Новий погляд на профіліни з точки зору прогресування алергічних захворювань. Розбір клінічного випадку

Стаття у форматі PDF

Автор: Ольга Олександрівна НАУМОВА, кандидат медичних наук, Центр алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів, ДУ «Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ)

Респіраторна алергія є загальною проблемою громадського здоров’я через її поширеність, вплив на якість життя та вартість лікування. Нині вона вражає 10-25% населення, при цьому її частота постійно зростає протягом останніх трьох десятиліть [1, 2]. Рік у рік збільшується кількість пацієнтів, які мають полісенсибілізацію. Частка полісенсибілізованих осіб може широко варіювати від 20 до 90% обстежених популяцій [3].

Полісенсибілізацію визначають як сенсибілізацію до двох або більше алергенів. Також полі­алергію визначають як клінічно підтверджену алергію на два чи більше алергени (тобто специфічну сенсибілізацію в шкірних прик-тестах (skin prick-test, SPT) або за допомогою визначення специфічних антитіл класу IgE (sIgE) в крові. Полісенсибілізовані пацієнти не обов’язково мають поліалергію, тоді як усі поліалергічні пацієнти полісенсибілізовані [4].

Отже, в пацієнтів, полісенсибілізованих до пилку, може бути важко встановити, яке джерело пилку відповідає за респіраторні симптоми. Це може бути особливо обтяжливим для пацієнтів, чутливих до різних алергенних джерел пилку або до пилку, який має схожі періоди пилкування в одній географічній зоні.

Сьогодні для багатьох пацієнтів проведення діагностики алергічних захворювань за допомогою лише звичайних методів, як-от SPT або sIgE, для цілих екстрактів може бути недостатнім, і не завжди можливо встановити, які алергени є мажорними або які алергени є позитивними через феномен перехресної реактивності. Сross-reactive determinants (CRD) був запропонований різними авторами [5-7] як важливий діагностичний інструмент не лише для встановлення профілю сенсибілізації пацієнтів, а й тому, що він може допомогти у виборі найадекватнішої алергеноспецифічної імунотерапії [8]. Нещодавні дослідження показали, що часто полісенсибілізація може бути наслідком перехресної реактивності, спричиненої сенсибілізацією до паналергенів,  як-от профілін, полкальцин або білки перенесення ліпідів [9, 10]. Через сенсибілізацію до цих молекул важко визначити, чи є позитивний тест на цілий екстракт, або SPT, або sIgE позитивним унаслідок первинної сенсибілізації чи феномену перехресної реактивності.

Профілін – це білок, який присутній у всіх еукаріотичних клітинах і відповідає за перехресну реакцію між пилком, латексом і рослинною їжею. Він був класично визнаний другорядним або майже нерелевантним алергеном, хоча останні дані змінюють цю концепцію.

У лікуванні загострення полісенсибілізованих пацієнтів перше місце залишається за антигістамінними препаратами (АГП) II покоління. Порівняно з I поколінням вони мають швидкий початок дії (від хвилин до годин), прості у використанні та дуже ефективні за таких симптомів, як ринорея, чхання, свербіж у носі й очах. Ці засоби здебільшого не мають антихолінергічних побічних ефектів, не проникають крізь гематоенцефалічний бар’єр і безпечніші за АГП I покоління [11]. Дуже важливо під час призначення препарату полісенсибілізованим пацієнтам бути впевненим, що він не спричинить звикання, оскільки інколи пацієнт змушений приймати АГП понад 2-3 місяці.

Далі представлено розбір клінічного випадку пацієнта із сенсибілізацією до профілінів.

