Більше, ніж симптоматичне полегшення: як Ріалтріс впливає на якість життя пацієнтів з алергічним ринітом

Стаття у форматі PDF

Підготувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук

Алергічний риніт (АР) – найпоширеніше імунологічне захворювання – вражає близько 400 млн осіб у всьому світі (Scadding G.K. et al., 2025). АР характеризується розвитком у слизовій оболонці носа реакції гіперчутливості 1-го типу, опосередкованої імуноглобуліном E (IgE). У дорослих факторами ризику АР виступають куріння, наявність бронхіальної астми, сімейний анамнез цієї хвороби, алергії на харчові продукти та медикаменти, антибіотикотерапія, контакт з пилом у робочих умовах, проведення ремонту вдома. Додатковими факторами ризику для дітей виступають пасивне куріння, екзема, споживання морепродуктів, наявність домашньої тварини та чоловіча стать. Тригерами нападів АР виступають пилок дерев і трав, кліщі домашнього пилу, пліснява та лупа тварин. Хоча перебіг АР зазвичай нетяжкий, його несприятливі наслідки значно погіршують навчання та працездатність пацієнтів, виражено знижуючи якість життя (Jangan A. et al., 2024; Shaqran T.M. et al., 2024).

Діагностика АР розпочинається з ретельного збору анамнезу щодо таких симптомів, як закладеність носа та прозорі виділення з носа, включно з такими характеристиками цих симптомів, як обставини початку, тривалість, тригери та сезонна варіабельність. Ознаками АР також є чхання та свербіж носа, нерідко приєднується й алергічний кон’юнктивіт. Під час огляду пацієнта варто звернути увагу на алергічні стигми: поперечну складку на спинці носа, дихання з відкритим ротом, темні кола навколо очей. Доцільним є проведення передньої риноскопії з оглядом передньої частини носової перетинки, нижньої носової раковини та дна носової порожнини. Це обстеження покликане виявити ознаки запалення (почервоніння, набряк), відхилення носової перетинки, поліпи. У де­яких випадках нижню носову раковину можна сплутати з поліпом. Системний підхід до диференційної діагностики представлено в таблиці 1 (Jangan A. et al., 2024).

Оскільки симптоми АР часто є неспецифічними, спектр диференційних діагнозів є досить широким і охоплює гострі респіраторні вірусні інфекції, медикаментозний риніт унаслідок тривалого застосування безрецептурних деконгестантів, професійний риніт, васкуліт тощо. Наявність симптомів – червоних прапорців, які відрізняються від типових проявів АР, викликає підозру на альтернативні діагнози (табл. 2) (Jangan A. et al., 2024).

Для підтвердження діагнозу та планування лікування застосовуються шкірні прик-тести й визначення алергенспецифічних IgE в сироватці крові. Рентгенографічне дослідження діагностичної цінності не має (Jangan A. et al., 2024).

Формуючи персоналізований план лікування, слід передусім пояснити пацієнту, що АР є хронічною хворобою, тому лікування фокусується на конт­ролі симптомів. Наступним важливим кроком є впровадження стратегій уникнення алергенів і навчання пацієнта правильній техніці впорскування інтраназальних засобів. Фармакотерапія охоплює пероральні неседативні антигістамінні препарати (АГП), інтраназальні АГП (ІнАГП) й інтра­назальні глюкокортикостероїди (ІнГКС). Попри поширену думку ІнГКС другого покоління є безпечними для довготривалого застосування у зв’язку з низькою біодоступністю (<1%) (Jangan A. et al., 2024). Метааналіз 35 клінічних досліджень виявив, що інтраназальне лікування має перевагу над пероральним (пероральні АГП, антагоністи лейкотрієнових рецепторів) за всіма оцінюваними результатами (загальною оцінкою назальних та офтальмологічних симптомів, якістю життя) (Torres M.I. et al., 2024). Провідні фахові організації надають низку рекомендацій з лікування АР (табл. 3).

Загалом лікування АР передбачає покроковий підхід (рис. 1); відповідь на лікування слід оцінювати через 2-4 тижні після призначення чи зміни (Jangan A. et al., 2024).

Експертні групи ініціатив ARIA (Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma) та EUFOREA (European Forum for Research and Education in Allergy and Airway Disease) доклали значних зусиль для того, щоби сформувати критерії терапевтичної відповіді при АР. Цими критеріям є зменшення вираженості симптомів за опитувальником якості життя при ринокон’юнктивіті (RQLQ), візуально-аналоговою шкалою та тестом оцінювання контролю риніту, покращення якості сну / зменшення втомлюваності, зменшення впливу на робочу/навчальну продуктивність, зменшення тяжкості коморбідних станів, зниження потреби у фармакотерапії на вимогу (Scadding G.K. et al., 2025). Отже, важливе значення як терапевтична мета й маркер ефективності лікування має якість життя пацієнта.

Фіксована комбінація ІнАГП та ІнГКС у формі назального спрею забезпечила значний прогрес у лікуванні помірно тяжкого й тяжкого АР. Фіксовані комбінації забезпечують різке зниження інтенсивності симптоматики АР у пацієнтів, які погано відповідають або взагалі не відповідають на монопрепарати (Klimek L. et al., 2024). Потужне поєднання ІнАГП олопатадину й ІнГКС мометазону не просто зменшує вираженість симптомів АР, а дійсно покращує якість життя пацієнта і відразу, і в довгостроковій перспективі.

