Атопічний дерматит: бар’єроорієнтований підхід у світлі сучасних рекомендацій

Стаття у форматі PDF

Автор: Микола Леонідович АРЯЄВ, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії Одеського національного медичного університету

Атопічний дерматит (АтД) є хронічним багатофакторним захворюванням, у патогенезі якого епідермальна бар’єрна дисфункція відіграє центральну роль на всіх етапах перебігу хвороби – від дебюту до ремісії. Відповідно до оновлених рекомендацій Американської академії дерматології (AAD, 2026) регулярне застосування бар’єровідновних засобів є обов’язковим компонентом терапії АтД у педіатричних і дорослих пацієнтів незалежно від ступеня тяжкості.

Сучасні ламелярні емоленти з фізіологічними ліпідами, зокрема церамідами, в поєднанні з регенеративними агентами, як-от пантенол, забезпечують патогенетично обґрунтований вплив на ключову ланку захворювання – структурну та функціональну неповноцінність рогового шару епідермісу. До таких емолентів належить крем Бепантен® Сенсідерм.

Наш досвід свідчить, що Бепантен® Сенсідерм завдяки вмісту церамідів і пантенолу сприяє швидкому полегшенню свербежу та почервоніння шкіри, ефективно відновлює порушений епідермальний бар’єр і знижує ризик загострень хвороби. Застосування засобу є патогенетично обґрунтованим вибором для тривалої базової терапії АтД.

Отже, інтеграція бар’єровідновної терапії на основі ламелярних ліпідів у стандарт ведення пацієнтів з АтД відповідає сучасним міжнародним рекомендаціям і концепції довготривалого контролю хвороби, орієнтованої на покращення клінічних результатів і якості життя пацієнтів.

Актуальність

АтД є хронічним рецидивним запальним захворюванням шкіри з високою поширеністю в педіатричній і дорослій популяціях і значним впливом на якість життя пацієнтів та їхніх родин. Сучасні дані свідчать, що АтД вражає близько 20% дітей і 2-10% дорослих у різних регіонах світу, маючи тенденцію до раннього дебюту та тривалого перебігу [1, 2]. Тому лікування АтД є важливою сферою сучасних рекомендацій.

Роль дисфункції шкірного бар’єра в патогенезі АтД

Згідно з оновленими рекомендаціями AAD (2026) АтД слід розглядати як захворювання з первинною бар’єрною дисфункцією епідермісу, яка не лише супроводжує запалення, але й відіграє ключову роль у його ініціації та підтриманні, особливо в дитячому віці [3]. Порушення структури рогового шару, зумовлене дефіцитом і дисбалансом церамідів та інших міжклітинних ліпідів, призводить до підвищеної трансепідермальної втрати вологи, збільшення проникнення алергенів і мікробних антигенів, формування типового для АтД «сверблячого циклу» [4, 5].

Багатофакторний патогенез АтД охоплює генетичну схильність, імунну дисрегуляцію Th2-типу, нейроімунні механізми свербежу (зокрема участь інтерлейкіну-31), а також мікробіомні зміни. Втім, саме неповноцінність епідермального бар’єра нині визнано універсальною терапевтичною мішенню на всіх етапах захворювання – від початкових проявів до ремісії [5, 6]. Це обґрунтовує провідну роль базової бар’єровідновної терапії в сучасних стратегіях лікування АтД.

Клінічні рекомендації та місце бар’єровідновної терапії

Відповідно до настанов AAD (2026) регулярне застосування емолентів є обов’язковим компонентом лікування АтД у дітей незалежно від ступеня тяжкості та має розглядатися як базова терапія поряд із протизапальними засобами [3]. Особливий наголос зроблено на виборі засобів, які здатні не лише зволожувати шкіру, а й відновлювати ліпідну архітектуру рогового шару, мінімізуючи потребу в частому застосуванні топічних кортикостероїдів.

Огляд Annals of Internal Medicine підкреслює, що сучасний контроль АтД неможливий без раннього та безперервного впливу на бар’єрну функцію шкіри, оскільки клінічне поліпшення без відновлення бар’єра асоціюється з високим ризиком рецидивів [5]. Із цього погляду емоленти із церамідами та фізіологічними ліпідами розглядаються як патогенетично обґрунтований компонент довготривалої терапії.

