Молочні драбини як схеми поступового введення коров’ячого молока в раціон широко використовуються лікарями й опікунами дітей з алергією на білки коров’ячого молока (БКМ). Наукова група, до складу якої увійшли провідні експерти з найбільших алергологічних центрів по всій Україні, була створена для розроблення адаптації молочної драбини до звичок української кухні та подальшого дослідження її ефективності, профілю безпеки й комфорту використання опікунами дітей з алергією на БКМ.
Синдром активації тучних клітин (САТК) – це патологічний стан з ознаками ураження шкіри, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, дихальної та нервової систем. Критеріями діагностики САТК є епізодичні симптоми внаслідок вивільнення медіаторів алергічних реакцій тучними клітинами, що супроводжується ураженням двох або більше систем органів із клінічними проявами у вигляді кропив’янки, ангіоневротичного набряку, почервоніння шкіри, нудоти, блювання, діареї, абдомінальних кольок, гіпотензивного або синкопального стану, тахікардії, бронхоспазму, кон’юнктивіту, свербежу й закладеності носа [1]. Також до критеріїв САТК входять зменшення частоти, тяжкості або зникнення вказаних симптомів на тлі антимедіаторної терапії, яка включає антагоністи H1- і H2-рецепторів гістаміну, антилейкотрієнові препарати або стабілізатори мембран тучних клітин.
На початку липня в м. Порту (Португалія) відбувся 2-й конгрес Міжнародного товариства дитячих респіраторних захворювань INSPiRED-2024. Програма заходу включала різноманітні тематичні наукові сесії, які охопили основні проблеми цієї медичної галузі на сьогодні. У конгресі брала участь і делегація з України. Під час заходу яскраво пролунала думка, що протягом останнього часу (приблизно від початку постковідної епохи) віруси, які циркулюють у людській популяції, докорінно змінилися, причому і кількісно, і якісно.
Стаття у форматі PDF Важко зробити коротке резюме такої масштабної події, як конгрес Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI) 2024 року, що відбувся з 31 травня по 3 червня у Валенсії (Іспанія). Під час заходу було представлено понад 150 наукових сесій, які відобразили той факт, що алергологія продовжує неухильно розвиватися, а в центрі уваги […]
Принцип алергеноспецифічної імунотерапії (АСІТ) полягає у багаторазовому введенні специфічних алергенів з метою індукції імунологічної толерантності для захисту від симптоматичних алергічних реакцій 1 типу (опосередкованих IgE), зумовлених причинними алергенами. Уперше концепцію АСІТ запропонував Леонард Нун, який у 1911 р. опублікував свої висновки в журналі Lancet, продемонструвавши, що підшкірне застосування водного екстракту пилку трави зменшує сезонні симптоми полінозу й астми. Відтоді сформульовано певні показання до АСІТ (алергія на пилок дерев і амброзії, кліщів домашнього пилу, отруту перетинчастокрилих); проведено дослідження для визначення діапазону доз; запроваджено різні шляхи введення; стандартизовано виробництво вакцин. Хоча сучасні вакцини й режими дозування стали безпечнішими, головна концепція кардинально не змінювалася понад 100 років. Удосконалення розуміння патогенетичних механізмів алергії сприяло розробленню нових вакцин і нових шляхів уведення алергенів. Із клінічного погляду останні докази довгострокової безпеки й ефективності мають стимулювати інновації в цій галузі. Зазначимо, що переважна кількість публікацій присвячена використанню АСІТ при алергічному риніті та інсектній алергії до перетинчастокрилих комах, тому в цій публікації ми зупинилися на використанні АСІТ саме при алергічному фенотипі бронхіальної астми та IgE-опосередкованій харчовій алергії.
Стаття у форматі PDF Переклала й адаптувала д-р мед. наук Лариса Стрільчук Алергічні захворювання (АЗ) є найпоширенішими хронічними хворобами в Європі: на них страждають близько 150 млн людей. Очікується, що до 2025 р. понад 50% населення Європи матиме той чи інший вид алергії. Враховуючи зростання частоти АЗ та складність визначення основних сенсибілізувальних алергенів, для оптимального […]
Стаття у форматі PDF Автори: Сергій Вікторович ЗАЙКОВ, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент ВГО «Асоціація алергологів України» Проблема алергічних захворювань (АЗ) є надзвичайно багатогранною, оскільки ці хвороби є дуже поширеними та суттєво погіршують якість життя пацієнтів. Окрім того, алергопатологія має системний […]
