Сучасна фітотерапія в лікуванні метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки: протистояння Давида та Голіафа

Стаття у форматі PDF

Автор: Ігор Миколайович СКРИПНИК, доктор медичних наук, професор, президент ГО «Українська гастроентерологічна асоціація», проректор із науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 Полтавського державного медичного університету

У світі стрімких технологічних проривів, надсучасних фармакологічних рішень і майже щорічного оновлення положень настанов з медикаментозного лікування різноманітних захворювань вибір на користь фітотерапії часто викликає поблажливу посмішку або скептичне зітхання. Типове уявлення про фітотерапію як застосування «трав’яних настоїв з бабусиної шафки» та поширені аргументи проти використання фітопрепаратів (неефективні, небезпечні, не мають переконливої доказової бази) давно втратили свою актуальність. Доказова база ефективності та безпеки фітозасобів шириться й міцніє, доводячи, що не лише новітні синтетичні препарати здатні гідно протистояти хворобам і не кожна «сучасна» проблема вимагає агресивно-новітнього втручання. Іноді оптимальне рішення давно поруч у вигляді відомої лікарської рослини.

Одним з яскравих прикладів успішного застосування фітотерапії в умовах сьогодення є метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП) – захворювання, що набуває прогресивного поширення в усьому світі внаслідок змін способу життя та харчування, стрімкого розповсюдження метаболічних зрушень [2]. Хоча провідні міжнародні настанови ще не визначилися з препаратом, який доцільно застосовувати на перших стадіях розвитку хвороби, а фармацевтична промисловість продовжує активно працювати над розробленням спеціалізованих засобів для її лікування, фітотерапія вже сьогодні пропонує ефективну підтримку для пацієнтів з початковими стадіями МАСХП – зокрема, стандартизований екстракт листя артишоку.

Призначення артишоку при МАСХП може здатися зухвалим і навіть наївним кроком – наче відважний вихід маленького Давида, озброєного лише пращою, проти біблійного велетня. Приймаючи виклик від сучасного Голіафа – прогресивного багатофакторного захворювання, що часто розвивається безсимптомно, але має потужні довготривалі наслідки (стеатогепатит, фіброз, цироз, гепатоцелюлярна карцинома, метаболічні й серцево-судинні ускладнення), та перебуваючи в оточенні потужних конкурентів – фармакологічних препаратів, артишок видається заздалегідь переможеним. Проте як у біблійній історії, так і в протистоянні з МАСХП ключове значення має не розмір зброї, а влучні та точні дії.

Праща артишоку: що ховається всередині?

Праща, зброя артишоку, хоч і видається дещо скромною серед могутнього фармакологічного арсеналу, містить різноманітні потужні біоактивні речовини, які цілеспрямовано впливають на основні ланки патогенезу МАСХП. Цинарин – це головний «аргумент» листя артишоку, який стимулює жовчовиділення, покращуючи перетравлення жирів, і поліпшує ліпідний обмін [28]. Хлорогенова та кофеїлхінінова кислоти, які належать до групи фенольних кислот, забезпечують антиоксидантну дію. Флавоноїди лютеолін і апігенін демонструють протизапальні та гепатопротекторні властивості, пригнічують утворення вільних радикалів. Антиоксидант апігенін гальмує вироблення та секрецію фактора некрозу пухлин-α, інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β), ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-13 [7, 8], знижує експресію генів фактора росту епітелію судин й індукованого гіпоксією фактора [26], покращує ліпідний обмін, забезпечуючи гіпохолестеринемічний ефект [8].