В алергоцентр звернувся чоловік 57 років зі скаргами на закладеність носа, чхання, виділення з носа, сльозотечу з березня по жовтень. Хворіє понад 10 років, симптоми посилюються в серпні. У період загострення є порушення сну, зниження денної активності. Перші симптоми виникли в серпні 10 років тому й були незначними, тривали 3-4 тижні. Пацієнт приймав АГП періодично на вимогу. Щороку симптоми посилювалися та стали турбувати пацієнта вже й у травнічервні. Останні кілька років легкі симптоми алергії почали турбувати наприкінці березня. Нещодавно з’явилася алергічна реакція на диню, яка проявляється свербежем у порожнині рота. За 10 днів до приходу в алергоцентр у пацієнта розвинулася гостра алергічна реакція, коли він був у магазині та вирішив подивитися, з чого складається подушка. Після відкриття подушки різко почав чхати, з’явилися виділення з носа, наб­рякли очі. Пацієнт був змушений прийняти АГП.

Хворий звернувся до алергоцентру в період ремісії, тож йому були проведені прик-тести з екстрактами алергенів. Для встановлення прик-тестів використовували стандартні набори пилкових алергенів, які містять в 1 мл 10 000 PNU за стандартною методикою [12].

Під час проведення прик-тестів у пацієнта було виявлено сенсибілізацію до пилку дерев – берези 6×7, вільхи 5×5; тимофіївки 6×7; бур’янів – амброзії 8×10 і незначну (меншу, ніж гістамін 5×5) – полину 3×3.

Для підтвердження сенсибілізації пацієнту було рекомендовано пройти молекулярну алергодіагностику. За її результатами було виявлено сенсибілізацію до мажорного алергену амброзії Amb a 1 (Pectate lyase) 22,68 та до мінорних компонентів дерев і лугових трав, а саме до профілінів: Phl p 12 (Profilin) тимофіївка лучна 2,41; rBet v 2 (Profilin) береза повисла – 8,60; Pho d 2 (Profilin) фінікова пальма – 3,88.

Симптоми, які турбують пацієнта в березні та травні, зумовлені сенсибілізацією до профілінів.

Профілін вважається більш спотворювальним алергеном за шкірного тестування з цільними екстрактами пилку, ніж інші повітряно-крапельні алергени

Сенсибілізація до профіліну ставить під загрозу діагностику алергії на пилок і вибір імунотерапії. Хоча діагностика зі встановленням компонентів може визначити його вплив, індивідуальних методів лікування немає. Останніми роками кілька нових публікацій показали, що профілін варто брати до уваги та за певних обставин вважати його маркером тяжкості, алергеном, здатним індукувати респіраторні симптоми, й у своїй природній очищеній формі потенційним кандидатом для етіологічного лікування харчової алергії. Сучасні дані про профіліни переконливо підтверджують необхідність зміни прийнятої раніше парадигми щодо цього алергену.

Профілін – висококонсервативний білок від 12 до 15 кДа, присутній у всіх еукаріотичних клітинах, що є основною причиною перехресної сенсибілізації між різними видами пилку та між пилком і продуктами рослинного походження. До сьогодні він вважався незначним пилковим алергеном, оскільки повідомлялося, що лише 20% пацієнтів з алергією на пилок сенсибілізовані до цього білка. Залежно від географічного розташування проаналізованих популяцій поширеність сенсибілізованих пацієнтів різна – від приблизно 5% у шведських пацієнтів з алергією на пилок берези до 20-30% у популяціях, які проживають в Австрії, Франції, Португалії, Італії, та 60% в Іспанії [13-15].

Пацієнти, сенсибілізовані до профіліну, можуть клінічно реагувати на численні джерела алергенів, проявляючи багаторічні симптоми й тяжчий алергічний фенотип.

