«Синдром Куніса – це коронарний розлад гіперчутливості, спричинений різними станами, ліками, впливом довкілля, їжею та коронарними стентами. Вазоспастична алергічна стенокардія, алергічний інфаркт міокарда та тромбоз стента з оклюзійним тромбом, інфільтрованим еозинофілами та/або тучними клітинами, є трьома варіантами цього синдрому», – таке визначення є авторським формулюванням Ніколаса Куніса (Nicholas G. Kounis) [11, 12]. Саме він уперше пов’язав розвиток серцево-судинної симптоматики з алергічними реакціями та представив результати своїх наукових спостережень у Британському журналі клінічної практики 1991 року [11]. З часом, у новій класифікації, крім ураження коронарних артерій було додано ураження церебральних і мезентеріальних артерій [6, 7, 12, 13, 15].
Однією з найчастіших причин звернення до алерголога є кропив’янка – хвороба шкіри, що клінічно проявляється її почервонінням і свербежем, інколи набряком. Близько 20% людей на планеті хоча б один раз у житті мали прояви кропив’янки, й у 2% населення діагностовано хронічну кропив’янку [2]. Ця хвороба знижує якість життя пацієнтів, негативно впливає на сон і працездатність.
Стаття у форматі PDF Автор: Ю.В. Просвєтов, С.С. Барінов, І.О. Шехунова, А.Ю. Гусарова, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет Сьогодні алергічні хвороби входять до числа найпоширеніших хронічних захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується близько 1 млрд людей, які страждають на хронічні неінфекційні захворювання органів дихання, з яких 300 млн хворих на бронхіальну астму […]
Алергічний риніт (АР) лишається найпоширенішим хронічним запальним захворюванням, на яке страждають близько 100 мільйонів європейців [1]. Ця хвороба є недостатньо діагностованою, недооціненою з погляду тяжкості та недостатньо лікованою [2].
Молочні драбини як схеми поступового введення коров’ячого молока в раціон широко використовуються лікарями й опікунами дітей з алергією на білки коров’ячого молока (БКМ). Наукова група, до складу якої увійшли провідні експерти з найбільших алергологічних центрів по всій Україні, була створена для розроблення адаптації молочної драбини до звичок української кухні та подальшого дослідження її ефективності, профілю безпеки й комфорту використання опікунами дітей з алергією на БКМ.
Синдром активації тучних клітин (САТК) – це патологічний стан з ознаками ураження шкіри, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, дихальної та нервової систем. Критеріями діагностики САТК є епізодичні симптоми внаслідок вивільнення медіаторів алергічних реакцій тучними клітинами, що супроводжується ураженням двох або більше систем органів із клінічними проявами у вигляді кропив’янки, ангіоневротичного набряку, почервоніння шкіри, нудоти, блювання, діареї, абдомінальних кольок, гіпотензивного або синкопального стану, тахікардії, бронхоспазму, кон’юнктивіту, свербежу й закладеності носа [1]. Також до критеріїв САТК входять зменшення частоти, тяжкості або зникнення вказаних симптомів на тлі антимедіаторної терапії, яка включає антагоністи H1- і H2-рецепторів гістаміну, антилейкотрієнові препарати або стабілізатори мембран тучних клітин.
Нещодавно відбувся щорічний конгрес Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI-2024). Захід висвітлював оновлення підходів до обстеження та лікування пацієнтів з алергопатологією, окремі наукові сесії були присвячені веденню пацієнтів з анафілаксією. У наведеному матеріалі розглядаються зміни, питання, що лишаються проблемними до сьогодні, та ключові моменти настанови «Анафілаксія: оновлення практичних параметрів – 2023».
На початку липня в м. Порту (Португалія) відбувся 2-й конгрес Міжнародного товариства дитячих респіраторних захворювань INSPiRED-2024. Програма заходу включала різноманітні тематичні наукові сесії, які охопили основні проблеми цієї медичної галузі на сьогодні. У конгресі брала участь і делегація з України. Під час заходу яскраво пролунала думка, що протягом останнього часу (приблизно від початку постковідної епохи) віруси, які циркулюють у людській популяції, докорінно змінилися, причому і кількісно, і якісно.
Стаття у форматі PDF Важко зробити коротке резюме такої масштабної події, як конгрес Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI) 2024 року, що відбувся з 31 травня по 3 червня у Валенсії (Іспанія). Під час заходу було представлено понад 150 наукових сесій, які відобразили той факт, що алергологія продовжує неухильно розвиватися, а в центрі уваги […]
Кропив’янка – це опосередковане переважно мастоцитами захворювання шкіри, що характеризується сверблячими пухирцями та/або ангіоневротичним набряком. Кропив’янка є гострою, якщо триває 6 або менше тижнів, і хронічною, якщо триває понад 6 тижнів. Хронічна кропив’янка (ХК) може бути спонтанною, коли з’являється без певного тригера, чи індукованою, коли симптоми спричинені специфічними та відтворюваними чинниками, як-от тертя, тепло, холод, сонячне світло, тиск, фізичні навантаження або вібрація.
