Європейський конгрес EAACI 2025: головні новини та тренди

Стаття у форматі PDF

Підготувала лікарка-алерголог Ірина Калікіна

У червні в Глазго (Велика Британія) відбувся щорічний конгрес Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI). Захід зібрав понад 7600 учасників з більш ніж 100 країн і проходив під гаслом «Розширюючи межі в алергології, астмі й імунології: інтегруючи здоров’я планети заради сталого майбутнього» [1].

Протягом 4 днів (13-16 червня) провідні світові фахівці ділилися найновішими відкриттями, обговорювали оновлені клінічні настанови й інновації в діагностиці та лікуванні алергічних захворювань.

Попри складні обставини воєнного часу, Україна була представлена на конгресі EAACI 2025 делегацією з понад 30 спеціалістів. Українські науковці презентували 22 постерні доповіді та 4 усні презентації.

Активна участь української делегації демонструє зацікавленість наукової спільноти та її прагнення до продовження професійного розвитку навіть у найскладніші для країни часи. Це свідчить про високий рівень відданості українських алергологів й імунологів своїй професії та науковій діяльності.

Оновлення клінічних настанов

Бронхіальна астма. На EAACI 2025 експерти наголошували, що персоналізація терапії астми – ключовий тренд. Підбір лікування на сьогодні здійснюється з огляду на фенотип/ендотип хвороби (наприклад, Т2-запалення), супутні стани та спосіб життя пацієнта. Важливо, що до наявних принципів (раннє застосування протизапальної терапії, індивідуалізація підходу в лікуванні, контроль тригерів) додалося й нефармакологічне лікування. Новий позиційний документ EAACI вперше дав рекомендації щодо фізичних вправ при астмі як частини плану лікування [2]. Регулярне дозоване фізичне навантаження розглядається не лише як безпечна, а і як «модифікувальна» терапія, що покращує контроль астми та корегує співнаявні проблеми (ожиріння, депресію тощо).

У лікуванні тяжкої астми розглядали можливість використання біологічних препаратів (моноклональних антитіл). Зокрема, препарати проти IgE й еозинофільного запалення демонстрували здатність різко знизити частоту загострень і покращити якість життя пацієнтів з тяжкою астмою. Водно­час експерти відзначали нерівномірний доступ до біологічної терапії в різних країнах, що залишається проблемою.

Також увага приділялася коморбідним станам при астмі – поєднанню з хронічним поліпозним риносинуситом, алергічним ринітом тощо. Такі поєднання підтверджували концепцію «єдиних дихальних шляхів» і необхідність тісної співпраці пульмонологів з ЛОР-лікарями для комплексного ведення таких пацієнтів.

Харчова алергія. У фокусі однієї із сесій конгресу EAACI 2025 опинилися свіжі Європейські рекомендації з лікування та діагностики IgE-опосередкованої харчової алергії [3, 4], над якими працювала міжнародна команда провідних фахівців з алергології. Нова настанова робить акцент на детально зібраному алергологічному анамнезі: рекомендується стандартизований перелік запитань під час опитування (наприклад, про типові симптоми, час появи та тривалість реакції, харчові тригери, умови вживання їжі тощо).

Правильно проведений харчовий провокаційний тест залишається золотим стандартом діагностики, але він не завжди можливий. Тому в настанові приділено велику увагу лабораторній діагностиці, зокрема визначенню специфічних IgE до харчових алергенів та їхніх компонентів у комплексі з клінічною оцінкою. Компонентна алергодіагностика допомагає уникнути хибних діагнозів і непотрібних дієт. Рекомендації щодо лікування окреслюють можливості імуномодулювальної терапії (включно з алергенспецифічною імунотерапією (АСІТ) і біологічними препаратами), а також обсяг невідкладної допомоги за непередбаченої («випадкової») алергічної реакції.