У двох рандомізованих подвійних сліпих дослід­женнях застосування фіксованої комбінації олопатадину гідрохлориду та мометазону фуроату (Ол/Мом) двічі на добу не лише достовірно зменшувало оцінку за загальною шкалою назальних симптомів порівняно з плацебо, а й підвищувало якість життя за спеціалізованою шкалою RQLQ (Gross G. et al., 2018). Аналогічний результат було отримано й іншими авторами (Andrews C. et al., 2018). Важливо, що комбінації Ол/Мом притаманний швидкий початок дії (вже через 15 хвилин),  а покращення якості життя пацієнта відзначається вже через 2 тижні лікування. Додатковою перевагою Ол/Мом виступає вплив на симптоми з боку ока (Hampel F.C. et al., 2019).

Фіксована комбінація Ол/Мом продемонструвала кращий вплив на різні домени якості життя (емоційна сфера, виконання практичних завдань, якість сну, денна активність), аніж застосування будь-якого з її компонентів як монотерапії. За впливом на окремі домени опитувальника якості життя RQLQ комбінація Ол/Мом перевершувала мометазон у 6 із 7 доменів, а олопатадин – у 7 із 7 доменів (рис. 2) (Aggarwal V., Wheeler J., 2021).

Загалом у сучасну динамічну епоху пацієнти з АР потребують не просто ефективного засобу, а препарату, який забезпечує швидке й довготривале полегшення та є дієвим стосовно як гострих, так і відтермінованих алергічних реакцій (Hampel F.C. et al., 2019). Цю функцію здатен виконати Ріалтріс («Гленмарк Фармасьютикалз Лтд») – фіксована комбінація Ол/Мом. Одна доза назального спрею Ріалтріс містить 600 мкг олопатадину та 25 мкг мометазону. Середній час досягнення пікової концентрації Ол/Мом після приймання разової дози препарату Ріалтріс становить 1 годину.

Порівняння фармакокінетичних профілів різних назальних суспензій, які містять ІнГКС, виявило, що Ріалтріс є кращим за мометазону фуроат, флутиказону пропіонат і комбінацію азеластину гідрохлориду та флутиказону в аспекті вищої в’язкості й майже повної відсутності стікання вниз похилою площиною, а також швидшим розчиненням порівняно з іншою проаналізованою комбінацією ІнАГП та ІнГКС. Ці відмінності здатні забезпечити Ріалтрісу потенційні клінічні переваги. Зокрема, висока в’язкість зумовлює більшу тривалість перебування часточок препарату на поверхні слизової оболонки носа (рис. 3) (Patterlini V. et al., 2024).

Препарату Ріалтріс властиві всі переваги фіксованої комбінації Ол/Мом, а саме висока швидкість дії, значна ефективність, відмінний профіль безпеки та здатність не просто полегшувати симптоматику, а й покращувати хворобоспецифічну якість життя, що було неодноразово доведено в клінічних дослід­женнях.

Література

  1. Aggarwal V., Wheeler J. (2021). Quality of life improvements following treatment with olopatadine/mometasone combination nasal spray in patients with seasonal allergic rhinitis compared to monotherapy: a pooled analysis.
  2. Andrews C., et al. Olopatadine/mometasone combination nasal spray effectively improves seasonal allergic rhinitis nasal symptoms and quality of life. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 2018; 121 (5): S60.
  3. Gross G., et al. Seasonal allergic rhinitis nasal symptom and quality of life improvements with olopatadine/mometasone combination nasal spray. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 2018; 121 (5): S60.
  4. Hampel F.C., Pedinoff A.J., Jacobs R.L., Caracta C.F., Tantry S.K. Olopatadine-mometasone combination nasal spray: evaluation of efficacy and safety in patients with seasonal allergic rhinitis. Allergy Asthma Proc. 2019 Jul 3; 40 (4): 261-272. doi: 10.2500/aap.2019.40.4223.
  5. Jangan A., Mughal Z., Ahmad A., Simmons M., Sheikh A., Mughal F. Assessment and management of allergic rhinitis: a review and evidence-informed approach for family medicine. J. Gen. Fam. Med. 2024 Jul 14; 25 (6): 305-308. doi: 10.1002/jgf2.720.
  6. Klimek L., Klimek F., Bergmann C., et al. Efficacy and safety of the combination nasal spray olopatadine hydrochloride-mometasone furoate in the treatment
    of allergic rhinitis. Allergo J. Int. 2024; 33: 9-19. doi: 10.1007/s40629-023-00282-5.
  7. Patterlini V., Guareschi F., D’Angelo D., Baldini S., Meto S., et al. Clinically relevant characterization and comparison of Ryaltris and other anti-allergic nasal sprays. Pharmaceutics. 2024; 16 (8): 989. doi: 10.3390/pharmaceutics16080989.
  8. Scadding G.K., Conti D.M., Scheire S., et al. EUFOREA meeting on defining disease states in allergic rhinitis: towards a unified language in AR. Front. Allergy. 2025; 5: 1531788. doi: 10.3389/falgy.2024.1531788.
  9. Shaqran T.M., Aldawd H.M., Alwahabi A.A., Ali A.I., Shaykhayn H.K., et al. Prevalence and risk factors of allergic rhinitis; a systematic review. IJMDC. 2024; 8 (2): 855-864. doi: 10.24911/IJMDC.51-1701620959.
  10. Torres M.I., Gil-Mata S., Bognanni A., et al.; Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma 2024 Guideline Panel. Intranasal versus oral treatments for allergic rhinitis: a systematic review with meta-analysis. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2024 Dec; 12 (12): 3404-3418. doi: 10.1016/j.jaip.2024.09.001. Epub 2024 Sep 7.

Категорії

Рубрики