Профілін діє як клінічно значущий аероалерген і може виступати в ролі причинного алергену в пацієнтів із полінозом. Прикладом тому є опуб­лікований Favré та співавт. клінічний випадок пацієнта з алергією на пилок трав і диню, в якого з часом розвинувся поліноз на весняні дерева. При цьому в нього були негативні sIgE до rBet v 1, rBet v 4 і rBet v 6, але позитивні sIgE до rBet v 2.
Потенціал березового профіліну спричиняти респіраторні симптоми було продемонстровано за допомогою назальних і бронхіальних провокаційних тестів. Це дає змогу припустити, що симптоми, які в пацієнта виникають навесні, пов’язані з сенсибілізацією тільки до Bet v 2 [16].
Ще одне дослідження продемонструвало, що профілін може зумовлювати очні симптоми з nPho d 2 у двох групах пацієнтів із пилковою алергією: до однієї увійшли пацієнти, чутливі до профіліну (n=17), а друга група була контрольною та включала несенсибілізованих до профіліну пацієнтів (n=14). Профілін-сенсибілізовані пацієнти в 65% випадків мали позитивну відповідь на провокаційні тести, тоді як жоден із пацієнтів контрольної групи не відреагував на провокацію. У дослідженні використовували два розведення (50 і 5 мкг/мл), і в більшості випадків, щоб викликати реакції в пацієнтів, була потрібна вища доза для отримання позитивних результатів тесту [17].

Профілін є маркером тяжкості проявів алергічної реакції

J. Ruiz-Hornillos і співавт. продемонстрували, що сенсибілізація до профіліну є маркером тяжкості в пацієнтів із ринокон’юнктивітом й астмою, опосередкованою пилком. У дослідження було включено 79 осіб: 50 пацієнтів, які мали сенсибілізацію до профілінів, і 29 – контрольної групи. Кон’юнктивальні та бронхіальні провокаційні тести проводили з очищеним профіліном (Pho d 2) фінікової пальми в обох групах. Провокаційні кон’юнктивальний і бронхіальний тести були позитивними в 95 та 90% у досліджуваній групі й негативні в контрольній групі [18]. Попередні спостереження також свідчать про важливість профіліну як маркера еволюції та раннього маркера тяжкості астми серед пацієнтів, чутливих до профіліну [19, 20].

Профілін є маркером довготривалого алергічного захворювання

Це доведено численними дослідженнями, одне з найбільших – проведене в Німеччині багатоцентрове дослідження алергії, яке тривало 13 років, за участю когорти дітей (3820). У 177 дітей, у яких зрештою розвинувся сезонний алергічний риніт на траву, сенсибілізація до профіліну незмінно з’являлася на пізніх стадіях перебігу й ніколи не була раннім маркером, що підтверджує її роль як індикатора довготривалого захворювання [21].

Це ми й спостерігаємо в нашого пацієнта.
Спочатку симптоми турбували його тільки в серпні-вересні, потім стали турбувати в травні (сенси­білізація до Phl p 12), а потім і в серпнівересні (сенсибілізація до rBet v 2).

Профілін є клінічно значущим харчовим алергеном

Харчова алергія на профілін вважається вторинним алергеном первинного респіраторного алергічного захворювання [22] з подальшим розвитком так званого пилково-харчового синд­рому (pollen-food allergy syndrome, PFAS). Термін PFAS було запропоновано для визначення оральних симптомів після первинної сенсибілізації до пилкових алергенів, що призводить до спільного розпізнавання IgE між рослинними аероалергенами та рослинною їжею через алергени, що належать до харчової алергії класу 2 [23]. Симптоми PFAS зазвичай обмежені слизовою оболонкою ротоглотки та виникають одразу або через 5-10 хвилин після вживання свіжих фруктів, овочів, горіхів, бобових або насіння. Орофарингеальні симптоми включають губний і орофарингеальний свербіж, парестезію, ангіоневротичний набряк слизової оболонки порожнини рота, губ, язика, піднебіння та глотки, свербіж у вухах, червоні плями на сли­зовій оболонці та пухирі й відчуття стиснення в гортані, що може спричинити захриплість, тобто оральний алергічний синдром. Симптоми зазвичай тривають від кількох хвилин до пів години (рис.).