В екстракті артишоку також виявлено інші біо­флавоноїди: гесперидин, кверцетин, рутин і пребіотик інулін. Флавоноїд гесперидин забезпечує гіпохолестеринемічну, м’яку гіпотензивну, протизапальну, антисептичну та нейропротекторну дії [18]. Кверцетин, найактивніший флавоноїдний антиоксидант, протидіє окислювальному стресу, зменшує ферментативну активність ліпооксигенази та пригнічує активність запального процесу [11]. Калій, магній та органічні кислоти підтримують загальний гепатобіліарний тонус, сприяючи нормалізації внутрішньопечінкових процесів, детоксикації та відновленню гепатоцитів [14]. Завдяки синергічному впливу всіх компонентів екстракт листя артишоку чинить жовчогінну, гепатопротекторну, гіполіпідемічну, гіпоглікемічну, діуретичну, антиоксидантну, протиатеросклеротичну дії (рис. 1).

МАСХП: вразливі місця велетня

Мудрий воїн перед боєм вивчає противника, знаходячи його сильні сторони та вразливі місця, і тільки після цього завдає точного, цілеспрямованого удару. Аналізуючи положення настанови, підготовленої Європейською асоціацією з вивчення печінки (EASL), Європейською асоціацією з вивчення діабету (EASD) та Європейською асоціацією з вивчення ожиріння (EASO), кардіометаболічні зміни, системний характер уражень і прогресивний перебіг можна вважати «сильними» сторонами МАСХП [5]. Обмовимося, що далі, наводячи дані з літературних джерел, ми збережемо авторське використання термінів – неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) або МАСХП залежно від того, які діагностичні критерії використовували автори, та часу оприлюднення публікації.

Доведено, що тривалий перебіг НАЖХП асоційований з високою ймовірністю розвитку гепатоцелюлярної карциноми (2,39 випадку на 100 людино-років; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,40-4,08), холангіокарциноми (відносний ризик (ВР) 1,88; 95% ДІ 1,25-2,83), жовчнокам’яної хвороби (ВР 1,55; 95% ДІ 1,31-1,82) порівняно з особами без НАЖХП. Перебіг НАЖХП супроводжується зростанням ризику виникнення летальних і нелетальних серцево-судинних подій (відношення шансів (ВШ) 1,45; 95% ДІ 1,31-1,61), ішемічної хвороби серця, а також підвищенням ризику смерті від усіх причин (ВШ 1,34; 95% ДІ 1,17-1,54) та серцево-судинних захворювань (ВШ 1,30; 95% ДІ 1,08-1,56), на відміну від осіб, які не мають такої патології [15, 29]. Шлях до цих серйозних ускладнень МАСХП починається з маленьких і, на перший погляд, незначних змін: появи гіперліпідемії, надлишкової маси тіла, метаболічного синдрому, підвищення артеріального тиску та гіперглікемії натще [5]. Найлегше зупинити велетня тоді, коли він іще не набрав могутності та не перетворився на прогресивне полісистемне захворювання. Цієї мети можна досягти, зменшивши патогенетичний вплив основних кардіометаболічних факторів, тобто нормалізувавши ліпідний обмін і масу тіла, зменшивши артеріальний тиск й інсулінорезистентність і запобігши таким чином прогресуванню фіброзу та цирозу печінки. Саме з цією метою сучасні настанови наполягають на раціоналізації раціону, активізації рухового режиму, але рекомендують розпочинати медикаментозну терапію тільки зі стадії метаболічно-асоційованого стеатогепатиту [5]. Дедалі більше експертів підкреслюють необхідність більш раннього початку медикаментозної терапії та пропонують доповнювати модифікацію способу життя прийманням біологічно активних речовин і фітопрепаратів, які довели свою здатність впливати на «слабкі» місця МАСХП, що формується, – дисліпідемію, хронічне запалення, надлишкову масу тіла, артеріальний тиск [14, 19].

Екстракт листя артишоку: сильні сторони малого ратника

Доказова база екстракту листя артишоку настільки широка, що дає змогу як приклади навести результати не тільки експериментальних випробувань або рандомізованих клінічних досліджень (РКД), але й систематичних оглядів і метааналізів.

