Алергічний риніт (АР) виникає внаслідок опосередкованої імуноглобулінами (Ig) E відповіді на інгальовані алергени й характеризується чханням, закладеністю носа, свербежем носа та ринореєю.
Алергічний риніт (АР) є найпоширенішим алергічним захворюванням, яке істотно погіршує якість життя, через що має несприятливий соціальний та економічний вплив. Ключові стандарти діагностики та лікування АР регулярно публікує й оновлює ініціатива ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma – «АР і його вплив на астму»). Відповідно до їхніх рекомендацій виділяють інтермітивну та персистивну форми АР, а також нетяжкий, середньотяжкий і тяжкий перебіг [1].
Перехресна реактивність на алергени вкритих шерстю тварин
Принципи лікування алергічного риніту
Розвиток алергії є багатофакторним процесом, що починається під час сенсибілізації, коли певні алергени спричиняють утворення антитіл класу імуноглобулінів (Ig) E. Ці антитіла, зв’язуючись з високоафінними рецепторами, розташованими на тучних клітинах, базофілах і антигенпрезентувальних клітинах, зумовлюють їхню дегрануляцію з вивільненням низки медіаторів, зокрема гістаміну. Цей процес запускає реакції негайної гіперчутливості, що проявляються типовими симптомами алергії.
Хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК) – це захворювання шкіри, яке характеризується спонтанною появою пухирів та/або ангіонабряку протягом >6 тижнів. Загалом на ХСК страждає 0,6-1,0% населення світу. Середній час від моменту появи симптомів до встановлення діагнозу становить 2 роки; діагностичний процес включає оцінку кофакторів, коморбідних станів, предикторів активності хвороби та відповіді на лікування.
Алергічний риніт (АР) являє собою хронічне, опосередковане імуноглобулінами E (IgE) запалення носоглотки, яке виникає у відповідь на інгальовані алергени довкілля. АР уражає 20-30% дорослих і 40% дітей. Симптоми АР включають свербіж у носі, чхання, ринорею та закладеність носа, а також екстраназальні прояви (сльозотечу, почервоніння, свербіж і набряк очей, свербіж піднебіння та вух). Алергенами при АР можуть виступати пилок дерев і трав, пліснява, пилові кліщі тощо.
Алергічний риніт (АР) являє собою опосередковану імуноглобуліном Е (IgE) реакцію гіперчутливості 1-го типу слизової оболонки носа, що виникає внаслідок впливу алергену на сенсибілізовану до нього людину [14], та є одним з найпоширеніших алергічних захворювань.
Дезлоратадин належить до активних метаболітів антигістамінних препаратів (АГП) нового покоління (неседативних – нсАГП). Порівняно з іншими препаратами цієї групи дезлоратадин має показання до застосування в дітей з найбільш раннього віку – від 6 місяців у разі кропив’янки та від 1 року при алергічному риніті (АР) – завдяки відмінному балансу його ефективності й безпеки. Досвід власної практики, а також новітні публікації (2024-2025 рр.) надають цьому підтвердження.
Незважаючи на розвиток медичної науки, ефективні препарати дотепер вилучають з фармакотерапевтичного ринку у зв’язку з розвитком тяжких побічних ефектів. Наприклад, протидіабетичний засіб розиглітазон було відкликано з ринку через здатність спричиняти виникнення серцево-судинних подій. Саме тому безпека ліків є надзвичайно важливим аспектом лікування й має бути головним пріоритетом фармакотерапії (Alshammari T.M., 2016).
Алергенспецифічна імунотерапія (AСIT) – єдиний метод лікування алергії з потенційною здатністю модифікувати хворобу. Її ефективність доведено для низки алергічних захворювань: риніту, астми, алергії на отруту перетинчастокрилих комах, IgE-опосередкованої харчової алергії.
Атопічний дерматит (АД) є домінувальною хронічною запальною хворобою шкіри, на початок і прогресування котрої впливають складна взаємодія чинників довкілля, нейроімунні реакції та цілісність шкірного бар’єра. Через рецидивні екзематозні ураження та свербіж АД значно погіршує якість життя. Традиційно при АД виділяли три вікові періоди: грудний вік, дитинство й підлітковий/зрілий вік. Однак існує ще один окремий підтип АД, який уражає людей похилого віку та проявляється ліхеніфікованою екземою навколо типово неуражених згинальних ділянок ліктів і колін. За цього фенотипу ефективним є дупілумаб. Відмінності між класичним і віковим АД наведено в таблиці.