Рис. Продукти, що найчастіше беруть участь у розвитку харчової алергії, спричиненої профіліном (M. Wallner et al. The Concept of Pollen Panallergens: Profilins and Polcalcins. Molecular Allergy Diagnostics. Innovation for a Better Patient Management. 2017; 43-57)

Продуктами, які найчастіше беруть участь у розвитку харчової алергії, спричиненої профіліном, є диня та кавун, імовірно, через те, що вищий рН дині порівняно з іншими фруктами й овочами підвищує стабільність профіліну та забезпечує ефективнішу взаємодію зі слизовою оболонкою.

Оральний алергічний синдром у вигляді свербежу порожнини рота після вживання дині  зумовлений у нашого пацієнта сенсибілізацією до профіліну дині Cuc m 2.

Профілін латексу

Профілін латексу (Hev b 8) вважається клінічно нерелевантним алергеном, тому чутливі до нього пацієнти не потребують уникнення латексу під час хірургічних процедур [24]. Більшість осіб, сенсибілізованих до латексу, мають профілін-сенсибілізацію з моносенсибілізацією до Hev b 8. Згідно з попередніми дослідженнями моно сенсибілізовані до Hev b 8 особи не виявляли латексоспецифічних симптомів у разі контакту з латексовмісним матеріалом. Є повідомлення про симптоми алергії, спричинені контактом із латексом за моносенсибілізації до Hev b 8 [25]. Єдиними симптомами, про які повідомлялося в деяких випадках, були сумнівні або легкі оральні симптоми при контакті з їжею (ківі або бананом) [26]. Це свідчить про те, що присенсибілізації до Hev b 8 латексний профілін може частково зумовлювати синдром латексного плода.

У нашого пацієнта за 10 днів до візиту в алергоцентр розвинулася гостра алергічна реакція, коли він був у магазині й вирішив подивитися, з чого складається подушка. Після відкриття подушки різко почав чхати, з’явилися виділення з носа, набрякли очі. Пацієнт був змушений прийняти АГП. Подушка була з латексу. У хворого виявлено сенсибілізацію до профіліну латексу – Hev b 8. Такої реакції, як розвинулася в нашого пацієнта, в літературі не описувалося, тому потрібне подальше дослідження причини цієї гострої реакції.

Остаточний діагноз у нашого пацієнта: персистивний алергічний риніт, сенсибілізація до мажорного алергену амброзії (nAmb a 1), мінорних алергенів (профілінів) берези (rBet v 2) та тимофіївки (rPhl p 12), середньотяжкий перебіг. Пилково-харчовой синдром – оральний алергічний синдром на диню. Алергія на латекс.

Рекомендовано: проведення алергеноспецифічної терапії пилком амброзії. У період загострення: Еріус® по 1 таблетці на добу, за потреби назальні кортикостероїди, сольовий душ.

Важливими чинниками при виборі АГП II покоління з погляду лікаря є ефективність, безпека, відсутність седативного ефекту. Найсучасніші АГП II покоління – це активні метаболіти попередньо синтезованих АГП II покоління (так звані нові АГП II покоління). Саме таким препаратом є оригінальний дезлоратадин Еріус®, який являє собою активний метаболіт лоратадину.

Чому ми призначили пацієнту препарат Еріус®?

Пацієнт має персистивний алергічний риніт, симптоми турбують із березня по жовтень. Призначаючи АГП, ми повинні бути впевнені, що до нього не розвинеться звикання, а ефективність зберігатиметься весь період загострення. Дослідження, котрі проводили J. Bousquet і співавт., продемонстрували, що Еріус® не спричиняє звикання та зберігає ефективність навіть на 85-й день лікування.
При цьому пацієнти зазначали суттєве зменшення вираженості надокучливих симптомів алергічного риніту вже з першого дня лікування [27].

Також дезлоратадин продемонстрував ефективність і високий рівень безпеки навіть за тривалого використання при лікуванні алергічного риніту. Рівень побічних ефектів, пов’язаних із лікуванням, був зіставний із групою, яка приймала плацебо [27].