Анафілаксія. Життєзагрозливі алергічні реакції залишаються в центрі уваги клінічних і наукових спільнот. Європейська настанова з діагностики та ведення анафілаксії була оновлена незадовго до конгресу (перегляд EAACI 2021), і її ключові рекомендації та положення консенсусного звіту GA2LEN 2024 року знайшли відображення у виступах експертів [5, 6].

Адреналін залишається першим і головним препаратом при анафілаксії. У всіх рекомендаціях наголошується, що внутрішньом’язове введення адреналіну має відбуватися якомога раніше при появі ознак системної реакції.

У рекомендаціях підкреслюються важливість забезпечити всіх пацієнтів з ризиком анафілаксії автоматичними шприц-ручками з адреналіном (автоін’єкторами) для екстреного використання й доцільність структурованого навчання для всіх пацієнтів та їхніх родин щодо дій при анафілаксії. Симуляційні тренінги та використання візуальних підказок (пам’яток, інфографіки) для лікарів і медперсоналу також пропонуються як методи поліпшити навички розпізнавання й надання невідкладної допомоги.

Обговорювалися й дані щодо критеріїв діагностики анафілаксії. Зокрема, пропонується поряд із клінічними критеріями використовувати лабораторне підтвердження – вимірювання рівня триптази в крові (після стабілізації пацієнта) як об’єктивний маркер перенесеної анафілактичної реакції, адже це може допомогти в суперечливих випадках.

Атопічний дерматит (екзема). У галузі алергології шкіри активно обговорювалися аспекти застосування біологічної терапії та малих молекул для середньотяжкого атопічного дерматиту. Якщо раніше пацієнтам з тяжкою екземою після вичерпання топічних стероїдів / інгібіторів кальциневрину та фототерапії пропонували тільки системні імуносупресанти (цик­лоспорин, метотрексат тощо), то сучасні міжнародні настанови розглядають схеми застосування цільових препаратів (біологічної терапії та JAK-інгібіторів) [7].

Провідні експерти задають тон молодим науковцям і лікарям-практикам

Конгрес EAACI 2025 відзначився й виступами легендарних постатей у галузі алергології та імунології, чиї імена добре відомі фахівцям у всьому світі. Професор Абул Аббас – усесвітньо відомий імунолог, автор фундаментальних підручників з імунопатології – провів ґрунтовний Immunology Update Course, що висвітлював вибрані питання фундаментальної та трансляційної імунології, сучасні дані про механізми імуноопосередкованих захворювань і перспективні терапевтичні мішені.

Демонстрацію взаємозв’язків довкілля й алергії проводив професор Тарі Хаахтела (Фінляндія). У своїй доповіді «Роль природи в лікуванні: використання біорізноманіття для боротьби з астмою й алергіями» він показав, як біорізноманіття навколо нас сприяє формуванню здорового мікробіому людини та тим самим знижує ризик алергічних захворювань.

Ізабелла Аннезі-Меансано (Франція), котра є спів­авторкою настанови EAACI «Рекомендації щодо впливу забруднювачів повітря в приміщеннях на ризик розвитку астми та наслідки, пов’язані з астмою» [8], у своїй доповіді наводила переконливі докази, що глобальне потепління подовжує сезон пилкування рослин і підвищує концентрацію алергенного пилку в повітрі, спричиняє поширення нових алергенних рослин, а також збільшує кількість лісових пожеж і спор цвілі в повітрі.

Ці та багато інших провідних фахівців у своїх галузях поширювали передовий досвід серед молодих лікарів і спеціалістів-практиків.

Цікавими стали й сесії для молодих науковців: цьогоріч досвідчені колеги ділилися практичними порадами з написання статей (Доріс Коллман, Німеччина), участі в грантових дослідженнях (Джулія Аптон, Канада), формування дослідницьких команд і пошуку наставників у науковому середовищі (Стефан Шюльке, Німеччина).

Питання лабораторної діагностики та технологій

Спеціальний симпозіум, організований за підтримки компанії Thermo Fisher Scientific (виробник діагностичних систем ImmunoCAP), мав сесію, присвячену новітнім технологіям у діагностиці алергій. Під гаслом We care. We are precise. Let’s test («Ми дбає­мо. Ми точні. Тестуймо») експерти обговорювали, як сучасна високоточна лабораторна діагностика допомагає в щоденній практиці алергологів.

