Колоректальний рак (КРР) є однією з найпоширеніших форм раку у світі. У жінок поширеність КРР посідає друге місце після раку молочної залози, у чоловіків – третє після раку простати й легень. Стандартизовані за віком показники захворюваності та смертності в чоловіків і жінок відрізняються: в чоловіків вищий рівень діагностики (23,4 проти 16,2 на 100 000) та смертності (11,0 проти 7,2 на 100 000) порівняно із жінками.
Світова пандемія ожиріння призвела до збільшення поширеності неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). Щоб підкреслити вагому патогенетичну роль інсулінорезистентності та метаболічних розладів, віднедавна для цього стану запропоновано інший термін – метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки. За різними оцінками, це захворювання вражає від чверті до третини дорослого населення планети, а серед осіб з ожирінням її поширеність сягає 70% [1-3]. НАЖХП діагностують, коли жирові зміни в печінці відбуваються за відсутності значного вживання алкоголю [3]. Найчастішими причинами смерті в цій когорті є серцево-судинні захворювання та стани, пов’язані з печінкою, – стеатогепатит, цироз, гепатоцелюлярна карцинома [1].
Традиційна зустріч, яка щорічно об’єднує фахівців внутрішньої медицини з усієї України, – П’яті наукові читання пам’яті професора А.С. Свінціцького «Внутрішня медицина: наука та практика» – відбулася 15-17 жовтня.
Хронічний панкреатит (ХП) характеризується запаленням і фіброзом тканини підшлункової залози (ПЗ) зі втратою ацинарних і острівцевих клітин. Поширеність ХП становить ≈120 випадків на 100 тисяч населення.
Печінкова енцефалопатія (ПЕ) є поширеним ускладненням цирозу печінки. Вона спричиняє нейропсихологічні та нейром’язові порушення різного ступеня [1]. ПЕ корелює з низькою виживаністю та значним зниженням якості життя, зумовленої станом здоров’я [2]. ПЕ визначається як нейропсихіатричний синдром, зумовлений печінковою дисфункцією та портосистемним шунтуванням, який маніфестує різноманітними неврологічними або психіатричними розладами [3].
Синдром циклічного блювання (СЦБ) – це інвалідизувальний розлад, який має істотний вплив на якість життя та спричиняє значне навантаження на систему охорону здоров’я. Рекомендації Північноамериканського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) з лікування СЦБ у дітей 2025 року мають замінити експертний консенсусний документ 2008 року та ґрунтуються на оновлених систематичних оглядах доказів, зібраних і оцінених групою багатодисциплінарних експертів відповідно до системи класифікації, оцінювання, розроблення й експертизи рекомендацій GRADE.
Функціональна диспепсія (ФД) визначається як наявність стійких симптомів з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за відсутності структурної патології. Екзокринна панкреатична недостатність (ЕПН) є недооціненим етіологічним чинником у пацієнтів з ФД, резистентних до традиційної терапії. Її врахування в диференційній діагностиці може підвищити точність і швидкість установлення діагнозу та забезпечити своєчасне призначення замісної ферментної терапії. У цьому матеріалі представлено огляд результатів дослідження, метою якого було оцінювання поширеності ЕПН у пацієнтів з ФД, що не відповідають на стандартне лікування, а також визначення клінічних і біохімічних предикторів цього стану й узагальнення літературних даних щодо коморбідних станів ФД.
Світова гастроентерологічна спільнота цьогоріч зібралася 4-7 жовтня в серці Європи, в Берліні (Німеччина) – місті, в якому неймовірно поєднуються минуле, сучасне та майбутнє. Приводом для зустрічі стала значна наукова подія – тиждень Об’єднаної європейської гастроентерології (UEG Week 2025). У залах конгрес-холу Messe Berlin усе нагадувало про спадкоємність і спільні цінності UEG. На екранах і стендах сяяв знайомий зелений логотип – стилізоване зображення шлунково-кишкового тракту, ніби символ живого руху знань і єдності всього організму. Проте головним акцентом цього року став новий девіз – #weareUEG («Ми є UEG»). Він лунав у кожному виступі, на кожній панелі, відлунював у розмовах між колегами – як нагадування, що наука має справжню силу лише тоді, коли вона об’єднує.
Запальний фіброїдний поліп (ЗФП) – це доброякісна пухлина, що не метастазує, яка може виникати в усіх відділах шлунково-кишкового тракту, причому локалізація у стравоході трапляється надзвичайно рідко. Ми представляємо випадок 43-річного пацієнта, направленого до нашого відділення після виявлення утворення стравоходу під час обстеження епізоду зомління, спричиненого анемією. Ендоскопія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту виявила 3-сантиметрове дистальне утворення стравоходу, що виступає через нижній стравохідний сфінктер у малу кривизну шлунка. За допомогою езофагектомії за методом Айвора Льюїса було проведено резекцію цього утворення. Патологоанатомічне дослідження підтвердило ЗФП нижньої частини стравоходу. Пацієнт одужав без ускладнень і був виписаний на 7-й день після операції. Цей випадок підкреслює, що при проведенні диференційної діагностики уражень стравоходу важливо мати на увазі ЗФП, а також свідчить про необхідність індивідуального лікування з огляду на характеристики пацієнта та досвід хірурга.
Стаття у форматі PDF Автор: Ігор Миколайович СКРИПНИК, доктор медичних наук, професор, президент ГО «Українська гастроентерологічна асоціація», проректор із науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 Полтавського державного медичного університету У світі стрімких технологічних проривів, надсучасних фармакологічних рішень і майже щорічного оновлення положень настанов з медикаментозного лікування різноманітних захворювань вибір на […]