Порівняльний огляд бар’єрної дисфункції при контактному й атопічному дерматиті підтвердив, що саме при АтД дефект ліпідних ламелів має генералізованіший і стійкіший характер; це потребує застосування спеціалізованих ламелярних формул, здатних інтегруватися в міжклітинний ліпідний матрикс [6].

Дослідження також продемонстрували важливість пом’якшувачів, які поєднують інгредієнти з комплементарними властивостями [7].

Отже, використання сучасних ламелярних емолентів у поєднанні з регенеративними компонентами (як-от пантенол) відповідає принципам персоналізованого та профілактично орієнтованого підходу до ведення пацієнтів з АтД.

Застосування крему Бепантен® Сенсідерм при АтД

Як засіб, що поєднує інгредієнти з комплементарними властивостями для базової терапії АтД, ми у своїй практиці використовуємо Бепантен® Сенсідерм. Крем містить ліпіди з ламелярною структурою, подібною до структури власних ліпідів шкіри, як-от цераміди. Ламелярні ліпіди крему Бепантен® Сенсідерм можуть проникати в пошкоджений ліпідний бар’єр рогового шару шкіри та зв’язуватися з ним, тим самим відновлюючи його. Цей ефект посилюється пантенолом, який теж входить до складу крему й забезпечує оптимальні умови для природного процесу регенерації шкіри.

Бепантен® Сенсідерм підходить для немовлят, дітей і дорослих, може використовуватися в період вагітності та грудного годування [8]. Пройшов клінічні дослідження в педіатрії та дерматології [9, 10]. Наноситься кілька разів на день за потреби, на подразнену непоранену шкіру. Може наноситися, в тому числі, на повіки, слід лиш уникати потрапляння на слизові оболонки.

Наш досвід практичного застосування крему Бепантен® Сенсідерм у педіатричній клініці протягом року продемонстрував його високу ефективність.
Клінічні ефекти полягають у полегшенні свербежу (вже протягом 30 хвилин після нанесення), поліпшенні зволоження шкіри, зменшенні почервоніння, зниженні кількості рецидивів. Це узгоджується з даними сучасних оглядів і клінічних настанов [5, 6].

Важливим є досить високий профіль безпеки крему Бепантен® Сенсідерм завдяки відсутності в складі ароматизаторів, консервантів, барвників, силікону й емульгаторів. Це відповідає вимогам пацієнтів до засобів для лікування АтД [13].

Обговорення

Сучасні уявлення про патогенез АтД суттєво еволюціонували впродовж останнього десятиліття – від переважно імунозапального трактування до інтегративної моделі, в центрі якої перебуває первинна бар’єрна дисфункція епідермісу. Оновлені клінічні настанови AAD (2026) чітко визначають порушення структури рогового шару як фундаментальний патогенетичний механізм АтД, особливо в педіатричній популяції, та підкреслюють необхідність раннього й безперервного бар’єровідновного втручання [3].

Результати експериментальних і клінічних дослід­жень підтверджують, що дефіцит церамідів і дезорганізація міжклітинних ліпідних ламелів призводять не лише до підвищення транс епідермальної втрати води, але й до посилення проникності шкіри для алергенів і мікробних факторів; це запускає хронічне запалення та нейроімунні механізми свербежу [4, 12]. У цьому контексті формування «сверблячого циклу» розглядається як вторинний наслідок бар’єрної неспроможності, а не виключно як прояв імунної активації.

Огляд Annals of Internal Medicine підкреслює, що клінічно орієнтований контроль запалення без адекватного відновлення епідермального бар’єра має короткотривалий ефект і асоціюється з високою частотою рецидивів АтД [5]. Це положення узгоджується з даними систематичних оглядів і метааналізів, які демонструють переваги емолентів з фізіологічними ліпідами щодо зменшення тяжкості хвороби за шкалою SCORAD і підвищення гідратації рогового шару [13].

На особливу увагу заслуговує питання якісного складу емолентів. Порівняльний огляд продемонстрував, що на відміну від контактного дерматиту при АтД бар’єрна дисфункція має системний і стійкий характер; це обґрунтовує потребу у використанні спеціалізованих ламелярних формул, здатних інтегруватися в порушений ліпідний матрикс [6]. Саме такі підходи відповідають концепції патогенетично спрямованої терапії, задекларованої в сучасних міжнародних рекомендаціях.