Жовчогінна та гепатопротекторна властивості

Терапевтичний потенціал стандартизованого екстракту листя артишоку в нормалізуванні функціональних показників печінки розкривається в декількох метааналізах. У роботі А. Kamel, заснованій на аналізі 5 РКД, констатується вірогідне зниження активності цитолітичного синдрому у вигляді зменшення рівнів АЛТ (стандартизована середня різниця (ССР) 1,1; 95% ДІ 0,79-1,73; р<0,001) й АСТ (ССР 1,01; 95% ДІ 0,52-1,51; р<0,001) порівняно з контролем. Також доводиться достовірна холеретична й антихолестатична дія у вигляді вірогідного зниження лужної фосфатази (рис. 2).

Порівнявши ефективність різноманітних натуральних препаратів у нормалізації функціональних печінкових проб у разі НАЖХП, автори іншого метааналізу 37 РКД (n=2509) назвали найефективніший натуральний засіб: їм виявився артишок, який сприяв зниженню рівнів АСТ (площа під кривою сукупного ранжирування (SUCRA) – 99,1%) й АЛТ (SUCRA – 88,2%). Такі високі значення SUCRA підтверджують справді добру ефективність артишоку [14].

Ще один метааналіз не тільки демонструє зменшення АЛТ, АСТ на тлі застосування екстракту листя артишоку (р<0,05 у всіх випадках), але й підкреслює його ефективність в осіб з надлишковою масою тіла й ожирінням (р=0,025) [17]. Автори метааналізу 7 РКД зазначають, що найбільша ефективність у нівелюванні цитолітичного синдрому зафіксована в дослідженнях, у яких використовували >500 мг артишоку, а тривалість приймання становила ≤8 тижнів [4].

Гіполіпідемічна активність

Сприятливий вплив артишоку на ліпідний обмін підкреслюється в різноманітних роботах з високим рівнем доказовості. Метааналіз даних 9 досліджень (n=702) довів достовірне зниження вмісту загального холестерину (ХС) (зважена середня різниця (ЗСР) -17,6 мг/дл; 95% ДІ від -22,0 до -13,3; p<0,001), ХС ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) (ЗСР -14,9 мг/дл; 95% ДІ від -20,4 до -9,5; p=0,011) і тригліцеридів (ЗСР -9,2 мг/дл; 95% ДІ від -16,2 до -2,1; p=0,011) [24]. Особливий інтерес становлять дані мережевого метааналізу 131 РКД (n=13 062), в якому порівнювали гіполіпідемічну активність 10 різних природних засобів. У цій роботі не тільки доведено, що артишок вірогідно знижує гіперхолестеринемію (середня різниця -0,39; 95% ДІ від -0,54 до -0,24), але й наголошено, що він входить у топ-3 природних сполук з найбільшою гіполіпідемічною активністю [20]. Розрахунок SUCRA також засвідчив вагомий вплив екстракту листя артишоку на вміст ХС ЛПНЩ (88,9%), тригліцеридів (97,3%), загального ХС (73,9%), ХС ліпопротеїнів високої щільності (74,9%) порівняно з плацебо [14].

Гіполіпідемічна активність артишоку нині не викликає ніяких сумнівів [9], його здатність нормалізувати ліпідний обмін доказово доведена з присвоєнням класу рекомендацій ІІа, рівня доказовості В; він також визнаний природною альтернативою статинам і рекомендований для проведення гіпохолестеринемічної терапії в пацієнтів з непереносимістю статинів [20]. Зважаючи на досить високу гіполіпідемічну активність, науковці рекомендують призначати артишок хворим на МАСХП з метою нормалізації ліпідного обміну [4].