Фахівці ділилися досвідом, як такі тести дають змогу розрізнити первинну сенсибілізацію від перехресної, дискутували, в яких випадках краще обирати компонентну алергодіагностику, а в яких – мультиплексні рішення. Доповідачі симпозіуму (Рональд ван Рі, Нідерланди; Александра Сантос, Велика Британія; Рейчел Петерс, Австралія) підкреслювали, що точна діагностика є основою правильного лікування. Зокрема, компонентна алергодіагностика дає змогу прийняти важливе рішення про призначення АСІТ, відстеження рівнів специфічних IgE в динаміці, що корисно для оцінювання ефективності АСІТ або елімінаційної дієти.

У галузі діагностики алергії in vitro обговорювалося використання тесту активації базофілів у медичній практиці як перспективного методу функціонального оцінювання алергічної реакції. Хоча таке тестування поки що не ввійшло широко до рекомендацій, на конгресі наводилися результати досліджень, коли тест допомагав вирішити дилему в разі медикаментозних алергій і прогнозувати тяжкість реакції на арахіс та інші харчові алергени.

Окремою темою стало впровадження цифрових технологій у діагностику: мобільні застосунки для відстеження симптомів, електронні щоденники алергії, платформи для аналізу «великих даних» IgE-профілів і багато іншого.

Програма заходу охоплювала широкий діапазон доповідей і матеріалів – від фундаментальних досліджень до практичних рішень та інструментів, що можна застосовувати в щоденній практиці вже сьогодні. Щорічний конгрес показав, що алергологія стрімко рухається в бік високої точності та технологічності. Сьогодні лікар уже має в розпорядженні інструменти, про які раніше міг тільки мріяти: молекулярні тести, цифрові помічники, розумні пристрої для контролю середовища. Усе це покращує і діагностику, і моніторинг, і профілактику алергічних захворювань, даючи шанс пацієнтам на безпечніше та комфортніше життя.

Література

  1. Конгрес EAACI 2025 (офіційні пресрелізи, матеріали сесій, огляди).
  2. Price O.J., et al. Exercise recommendations and practical considerations for asthma management – an EAACI position paper. Allergy. 2025; 80: 1572-1591. doi: 10.1111/all.16573.
  3. Santos A.F., Riggioni C., Agache I., et al. EAACI guidelines on the management of IgE-mediated food allergy. Allergy. 2025; 80: 14-36. doi: 10.1111/all.16345.
  4. Santos A.F., Riggioni C., Agache I., et al. EAACI guidelines on the diagnosis of IgE-mediated food allergy. Allergy. 2023; 78: 3057-3076. doi: 10.1111/all.15902.
  5. Muraro A., Worm M., Alviani C., et al. EAACI guidelines: anaphylaxis (2021 update). Allergy. 2022; 77: 357-377. doi: 10.1111/all.15032.
  6. Dribin T.E., et al. Anaphylaxis definition, overview, and clinical support tool: 2024 consensus report – a GA2LEN project. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2025; 156 (2): 406-417.e6. doi: 10.1016/j.jaci.2025.01.021.
  7. AAAAI/ACAAI JTF Atopic Dermatitis Guideline Panel, et al. Atopic dermatitis (eczema) guidelines: 2023 American Academy of Allergy, Asthma and Immunology / American College of Allergy, Asthma and Immunology Joint Task Force on Practice Parameters GRADE – and Institute of Medicine – based recommendations. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 2024; 132 (3): 274-312.
  8. Agache I., Annesi-Maesano I., Cecchi L., et al. EAACI guidelines on environmental science for allergy and asthma – recommendations on the impact of indoor air pollutants on the risk of new-onset asthma and on asthma-related outcomes. Allergy. 2025; 80: 651-676. doi: 10.1111/all.16502.

Категорії

Рубрики