Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Чи можуть пацієнти, які потребували застосування адреналіну після введення вакцини від COVID-19, безпечно вакцинуватися в майбутньому? S.K. Lohrenz, G. Lam, A. Kanani Вступ. Станом на сьогодні Центри з контролю та профілактики хвороб США (CDC) і Всесвітня організація алергії (WAO) не рекомендують уведення другої […]
У цьому матеріалі представлено поточні дані щодо застосування антигістамінного препарату (АГП) II покоління рупатадину в клінічних умовах, зокрема поза межами показань, указаних в інструкції для медичного застосування (off-label), на підставі численних даних щодо призначення цього препарату протягом останніх 20 років.
За визначенням, допоміжна речовина (ДР) – це будь-яка речовина лікарської форми, яка входить до складу лікарського засобу (ЛЗ) й потрібна для його виготовлення, зберігання та/або застосування, однак не є активним фармацевтичним інгредієнтом або готовим ЛЗ і не чинить фармакологічної, імунологічної чи діагностичної дії (Закон України № 123/96-ВР від 04.04.1996 «Про лікарські засоби»). Основними цілями застосування ДР є покращення точного дозування продукту, полегшення всмоктування й розчинності препарату, подовження терміну придатності завдяки підвищенню стабільності, покращенню переносимості та сприйнятливості ЛЗ пацієнтами (Зайков С.В. і співавт., 2023).
Стаття у форматі PDF Автор: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» Алергічний риніт (АР) і алергічний кон’юнктивіт (АК) можна вважати двома боками однієї медалі, адже обидві хвороби мають схожі патофізіологічні механізми, клінічні прояви та часто […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. мед. наук Ольга Королюк Четверта Давоська декларація розроблена у 2022 р. під час Глобального алергологічного форуму в Давосі (Швейцарія) для покращення допомоги пацієнтам з атопічним дерматитом (АД). Під час форуму провідні науковці, клініцисти, фахівці створення політики та захисту прав пацієнтів обговорювали критичні аспекти AД – нейроімунологію, чинники […]
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала канд. біол. наук Олександра Демецька Останніми роками було розроблено та комерціалізовано низку назальних препаратів, призначених для лікування алергічних захворювань [1, 2]. Поєднання інноваційних методів тестування з традиційними підходами для дослідження протиалергічних назальних спреїв дає змогу отримати глибше розуміння таких важливих аспектів, як розчинення й осадження, та зрештою передбачити […]
Стаття у форматі PDF Автори: Олена Сергіївна НЯНЬКОВСЬКА, докторка медичних наук, професорка кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; Інститут наук про здоров’я, Медичний коледж Жешувського університету, м. Жешув, Польща Сергій Леонідович НЯНЬКОВСЬКИЙ, доктор медичних наук, професор кафедри педіатрії № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; Інститут наук […]
Основним методом лікування анафілаксії є швидке введення епінефрину. Оптимальне призначення та використання автоін’єкторів епінефрину (АІЕ) потребують спеціального консультування й навчання пацієнтів та осіб, які доглядають за ними: коли та як уводити епінефрин, за яких умов викликати екстрену медичну допомогу (ЕМД).
Стаття у форматі PDF Автори: І.В. Гогунська, Д.Д. Заболотна, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ) Алергічний риніт (АР) провокується алергенами, які містяться в повітрі, зокрема компонентами побутового пилу та пилку різних рослин. Імунна система сенсибілізованих пацієнтів реагує на алергени, що клінічно найчастіше проявляється такими симптомами, як […]
У структурі хронічного риніту найбільша частка припадає на алергічний риніт (АР), на який страждають 18,1% населення. Щороку його поширеність зростає [1]. АР суттєво впливає на якість життя пацієнтів, сон і продуктивність. Своєчасна діагностика АР залишається великою проблемою. Менш ніж 12% хворих на алергію звертаються до лікарів, тому АР часто не розпізнається, неправильно діагностується та, як результат, неефективно лікується [2].
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Алергічні захворювання (АЗ) уражають мільйони людей по всьому світу, й очікується, що їх поширеність надалі продовжуватиме зростати. Значним тягарем для пацієнта є такі АЗ, як кропив’янка й алергічний риніт. Першою лінією фармакотерапії АЗ виступають антигістамінні препарати (АГП), причому перевагу слід віддавати препаратам ІІ […]
Стаття у форматі PDF Автори: Світлана Володимирівна САМСОНЕНКО, PhD, асистентка кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету. Катерина Вікторівна СКРЯБІНА, PhD, асистентка кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету. Клінічний випадок Хлопець К., 17 років, звернувся на консультацію до алерголога зі скаргами на шкірний висип, який турбував […]
«Синдром Куніса – це коронарний розлад гіперчутливості, спричинений різними станами, ліками, впливом довкілля, їжею та коронарними стентами. Вазоспастична алергічна стенокардія, алергічний інфаркт міокарда та тромбоз стента з оклюзійним тромбом, інфільтрованим еозинофілами та/або тучними клітинами, є трьома варіантами цього синдрому», – таке визначення є авторським формулюванням Ніколаса Куніса (Nicholas G. Kounis) [11, 12]. Саме він уперше пов’язав розвиток серцево-судинної симптоматики з алергічними реакціями та представив результати своїх наукових спостережень у Британському журналі клінічної практики 1991 року [11]. З часом, у новій класифікації, крім ураження коронарних артерій було додано ураження церебральних і мезентеріальних артерій [6, 7, 12, 13, 15].