Гіпоглікемічна дія

Об’єднаний систематичний огляд і метааналіз 9 РКД підтверджують здатність екстракту листя артишоку сприяти зниженню глікемії натще (ЗСР -5,28 мг/дл; 95% ДІ від -8,95 до -1,61; p=0,005) [10]. Його тривале застосування супроводжується тенденцією до зменшення рівня глікозильованого гемоглобіну (ЗСР -0,09; 95% ДІ від -0,20 до 0,02; p=0,09) і достовірним покращенням індексу HOMA-IR (ЗСР -0,52, 95% ДІ від -0,85 до -0,19; p=0,002) [10].

Гіпотензивна дія

Систематичний огляд 7 досліджень (n=472) підкреслює гіпотензивні властивості артишоку: на тлі його застосування систолічний артеріальний тиск у середньому зменшується на -2,01 мм рт. ст. (95% ДІ від -3,78 до -0,24; р=0,026), діастолічний – на -1,45 мм рт. ст. (95% ДІ від -2,81 до -0,08; р=0,038) [3]. Значніший вплив на артеріальний тиск зафіксовано в дослідженнях, у яких тривалість терапії артишоком перевищувала 12 тижнів [16].

Антиоксидантні властивості

Вплив екстракту листя артишоку на окислювальний стрес досліджувався в різних експериментальних роботах. Вони довели зменшення активності вільних радикалів і прооксидантів у гепатоцитах на тлі застосування артишоку [1, 22], зниження рівня мРНК прозапальних цитокінів та інгібування сигнальних шляхів апоптозу в культурі клітин HepG2 [13].

Систематичний огляд великої кількості експериментальних досліджень (23 випробування, проведені на тваринах, 14 – в умовах in vitro) підтвердив антиоксидантні властивості артишоку, застосування котрого сприяло зростанню вмісту ферментів, що відіграють ключову роль у захисті клітин від окислювального стресу: супероксиддисмутази, каталази, глутатіону, глутатіонпероксидази, а також супроводжувалося зниженням концентрації малонового діальдегіду [25].

Антропометричні показники

Низка доказових даних констатує здатність екстракту листя артишоку сприятливо впливати на масу тіла та деякі інші антропометричні показники. Метааналіз 10 РКД свідчить, що в загальній популяції приймання артишоку супроводжується зменшенням окружності талії (ЗСР -1,11 см; 95% ДІ від -2,08 до -0,14), а в осіб з артеріальною гіпертензію також асоціюється з достовірним зниженням маси тіла (ЗСР -2,34 кг; 95% ДІ від -3,11 до -1,57) [6, 14]. Крім цього, артишок покращує настрій, демонструючи антидепресивні властивості [27] та полегшуючи нормалізацію маси тіла.

Покращення ультразвукової картини печінки

Здатність артишоку впливати на стан пацієнтів з МАСХП (n=90) аналізувалася в подвійно сліпому РКД [21]. Хворих на МАСХП рандомізували для приймання артишоку (600 мг на добу; n=49) або плацебо (n=41) протягом 2 місяців. Призначена терапія сприяла вірогідному збільшенню печінкового венозного кровотоку, зменшенню діаметра ворітної вени та розміру печінки, зниженню рівнів АЛТ й АСТ, загального білірубіну (в усіх випадках p<0,001), поліпшенню співвідношення АСТ/АЛТ й індексу фіброзу APRI (в усіх випадках p<0,01). Науковці підтвердили також покращення ліпідного обміну на тлі приймання артишоку: зафіксовано зниження вмісту загального ХС, ХС ЛПНЩ, тригліцеридів (у всіх випадках p=0,01). Застосування артишоку сприяло позитивним змінам в ехоструктурі печінки: зменшенню вираженості стеатозу, збільшенню кровотоку в печінковій вені (p<0,001), зменшенню діаметра ворітної вени (p<0,001) та розміру печінки (p<0,001). Позитивний вплив артишоку на ультразвукову картину печінки, активність печінкових проб, ліпідний обмін дали змогу дослідникам вважати його «багатонадійним рослинним засобом для ведення хворих на МАСХП» [21].

