Більше, ніж симптоматичне полегшення: як Ріалтріс впливає на якість життя пацієнтів з АР

Стаття у форматі PDF

Підготувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук

Алергічний риніт (АР) і його вплив на якість життя

АР являє собою стійкий запальний стан слизової оболонки носа, опосередкований імуноглобулінами E (IgE). Тригерами АР виступають аероалергени [1]. Класичними симптомами АР є ринорея, закладеність носа, чхання та/або свербіж носа. Ці симптоми погіршують якість життя пацієнтів, перешкоджають повноцінному сну, знижують здатність до навчання та роботи (рис. 1) [2].

Лише серед громадян США АР призводить до 800 тис. пропущених робочих днів і 825 тис. пропущених днів навчання, а також до зниження продуктивності приблизно в 4 млн 250 тис. днів на рік [8]. Додатковими складовими тягаря АР є асоційо­вані з цією хворобою підвищена втомлюваність і дратівливість [7].

Не слід вважати АР виключно локальною хворобою носової порожнини: продемонстровано, що в осіб з АР частіше, ніж за відсутності риніту, трапляються депресія, тривожність, безсоння, порушення настрою, суїцидальні наміри та спроби самогубства, причому тяжкість психічних розладів корелює з тяжкістю перебігу риніту [11, 12].

На відміну від багатьох хвороб, лікування котрих фокусується на запобіганні смерті або подальшій захворюваності, метою лікування АР є покращення добробуту пацієнта, його якості життя. Утім, до 1990-х рр. терапія АР була зосереджена на контролі симптомів, а вже після цього часу набуло популярності визначення впливу досліджуваних медикаментів на якість життя пацієнтів. У наш час несприятливий вплив АР на якість життя, зокрема сон, робочу й навчальну працездатність, психічне здоров’я, емоційний стан, соціальні зв’язки та мікроклімат у сім’ї, не викликає жодних сумнівів (рис. 2). Водночас доведено позитивний вплив деяких фармакотерапевтичних засобів на різні домени якості життя.

Загалом поняття якості життя має багато значень, пов’язаних з такими чинниками, як фінансова стабільність, духовне задоволення, міцне здоров’я тощо, тому в медицині переважно послуговуються поняттям якості життя, пов’язаної зі станом здоров’я. Цей термін можна визначити як функціональні наслідки хвороби та її лікування для стану пацієнта. Варто зауважити, що на відміну від традиційних об’єктивних клінічних показників якість життя фокусується на особистому сприйнятті пацієнтом своєї хвороби та враховує ті порушення й розлади, які вважає важливими сам пацієнт. У зв’язку з цим пацієнти з однаковою тяжкістю перебігу АР можуть мати різну якість життя через різну здатність переносити симптоми та накладені хворобою обмеження. Тому, працюючи з пацієнтом, лікарю слід передусім прагнути зменшити ті симптоми/скарги, які цей хворий вважає найважливішими [10].

Діагностика та види АР

Діагноз АР зазвичай установлюють клінічно на підставі ключових симптомів. У деяких випадках для підтвердження сенсибілізації до певних алергенів застосовують шкірні прик-тести чи визначення антигенспецифічних IgE in vitro. АР поділяють на інтермітивний (ІАР) і персистивний (ПАР). ІАР передбачає наявність симптомів <4 дні на тиждень або <4 тижні, а ПАР – ≥4 дні на тиждень або ≥4 тижні [2]. Також застосовують класифікацію АР за частотою по­яви симптомів, згідно з якою виділяють сезонний (САР) і цілорічний АР (ЦАР). Слід зауважити: САР притаманні вища інтенсивність симптомів, потужніше запалення носа та більший несприятливий вплив на якість життя. Очікується, що асоційовані зі впливом цивілізації кліматичні зміни призведуть до зростання тривалості сезонів пилкування рослин і збільшення вмісту пилку в повітрі, а це може збільшити поширеність САР.
За підрахунками експертів, понад 60% пацієнтів із САР не задоволені своїм стандартним лікуванням у зв’язку з недостатнім контролем симптомів [1].