Висновок

Застосування ламелярних ліпідних технологій у поєднанні з регенеративними компонентами (зокрема пантенолом), що входять до складу крему Бепантен® Сенсідерм, є практичною реалізацією бар’єроорієнтованого підходу до терапії АтД у світлі рекомендацій AAD (2026). Клінічні ефекти полягають у полегшенні свербежу, поліпшенні зволоження шкіри, зменшенні почервоніння, зниженні кількості рецидивів.
Результати застосування крему Бепантен® Сенсідерм є прикладом терапії, що змінює перебіг захворювання (disease-modifying therapy), спрямованої не лише на контроль симптомів, а й на довгострокову стабілізацію перебігу хвороби.

Література

  1. Skayem C., Richard M.A., Saint Aroman M., et al. Epidemiology of atopic dermatitis: a global worldwide study. Clin. Exp. Dermatol. 2025; 50 (10): 2054-2056. doi: 10.1093/ced/llaf233.
  2. Puerta-Durango K., Chiesa Fuxench Z.C. Global burden of atopic dermatitis. Dermatol. Clin. 2024; 42 (4): 519-525. doi: 10.1016/j.det.2024.05.006.
  3. Davis D.M.R., Alikhan A., Bercovitch L., et al. Guidelines of care for the management of atopic dermatitis in pediatric patients. J. Am. Acad. Dermatol. 2026; S0190-9622(26)00343-9. Advance online publication. doi: 10.1016/j.jaad.2026.02.113.
  4. Sakai T., Sato T., Nishizaka T., et al. Stratum corneum ceramide abnormalities in atopic dermatitis: pathophysiology and implications for disease management. J. Dermatol. 2025; 53 (3): 380-387. doi: 10.1111/1346-8138.70098.
  5. Drucker A.M. Atopic dermatitis. Ann. Intern. Med. 2026; 179 (3): ITC33-ITC48. doi: 10.7326/ANNALS-25-05580.
  6. Maeng J., Jeong S., Kim H. Skin barrier dysfunction in contact and atopic dermatitis: a comparative review. Allergy Asthma Immunol. Res. 2026; 18 (2): 173-181. doi: 10.4168/aair.2026.18.2.173.
  7. Wollenberg A., Werfel T., Ring J., et al. Atopic dermatitis in children and adults – diagnosis and treatment. Dtsch Arztebl Int. 2023; 120: 224-234. doi: 10.3238/arztebl.m2023.0011.
  8. Vestergaard C., Wollenberg A., Barbarot S., et al. European task force on atopic dermatitis position paper: treatment of parental atopic dermatitis during preconception, pregnancy and lactation period. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. 2019; 33 (9): 1644-1659. doi: 10.1111/jdv.15709.
  9. Stettler H., et al. Improved itch relief with new product formulation for topical treatment in patients with mild-to-moderate atopic dermatitis: results from an exploratory trial. Key Opinions in Medicine. 2016; 11 (7).
  10. Stettler H., et al. A new topical panthenol-containing emollient for maintenance treatment of childhood atopic dermatitis: results from a multicenter prospective study. Journal of Dermatological Treatment. 2017; 28 (8): 774-779. doi: 10.1080/09546634.2017.1328938.
  11. Heinz K.C., Beaudart C., De Greef A., et al. Patients’ preferences for atopic dermatitis treatments in Europe: a discrete choice experiment. Expert Review of Pharmacoeconomics & Outcomes Research. 2026; 26 (1): 131-138. doi: 10.1080/14737167.2025.2594633.
  12. Kunimura K., Fukui Y. The molecular basis for IL-31 production and IL-31-mediated itch transmission: from biology to drug development. Int. Immunol. 2021; 33 (12): 731-736. doi: 10.1093/intimm/dxab065.
  13. Nugroho W.T., Sawitri S., Astindari A., et al. The efficacy of moisturisers containing ceramide compared with other moisturisers in the management of atopic dermatitis:a systematic review and meta-analysis. Indian J. Dermatol. 2023; 68 (1): 53-58. doi: 10.4103/ijd.ijd_991_22.

 

Категорії

Рубрики