Стандартизація: ще одна сильна сторона природного ратника

Запорукою успіху фітотерапії є застосування стандартизованих екстрактів. Стандартизація забезпечує відтворюваність кінцевого продукту незалежно від партії лікарського засобу. Залежно від багатьох параметрів, як-от вік рослини, час збирання врожаю, стан ґрунту, погодні умови тощо, вміст активних речовин у сировині може значно коливатися. Використання різних рослин з різними фітохімічними профілями призведе до отримання партій лікарських засобів, які суттєво відрізнятимуться за концентрацією активних речовин і, відповідно, матимуть абсолютно різні терапевтичні ефекти [23]. Під час стандартизації екстракт, отриманий із сировини, або розбавляють, або концентрують, доки певна фітохімічна речовина чи група фіто­хімічних речовин не досягне потрібної, стандартної концентрації в екстракті. Саме завдяки стандартизації лікар і пацієнт можуть бути впевнені, що застосовують препарат з постійним складом і незмінною терапевтичною ефективністю, на відміну від нестандартизованих фітопрепаратів [23].

Як юний пастух роками вчиться влучати в ціль за допомогою пращі, так і екстракт листя артишоку, який презентує компанія Mayolу-Spindler під торговою назвою Хофітол, також проходить своєрідне «тренування» в лабораторії. Концентрацію найважливіших активних речовин артишоку (цинарин, хлорогенова кислота, флавоноїди) ретельно перевіряють і створюють препарат з постійним, точним, вивіреним умістом. Завдяки такій стандартизації екстракт листя артишоку (Хофітол) незалежно від партії випуску чинить стійкий і цілеспрямований терапевтичний ефект: активує холерез, зменшує явища дисліпідемії та вираженість запально-цитолітичного синдрому, сприяє нормалізації глікемії, артеріального тиску й маси тіла.

Висновки

МАСХП, немов сучасний Голіаф, щороку набирає сил і стрімко поширюється в усьому світі. Швидке розповсюдження, невпинна прогресія, ризик фіброзу та цирозу печінки, гепатоцелюлярної карциноми, летальних і нелетальних серцево-судинних подій роблять МАСХП справжньою загрозою здоров’ю мільйонів людей. З огляду на багатофакторність цієї хвороби триває пошук універсальних способів лікування. Нині провідні місця в лікуванні МАСХП займають модифікація способу життя, раціоналізація дієти й активізація рухового режиму. Деякі науковці пропонують доповнювати зазначені дії сучасним фітопрепаратом – стандартизованим екстрактом листя артишоку (Хофітол). Завдяки своїм активним сполукам – цинарину, хлорогеновій кислоті, лютеоліну, апігеніну – Хофітол набуває властивостей біблійного Давида, посилюючи захист від провідних етіопатогенетичних чинників МАСХП (ліпідний дисбаланс, інсулінорезистентність, окислювальний стрес, хронічне запалення, порушення жовчовиділення). Застосування екстракту листя артишоку (Хофітол) у лікуванні МАСХП є науково обґрунтованим: його ефективність підтверджена даними доказової медицини високої якості, включно з РКД, систематичними оглядами та метааналізами. Найдоцільнішим вважають призначення артишоку на ранніх стадіях розвитку хвороби, коли фітотерапія може бути найефективнішою.