Лікування АР

Одним з базових заходів лікування АР є контроль довкілля, проте повна елімінація всіх алергенів з оточення пацієнта неможлива. Натомість фармако­терапія є зручним та ефективним підходом до ліку­вання АР, оскільки здатна забезпечити швидке усунення симптоматики. Тому більшість пацієнтів з АР пробують застосувати хоча б одну стратегію фармакотерапії, а майже половина з них повідомляють про збільшення кількості препаратів до 2 і більше. З метою подолання симптомів АР застосовують інтраназальні глюкокортикостероїди (ІнГКС), антигістамінні препарати (АГП), деконгестанти, антихолінергічні засоби, антагоністи рецепторів лейкотрієнів, але вони не завжди забезпечують повне полегшення, а деякі з них втрачають ефективність із часом. Натомість комбіновані препарати, які включають ІнГКС та інтраназальний АГП (ІнАГП), надають ефективніший контроль симптомів по­рівняно з монотерапією. Крім того, застосування однієї фіксованої комбінації ІнГКС та ІнАГП зменшує сумарні витрати на лікування й підвищує прихильність пацієнта до фармакотерапії. Зразком такої комбінації є сполучення олопатадину гідрохлориду (ОГ) та мометазону фуроату (МФ) (Ріалтріс, «Гленмарк Фармасьютикалз Лтд.») [4, 5]. Ефективність і безпека цього назального спрею ОГ + МФ, схваленого Управлінням США з контролю продовольства та медикаментів (FDA) для лікування АР, були продемонстровані в дослід­женнях, які передбачали і природний контакт з алергенами, і перебування в спеціальних камерах з умістом алергенів у повітрі [7].

Ріалтріс: оптимальна комбінація активних речовин

ОГ являє собою потужний селективний АГП, який запобігає індукованому гістаміном виробленню прозапальних цитокінів, а МФ – топічний кортикостероїд з місцевими протизапальними властивостями, здатний пригнічувати вивільнення медіаторів алергічних реакцій. Обидві ці речовини є вивченими ефективними та безпечними засобами монотерапії АР, але їх поєднання в одному засобі забезпечує ще вищу ефективність [4, 5].

За даними метааналізу L. Lim і співавт. (2022), застосування комбінації інтраназальних ОГ та МФ достовірно знижує рефлективну й миттєву оцінку загальних назальних симптомів (rTNSS, iTNSS) навіть у разі застосування 1 раз на добу. Для поєднання ОГ + МФ продемонстровано достовірну перевагу над плацебо та монотерапією кожною з активних речовин. Автори метааналізу вказують, що у зв’язку зі швидкою та стійкою дією комбінація ОГ + МФ може бути ідеальним засобом для лікування помірно тяжкого й тяжкого САР для пацієнтів старше 12 років.

В австралійському дослідженні порівнювали дві комбінації ІнГКС та ІнАГП (ОГ + МФ і азеластину гідро­хлорид + флутиказону пропіонат, АГ + ФП) у формі назальних спреїв як засоби першої лінії лікування АР. Учасники оцінювали ці спреї за 11 доменами (7 сенсорними: смак і післясмак засобу, запах, подразнення носової порожнини, провокація чхання, витікання з носа / стікання в горло, сухість носа/горла, та 4 пов’язаними з лікуванням: зручність, швидкість дії, тривалість ефекту, контроль симптомів АР). Було з’ясовано, що в пацієнтів, які застосовували ОГ + МФ, спостерігався достовірно вищий сумарний індекс задоволення лікуванням порівняно з учасниками, які отримували АГ + ФП [9].

Ріалтріс: покращення якості життя

Украй важливо, що комбінація ОГ + МФ (Ріалтріс) забезпечує не просто усунення дискомфортних для пацієнта симптомів, а й покращення якості життя. Цьому поняттю в сучасних дослідженнях надається особлива увага, підтвердженням чого є широке застосування шкали RQLQ(S) (Rhinoconjunctivitis Quality of Life Questionnaire – Standardized Activities), призначеної прицільно для оцінювання якості життя в пацієнтів з ринокон’юнктивітом. Цей опитувальник містить 28 запитань, поділених на 7 доменів [4].

Узагальнений аналіз трьох подвійно сліпих рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень продемонстрував, що застосування фіксованої комбінації ОГ + МФ (Ріалтріс) двічі на добу протягом 2 тижнів сприяло статистично достовірному покращенню оцінки за шкалою RQLQ(S) порівняно з плацебо (середня відмінність -0,48; 95% довірчий інтервал -0,67, -0,30). Слід зауважити, що назальний спрей ОГ + МФ покращував якість життя за кожним окремим доменом: активністю пацієнтів (-0,55 [-0,75, -0,35]), їхнім емоційним станом (-0,49 [-0,69, -0,29]), вираженістю симптомів з боку ока (-0,48 [-0,68, -0,27]), назальними симптомами (-0,69 [-0,89, -0,49]), іншими симптомами (поза межами ока та носової порожнини) (-0,33 [-0,51, -0,14]), вирішенням рутинних проблем (-0,62 [-0,83, -0,41]) та якістю сну (-0,40 [-0,60, -0,19]). Побічні ефекти траплялися рідко; їх частота на тлі застосування комбінації ОГ + МФ і плацебо була зіставною [6].