Еріус® – це оригінальний дезлоратадин, активний метаболіт останнього (другого) покоління АГП, що відповідає основним вимогам міжнародних протоколів EAACI/GA2LEN/EDF/WAO й ARIA
до антигістамінних засобів і ефективно контролює симптоми алергії протягом 24 годин. Дезлоратадин відрізняється найвищою селективністю й афінністю до Н1-рецепторів, у 200 разів більше, ніж фексофенадин, у 50 разів більше, ніж цетиризин, і в 3 рази більше, ніж левоцетиризин, виявляючи властивості антагоніста та зворотного агоніста. Маючи 27-годинний період напіввиведення, дезлоратадин підтримує оптимальну клінічну ефективність щодо пригнічення симптомів алергічних проявів навіть через 24 години після застосування. Дезлоратадин не виявляє кардіотоксичності, оскільки не блокує калієві реполяризаційні канали провідної системи серця [29]. Еріус® майже не виявляє седативного ефекту, не порушує здатності до керування автомобілем та іншої психомоторної діяльності, а також не потенціює побічні психомоторні ефекти алкоголю.

Наш пацієнт має виразну закладеність носа, що характерно для осіб із полісенсибілізацією. Для багатьох пацієнтів це найнеприємніший симптом алергічного риніту. Проте закладеність носа – це набагато більше, ніж звичайна неприємність: нічна закладеність носа може порушувати нормальний режим сну, що призводить до денної втоми, порушення когнітивних функцій, розладу настрою та дратівливості [28].

У дослідженнях було продемонстровано, що Еріус® достовірно, як порівняти з плацебо, зменшує закладеність носа, а також чхання, ринорею, свербіж у носі, свербіж/печіння в очах, сльозотечу, почервоніння очей, свербіж у вухах і піднебінні [27, 28]. Також на тлі прийому дезлоратадину зменшувалося відчуття втоми, покращувалися показники сну, працездатність і денна активність порівняно з плацебо [27]. Тобто такі сучасні метаболіти II покоління АГП, як Еріус®, дають можливість максимально швидко й ефективно покращити якість життя людей з алергічним ринітом. У всіх дослідженнях дезлоратадин мав профіль побічних ефектів, подібний до такого плацебо.

Висновки

  • Сенсибілізація до профіліну може зробити діаг­ностику сезонної алергії складною, тому треба проводити молекулярну алергодіагностику для визначення цієї сенсибілізації.
  • Профілін є маркером тяжкості проявів алергічної реакції.
  • Є клінічно значущим харчовим алергеном, який трапляється набагато частіше, ніж передбачалося в минулому.
  • Еріус® є препаратом вибору для пацієнтів з алергічним ринітом, який відповідає основним вимогам міжнародних протоколів EAACI/GA2LEN/EDF/WAO й ARIA до антигістамінних засобів.