Література

1. Acquaviva R., Malfa G.A., Santangelo R., et al. Wild artichoke (Cynara cardunculus subsp. sylvestris, Asteraceae) leaf extract: phenolic profile and oxidative stress inhibitory effects on HepG2 cells. Molecules. 2023; 28 (6): 2475. doi: 10.3390/molecules28062475.
2. Amangurbanova M., Huang D., Noureddin N., et al. A prospective study on the prevalence of MASLD in patients with type 2 diabetes and hyperferritinaemia. Aliment. Pharmacol. Ther. 2025; 61 (3): 456-464. doi: 10.1111/apt.18377.
3. Amini M.R., Sheikhhossein F., Alvani M., et al. Anti-hypertensive effects of artichoke supplementation in adults: a systematic review and dose-response meta-analysis of randomized controlled trials. Clin. Nutr. Res. 2022; 11 (3): 214-227. doi: 10.7762/cnr.2022.11.3.214.
4. Amini M.R., Sheikhhossein F., Talebyan A., et al. Effects of artichoke supplementation on liver enzymes: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Clin. Nutr. Res. 2022 Jul 25; 11 (3): 228-239. doi: 10.7762/cnr.2022.11.3.228.
5. European Association for the Study of the Liver; European Association for the Study of Diabetes; European Association for the Study of Obesity. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines on the management of metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease (MASLD): executive summary. Diabetologia. 2024; 67 (11): 2375-2392. doi: 10.1007/s00125-024-06196-3.
6. Hemati N., Venkatakrishnan K., Yarmohammadi S., et al. The effects of supplementation with Cynara scolymus L. on anthropometric indices: а systematic review and dose-response meta-analysis of clinical trials. Complement. Ther. Med. 2021; 56: 102612. doi: 10.1016/j.ctim.2020.102612.
7. Hirano T., Higa S., Arimitsu J., et al. Flavonoids such as luteolin, fisetin and apigenin are inhibitors of interleukin-4 and interleukin-13 production by activated human basophils. Int. Arch. Allergy Immunol. 2004; 134 (2): 135-140. doi: 10.1159/000078498.
8. Hu Y., Xie Y., Sun Y., et al. Anti-inflammatory effects of apigenin on LPS-induced mastitis in lactating SD rats through inhibiting TLR4/NF-κB signaling pathway. Cytokine. 2025; 191: 156944. doi: 10.1016/j.cyto.2025.156944.
9. Hu Z., Li Y., Yao N., et al. Apigenin attenuates the atherosclerotic lesions through enhancing selective autophagy/lipophagy and promoting RCT process. Pharm. Biol. 2025; 63 (1): 387-401. doi: 10.1080/13880209.2025.2509020.
10. Jalili C., Moradi S., Babaei A., et al. Effects of Cynara scolymus L. on glycemic indices: a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. Complement. Ther. Med. 2020; 52: 102496. doi: 10.1016/j.ctim.2020.102496.
11. Jiang L., Yi R., Chen H., et al. Quercetin alleviates metabolic-associated fatty liver disease by tuning hepatic lipid metabolism, oxidative stress and inflammation. Anim. Biotechnol. 2025; 36 (1): 2442351. doi: 10.1080/10495398.2024.2442351.
12. Kamel A.M., Farag M.A. Therapeutic potential of artichoke in the treatment of fatty liver: a systematic review and meta-analysis. J. Med. Food. 2022; 25 (10): 931-942. doi: 10.1089/jmf.2022.0025.
13. Lee M., Kim D., Park S.J., et al. Artichoke extract directly suppresses inflammation and apoptosis in hepatocytes during the development of non-alcoholic fatty liver disease. J. Med. Food. 2021; 24 (10): 1058-1067. doi: 10.1089/jmf.2021.K.0069.
14. Liu H., Li Y., Jin Y., et al. Effects of different natural products in patients with non-alcoholic fatty liver disease – a network meta-analysis of randomized controlled trials. Phytother. Res. 2024; 38 (7): 3801-3824. doi: 10.1002/ptr.8182.