Висновки

АР – поширена хвороба, якій притаманне значне погіршення якості життя та досить високі витрати на лікування. Незадовільний контроль симптомів риніту часто потребує застосування кількох різних препаратів, а поліпрагмазія знижує загальну прихильність до лікування. Фіксована комбінація ОГ та МФ є ефективним і безпечним способом лікування САР і ЦАР, оскільки забезпечує швидкий контроль симптомів і покращення якості життя. Наявна доказова база свідчить про безпеку та хорошу переносимість комбінації ОГ + МФ: кількість побічних ефектів цього комбінованого препарату зіставна з показниками плацебо або окремих активних речовин, навіть у разі довготривалого застосування [5]. Низка клінічних досліджень і метааналізів підтвердила покращення всіх доменів якості життя, пов’язаної з ринокон’юнктивітом, на тлі застосування ОГ + МФ.
Зокрема, ця фіксована комбінація покращувала щоденну активність й емоційний фон пацієнтів з АР, знижувала вираженість назальних, очних та інших симптомів, поліпшувала сон. Це зумовлює доцільність призначення назального спрею ОГ + МФ як першої лінії лікування АР.

Література

1. Zhang Y., Li J., Wang M., et al. Stapokibart for moderate-to-severe seasonal allergic rhinitis: a randomized phase 3 trial. Nat. Med. 2025; 31: 2213-2221. doi: 10.1038/s41591-025-03651-5.
2. Zoabi Y., Levi-Schaffer F., Eliashar R. Allergic rhinitis: pathophysiology and treatment focusing on mast cells. Biomedicines. 2022; 10 (10): 2486. doi: 10.3390/biomedicines10102486.
3. Lim L., Lipari M., Kale-Pradhan P. Intranasal olopatadine-mometasone in the treatment of seasonal allergic rhinitis. Annals of Pharmacotherapy. 2022; 57 (5): 570-578. doi: 10.1177/10600280221124230.
4. Gross G.N., Berman G., Amar N.J., Caracta C.F., Tantry S.K. Efficacy and safety of olopatadine-mometasone combination nasal spray for the treatment of seasonal allergic rhinitis. Ann. Allergy Asthma Immunol. 2019 Jun; 122 (6): 630-638.e3. doi: 10.1016/j.anai.2019.03.017. Epub 2019 Mar 22. PMID: 30910440.
5. Ridolo E., Barone A., Nicoletta F., Paoletti G., Heffler E., et al. Intranasal corticosteroid and antihistamine combinations in the treatment of allergic rhinitis: the role of the novel formulation olopatadine/mometasone furoate. Expert Review of Clinical Immunology. 2023; 19 (6): 575-584. doi: 10.1080/1744666X.2023.2200165.
6. Mohar D., et al. Quality of life improvements following treatment with olopatadine/mometasone combination nasal spray in patients with seasonal allergic rhinitis: a pooled analysis. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2019; 143 (2): AB62.
7. Patel P., et al. Effect of olopatadine-mometasone combination nasal spray on seasonal allergic rhinitis symptoms in an environmental exposure chamber study. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 2019; 122 (2): 160-166.e1.
8. Mortuaire G., de Gabory L., François M., Massé G., Bloch F., et al. Rebound congestion and rhinitis medicamentosa: nasal decongestants in clinical practice. Critical review of the literature by a medical panel. Eur. Ann. Otorhinolaryngol. Head Neck Dis. 2013; 130: 137-144.
9. Fifer S., Toh L., Barkate H., Aggarwal V., Borade D., et al. Patient satisfaction and sensory attributes of nasal spray treatments of olopatadine hydrochloride/mometasone furoate monohyd­rate and azelastine hydrochloride/fluticasone propionate for allergic rhinitis in Australia – an observational real-world clinical study. Patient Prefer Adherence. 2023 Jan 15; 17: 141-151. doi: 10.2147/PPA.S389875. PMID: 36687019; PMCID: PMC9851056.
10. Meltzer E.O. Quality of life in adults and children with allergic rhinitis. J. Allergy Clin. Immunol. 2001 Jul; 108 (1 Suppl.): S45-53. doi: 10.1067/mai.2001.115566. PMID: 11449206.
11. Fereidouni M., Rezapour H., Saharkhiz M., Mahmoudzadeh S., Ayadilord M., et al. A study of the association of cognitive abilities and emotional function with allergic disorders in young women. BMC Womens Health. 2021 May 17; 21 (1): 205. doi: 10.1186/s12905-021-01345-x.
12. Oh H., Koyanagi A., DeVylder J.E., Stickley A. Seasonal allergies and psychiatric disorders in the United States. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2018 Sep 8; 15 (9): 1965. doi: 10.3390/ijerph15091965. PMID: 30205581; PMCID: PMC6164754.

• Освітньо-практичний журнал Allergy Practice №4 2025р.