 Література

  1. Chiriac A.M., Demoly P. Respiratory allergies. Presse Med. 2013; 42 (4 Pt. 1): 395-404. doi: 10.1016/j.lpm.2012.06.005.
  2. Заболотна Д.Д., Наумова О.О., Гогунська І.В., Забродська Л.В., Пелешенко Н.А., Гайдук В.Д. Комплексне обстеження хворих на сезонний алергічний риніт із перехресною харчовою алергією та без неї. Результати клінічного, оториноларингологічного й алергічного обстеження. Журнал вушних, носових і горлових хвороб, № 5, 2014.
  3. Ciprandi G., Alesina R., Ariano R., Aurnia P., Borrelli P., Cadario G., et al. Characteristics of patients with allergic polysensitization: the POLISMAIL study. Eur. Ann. Allergy Clin. Immunol. 2008; 40: 77-83.
  4. Migueres M., Dávila I., Frati F., Azpeitia A., Jeanpetit Y., Lhéritier-Barrand M., et al. Types of sensitization to aeroallergens: definitions, prevalences and impact on the diagnosis and treatment of allergic respiratory disease. Clin. Transl. Allergy. 2014; 4: 16. http://dx.doi.org/10.1186/2045-7022-4-16.
  5. Douladiris N., Savatianos S., Roumpedaki I., Skevaki C., Mitsias D., Papadopoulos N.G. A molecular diagnostic algorithm to guide pollen immunotherapy in Southern Europe: towards component-resolved management of allergic diseases. Int. Arch. Allergy Immunol. 2013; 162: 163-72.
  6. Darsow U., Brockow K., Pfab T., Jakob T., Petersson C.J., Borres M.P., Ring J., Behrendt H., Huss-Marp J. Heterogeneity of molecular sensitization profiles in grass pollen allergy – implications for immunotherapy? Clin. Exp. Allergy. 2010; 4 (44): 778-86.
  7. Moreno C., Justicia J.L., Quiralte J., Moreno-Ancillo A., Iglesias-Cadarso A., Torrecillas M., Labarta N., García M.A., Dávila I. Olive, grass or both? Molecular diagnosis for [sic: the] allergen immunotherapy selection in polysensitized pollinic patients. Allergy. 2014; 69: 1357-63.
  8. Barber D., de la Torre F., Lombardero M., Antépara I., Colás C., Dávila I., Tabar A.I., Vidal C., Villalba M., Salcedo M., Rodríguez R. Component-resolved diagnosis of pollen allergy based on skin testing with profilin, polcalcin and lipid transfer protein pan-allergens. Clin. Exp. Allergy. 2009; 39: 1764-73.
  9. Barber D., de la Torre F., Lombardero M., Antépara I., Colás C., Dávila I., Tabar A.I., Vidal C., Villalba M., Salcedo M., Rodríguez R. Component-resolved diagnosis of pollen allergy based on skin testing with profilin, polcalcin and lipid transfer protein pan-allergens. Clin. Exp. Allergy. 2009; 39: 1764-1773.
  10. Hauser M., Roulias A., Ferreira F., Egger M. Panallergens and their impact on the allergic patient. Allergy Asthma Clin. Immunol. 2010; 6: 1.
  11. Hansen J., Klimek L., Hörmann K. Pharmacological management of allergic rhinitis in the elderly: safety issues with oral antihistamines. Drugs Aging. 2005; 22 (Suppl. 4): 289-96.
  12. Bousquet J., Heinzerling L., Bachert C., Papadopoulos N., Bousquet P., Burney P., et al. Practical guide to skin prick tests in allergy to aeroallergens. Allergy. 2012 Jan; 67 (1): 18-24.
  13. Elfman L., Svensson M., Lidholm J., Pauli G., Valenta R. Different profiles in specific IgE to rBet v 1 and rBet v 2 in patients allergic to birch pollen from six countries. Int. Arch. Allergy Immunol. 1997; 113: 249-51.
  14. Tavares B., Machado D., Loureiro G., Cemlyn-Jones J., Pereira C. Sensitization to profilin in the Central region of Portugal. Sci. Total Environ. 2008; 407: 273-8.
  15. Asero R., Monsalve R., Barber D. Profilin sensitization detected in the office by skin prick test: a study of prevalence and clinical relevance of profilin as a plant food allergen. Clin. Exp. Allergy. 2008; 38: 1033-7.
