоцентрове подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване порівняльне дослідження передбачало застосування рупатадину фумарату, бепотастину безилату або плацебо протягом 4 тижнів. Основні параметри ефективності включали ранкове та вечірнє зменшення симптомів порівняно з початковим рівнем.
Рупатадин продемонстрував значне зменшення симптомів під час ранкового та вечірнього оцінювання як загальних, так і назальних симптомів порівняно з плацебо (рис. 1).
Порівняно з бепотастином рупатадин продемонстрував істотніше зменшення ранкових симптомів через 4 тижні. Коли окремі симптоми оцінювали за допомогою 12-годинного рефлексивного середнього щоденного бала симптомів, рупатадин показав кращу ефективність, аніж плацебо, щодо чхання (р=0,016) і ринореї (p=0,097). Рівень побічних ефектів не мав статистичної значущості.
Дослідники дійшли висновку, що рупатадин є безпечним і ефективним варіантом лікування для азійських пацієнтів із цілорічним АР.
Рупатадин у разі ХІК: застосування на вимогу проти щоденного
Неседативні Н1-АГП є найчастіше використовуваним методом лікування ХІК. Багато пацієнтів використовують їх як терапію на вимогу, а не як підтримувальне лікування. Група дослідників департаментів фармакології та алергології провідних університетів Німеччини й Іспанії нещодавно вивчили ефективність і безпеку застосування рупатадину на вимогу проти щоденного при ХІК у багатоцентровому рандомізованому подвійному сліпому дослідженні [4].
Дорослі пацієнти були рандомізовані для приймання 10 мг рупатадину 1 раз на добу або 10 мг рупатадину щодня. На 4-му тижні, якщо пацієнти не мали повної відповіді, вони переходили на щоденне приймання рупатадину 20 мг. Основними результатами були активність захворювання та його контроль, а також якість життя.
Активність захворювання та якість життя на 4-му тижні суттєво покращилися в пацієнтів, які отримували щоденне лікування рупатадином. Підвищення дози рупатадину не покращило середньої активності захворювання, але кількість тих, хто повністю відповів на лікування, зросла після підвищення дози з 5 до 22% (рис. 2).
На початковому рівні пацієнти в групах терапії на вимогу та щоденного лікування мали ідентичний щотижневий показник активності кропив’янки (ПАК-7). На 4-му тижні середнє значення ПАК-7 значно покращилося в групі щоденного лікування порівняно з групою на вимогу (10,0 проти 18,6; p=001) (рис. 2). Якість життя, пов’язана з ХІК, також значно покращилася при щоденному лікуванні рупатадином порівняно з терапією на вимогу.
Загалом отримані результати продемонстрували: щоденне лікування рупатадином набагато краще впливає на перебіг ХІК та якість життя пацієнтів порівняно з лікуванням на вимогу.
Дослідження рупатадину off-label: що нового?
Застосування АГП ІІ off-label (поза офіційними показаннями, дозволеними регуляторними органами) в різних вікових групах, дозах або в певних популяціях дуже поширене при багатьох алергічних, автоімунних і дерматологічних захворюваннях. І рупатадин, що є багатонадійною молекулою свого класу, не є винятком: його використання off-label ґрунтується на широкому практичному призначенні цієї сполуки протягом останніх 20 років [5].
Зокрема, клінічні випадки та клінічні випробування підтверджують доцільність призначення рупатадину пацієнтам з ринокон’юнктивітом, харчовою алергією, розладами активації тучних клітин, а також як симптоматичного лікування багатьох дерматологічних та/або системних захворювань, за яких хронічний свербіж є основним симптомом (рубцева та нерубцева алопеція, акне, хвороба Дар’є, еозинофільні дерматози, паранеопластичні дерматози, псоріаз, лишай, променевий дерматит тощо) [5].
Нещодавно АГП ІІ було оцінено як потенційні інгібітори SARS-CoV-2 РНК-залежної РНК-полімерази. Незважаючи на те що проти коронавірусу SARS-CoV-2 проводилися масштабні заходи щодо вакцинації, відсутність схваленого Управлінням США з контролю продовольства та медикаментів (FDA) противірусного засобу зробила перепрофілювання препаратів важливим підходом для реагування на надзвичайні ситуації під час пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19).
Використовуючи методи молекулярного докінгу (моделювання), науковці дослідили взаємодію між блокаторами рецепторів гістаміну H1 і РНК-залежною РНК-полімеразою (RdRp) – ключовим ферментом, що бере участь у реплікації вірусу. Результати продемонстрували, що серед усіх проаналізованих АГП ІІ рупатадин, а також біластин, фексофенадин, монтелукаст, зафірлукаст і мізоластин можуть ефективно зв’язуватися та пригнічувати RdRp, потенційно зупиняючи реплікацію вірусу [6].
Безперечно, додаткові, добре сплановані дослідження дадуть змогу краще вивчити різнобічні терапевтичні можливості рупатадину в лікуванні різних категорій пацієнтів.
Література
- Linton S., et al. Evidence-based use of antihistamines for treatment of allergic conditions. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 2023; 131 (4): 412-420.
- Hong D., et al. Efficacy of different oral H1 antihistamine treatments on allergic rhinitis: a systematic review and network meta-analysis of randomized controlled trials. Braz. J. Otorhinolaryngol. 2023; 89 (4): 101272. doi: 10.1016/j.bjorl.2023.03.009.
- Won T.B., et al. Efficacy and safety of rupatadine fumarate in the treatment of perennial allergic rhinitis: a multicenter, double-blinded, randomized, placebo-controlled, bridging study in Koreans. Asian Pac. J. Allergy Immunol. 2024; 42 (4): 346-353. doi: 10.12932/AP-201220-1019.
- Weller K., et al. Efficacy and safety of on-demand versus daily rupatadine in chronic spontaneous urticaria: a randomized trial. Allergy. 2024; 79 (1): 93-103. doi: 10.1111/all.15854.
- Izquierdo I., et al. How to handle off-label prescriptions of rupatadine, a second-generation antihistamine and PAF antagonist: a review. Drugs Context. 2024; 13: 2023-9-5. doi: 10.7573/dic.2023-9-5.
- Hamdan M., et аl. In silico evaluation of H1-antihistamine as potential inhibitors of SARS-CoV-2 RNA-dependent RNA polymerase: repurposing study of COVID-19 therapy. Turk. J. Pharm. Sci. 2025; 21 (6): 566-576. doi: 10.4274/tjps.galenos.2024.49768.