15. Mantovani A., Csermely A., Petracca G., et al. Non-alcoholic fatty liver disease and risk of fatal and non-fatal cardiovascular events: an updated systematic review and meta-analysis. Lancet Gastroenterol. Hepatol. 2021; 6 (11): 903-913. doi: 10.1016/S2468-1253(21)00308-3.
16. Moradi M., Sohrabi G., Golbidi M., et al. Effects of artichoke on blood pressure: a systematic review and meta-analysis. Complement. Ther. Med. 2021; 57: 102668. doi: 10.1016/j.ctim.2021.102668.
17. Moradi S., Shokri-Mashhadi N., Saraf-Bank S., et al. The effects of Cynara scolymus L. supplementation on liver enzymes: a systematic review and meta-analysis. Int. J. Clin. Pract. 2021; 75 (11): e14726. doi: 10.1111/ijcp.14726.
18. Ogunro O.B. An updated and comprehensive review of the health benefits and pharmacological activities of hesperidin. Biochem. Biophys. Res. Commun. 2025; 772: 151974. doi: 10.1016/j.bbrc.2025.151974.
19. Olas B. An overview of the versatility of the parts of the globe artichoke (Cynara scolymus L.), its by-products and dietary supplements. Nutrients. 2024; 16 (5): 599. doi: 10.3390/nu16050599.
20. Osadnik T., Goławski M., Lewandowski P., et al. A network meta-analysis on the comparative effect of nutraceuticals on lipid profile in adults. Pharmacol. Res. 2022; 183: 106402. doi: 10.1016/j.phrs.2022.106402.
21. Panahi Y., Kianpour P., Mohtashami R., et al. Efficacy of artichoke leaf extract in non-alcoholic fatty liver disease: a pilot double-blind randomized controlled trial. Phytother. Res. 2018; 32 (7): 1382-1387. doi: 10.1002/ptr.6073.
22. Porro C., Benameur T., Cianciulli A., et al. Functional and therapeutic potential of Cynara scolymus in health benefits. Nutrients. 2024; 16 (6): 872. doi: 10.3390/nu16060872.
23. Roman M. The benefits and pitfalls of standardizing botanical extracts. 2001. Available at: https://www.supplysidesj.com/supplement-regulations/the-benefits-and-pitfalls-of-standardizing-botanical-extracts.
24. Sahebkar A., Pirro M., Banach M., et al. Lipid-lowering activity of artichoke extracts: a systematic review and meta-analysis. Crit. Rev. Food Sci. Nutr. 2018; 58 (15): 2549-2556. doi: 10.1080/10408398.2017.1332572.
25. Salekzamani S., Ebrahimi-Mameghani M., Rezazadeh K. The antioxidant activity of artichoke (Cynara scolymus): a systematic review and meta-analysis of animal studies. Phytother. Res. 2019; 33 (1): 55-71. doi: 10.1002/ptr.6213.
26. Shi Z.D., Liu Y., Tao Z.Q., et al. Apigenin inhibits recurrent bladder cancer progression by targeting VEGF-β. Cancer Lett. 2025; 620: 217676. doi: 10.1016/j.canlet.2025.217676.
27. Wang Q., Lu Y., Mi X., et al. Antidepressant activity of flavones from traditional Chinese medicine: a meta-analysis. Pharm. Biol. 2025; 63 (1): 156-169. doi: 10.1080/13880209.2025.2467374.
28. Xia N., Pautz A., Wollscheid U., et al. Artichoke, cynarin and cyanidin downregulate the expression of inducible nitric oxide synthase in human coronary smooth muscle cells. Molecules. 2014; 19 (3): 3654-3668. doi: 10.3390/molecules19033654.
29. Xiao J., Ng C.H., Chan K., et al. Hepatic, extra-hepatic outcomes and causes of mortality in NAFLD – an umbrella overview of systematic review of meta-analysis. J. Clin. Exp. Hepatol. 2023; 13 (4): 656-665. doi: 10.1016/j.jceh.2022.11.006.
30. Zayed А., Serag А., Farag М. Cynara cardunculus L.: outgoing and potential trends of phytochemical, industrial, nutritive and medicinal merits. Journal of Functional Foods. 2020; 69. doi: 10.1016/j.jff.2020.103.

• Освітньо-практичний журнал Gastro Practice №3 2025р.