  16. Metz Favre C., Pauli G., Castro L., Valenta R., De Blay F. Bet v 2 responsibility in birch-induced symptoms. J. Allergy Ther. 2014; 5 (2): 169-70. doi: 10.4172/2155-6121.1000169.
  17. Núñez R., Carballada F., Lombardero M., Jimeno L., Boquete M. Profilin as an aeroallergen by means of conjunctival allergen challenge with purified date palm profilin. Int. Arch. Allergy Immunol. 2012; 158 (2): 115-9. doi: 10.1159/000330822.
  18. Ruiz-Hornillos J., Angeles López-Matas M., Berges Jimeno P., Henríquez A., Blanco S., Seoane-Rodríguez M., Mahíllo I., Carnés J. Profilin is a marker of severity in allergic respiratory diseases. Allergy. 2020 Apr; 75 (4): 853-861. doi: 10.1111/all.14140.
  19. Asero R., Tripodi S., Dondi A., et al. Prevalence and clinical relevance of IgE sensitization to profilin in childhood: a multicenter study. Int. Arch. Allergy Immunol. 2015; 168 (1): 25-31. doi: 10.1159/000441222.
  20. Alvarado M.I., Jimeno L., De La Torre F., et al. Profilin as a severe food allergen in allergic patients overexposed to grass pollen. Allergy. 2014; 69 (12): 1610-1616. doi: 10.1111/all.12509.
  21. Hatzler L., Panetta V., Lau S., et al. Molecular spreading and predictive value of preclinical IgE response to Phleum pratense in children with hay fever. J. Allergy Clin. Immunol. 2012 Oct; 130 (4): 894-901.e5. doi: 10.1016/j.jaci.2012.05.053.
  22. Fedorov A.A., Ball T., Mahoney N.M., et al. The molecular basis for allergen cross-reactivity: crystal structure and IgE-epitope mapping of birch pollen profilin. Structure. 1997; 5 (1): 33-45. PMID: 9016715. doi: 10.1016/s0969-2126(97)00164-0.
  23. Asero R., Mistrello G., Amato S. The nature of melon allergy in ragweed-allergic subjects: a study of 1000 patients. Allergy Asthma Proc. 2011 Feb; 32 (1): 64-7.
  24. Quercia O., Stefanini G.F., Scardovi A., Asero R. Patients monosensitised to Hev b 8 (Hevea brasiliensis latex profilin) may safely undergo major surgery in a normal (non-latex safe) environment. Eur. Ann. Allergy Clin. Immunol. 2009 Aug; 41 (4): 112-6.
  25. Schuler S., Ferrari G., Schmid-Grendelmeier P., Harr Th. Microarray-based component-resolved diagnosis of latex allergy: isolated IgE-mediated sensitization to latexprofilin Hev b8 may act as confounder. Clin. Transl. Allergy 2013 Mar 28; 3 (1): 11. doi: 10.1186/2045-7022-3-11.
  26. Ganglberger E., Radauer C., Wagner S., Riordain G., Beezhold D.H., Brehler R., Niggemann B., Scheiner O., Jensen-Jarolim E., Breiteneder H. Hev b 8, the hevea brasiliensis latex profilin, is a cross-reactive allergen of latex, plant foods and pollen. Int. Arch. Allergy Immunol. 2001; 125 (3): 216-227. doi: 10.1159/000053819.
  27. Efficacy of Desloratadine in Persistent Allergic Rhinitis – A GA2LEN Study. Jean Bousquet, Claus Bachert, Giorgio W. Canonica, Joaquim Mullol, Paul Van Cauwenberge, Carsten Bindslev Jensen, Wystke J. Fokkens, Johannes Ring, Paul Keith, Gokul Gopalan, Richard Lorber, Torsten Zuberbier, the ACCEPT-2 Study Group. Int. Arch. Allergy Immunol 2010; 153: 395-402. doi: 10.1159/000316351.
  28. Nayak A.S., Schenkel E. Desloratadine reduces nasal congestion in patients with intermittent allergic rhinitis. Allergy. 2001 Nov; 56 (11): 1077-80. doi: 10.1034/j.1398-9995.2001.00082.x. PMID: 11703222.
  29. DuBuske L.M. Pharmacology of Desloratadine. Special Characteristics. Clin. Drug Invest. 2002; 22 (Suppl. 2): 1-11.

Освітньо-практичний журнал Allergy Practice №2 2023р.

Категорії

Рубрики